Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"News of medicine and pharmacy" №1 (678), 2019

Back to issue

Прогностична клініко-інструментальна класифікація ступенів тяжкості надшлуночкових екстрасистол залежно від ураження міокарда та їх диференційоване лікування на основі літературних і власних даних

Authors: Денесюк В.І., професор
Барська О.В., доцент
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

Categories: Cardiology

print version

Вступ

Надшлуночкові екстрасистоли (НШЕ) часто зустрічаються в кардіологічній практиці. Відомо, що НШЕ спостерігаються в 43–100 % здорових людей протягом доби та збільшуються з віком. НШЕ більше 30/год зустрічаються в 2–5 % здорових людей [6, 8, 9].

Вважають, що НШЕ є найбільш безпечними та поширеними порушеннями ритму серця, що не загрожують життю [1, 2]. Однак є і протилежні дані, що часті НШЕ можуть викликати фібриляцію передсердь (ФП), тріпотіння передсердь (ТП), серцеву недостатність (СН) [2, 6, 9].

Слід зауважити, що шлуночкові екстрасистоли (ШЕ) більш вивчені, ніж НШЕ. Добре відомі 3 прогностичні класифікації ШЕ: B. Lown et al. [16], J.T. Bigger [15] та R.J. Myerburg et al. [17]. Однак прогностичної класифікації НШЕ до сьогодні не існує, оскільки не розроблені прогностичні, клінічні, ЕКГ- та інші критерії.

Етіологія

Причини НШЕ [3, 4, 8, 9, 14]:

► функціональні захворювання вегетативної нервової системи (НС): активація симпатичної та парасимпатичної вегетативної НС;

► органічні зміни в міокарді (ішемічна хвороба серця (ІХС), артеріальна гіпертензія (АГ), СН, міокардити, кардіо–міопатії, перикардити), тиреотоксикоз тощо;

► інтоксикація серцевими глікози–дами;

► порушення електролітного обміну (гіпокаліємія, гіперкаліємія);

► застосування бронхолітиків (теофілін, сальбутамол), симпатоміметиків (адреналін, дофамін), антибіотиків (макроліди, фторхінолони);

► розвиток гіпоксемії та гіпоксії при захворюваннях легень;

► травми грудної клітини, операції на серці;

► аномалії провідних шляхів серця;

► патологічні рефлекси (холецистити, остеохондроз шийного та грудного відділу хребта) тощо.

Класифікація НШЕ

Виділяють такі форми НШЕ [7]:

► синоатріальна;

► передсердна;

► вузлова (атріовентрикулярна).

Визначається така алометрія: бігеменія, тригеменія, квадригеменія (відповідно через 1, 2 та 3 скорочення серця).

Залежно від кількості екстрасистол виділяють: дуплети (дві екстрасистоли), триплети (три екстрасистоли підряд).

Провівши аналіз класифікацій екстрасистол, ми переконались, що в літературі широко використовуються класифікації шлункових екстрасистол, оскільки вони мають серйозне прогностичне значення з можливим розвитком фатальних аритмій (фібриляція шлуночків, асистолія, електромеханічна дисоціація, раптова серцева смерть). Разом з тим у доступній літературі ми не знайшли прогностичної класифікації надшлуночкових екстрасистол, що вважаються благополучними та рідко можуть викликати надшлуночкову пароксизмальну тахікардію, фібриляцію та тріпотіння передсердь. Однак на практиці ми переконались, що це не так. У низці випадків надшлуночкові екстрасистоли при серцево-судинних захворюваннях (ССЗ) теж можуть мати серйозне прогностичне значення, особливо при наявності певних клінічних симптомів, про що буде сказано пізніше. В літературі цьому питанню, як правило, не приділяють уваги.

☼ Мета: запропонувати прогностичну клініко-інструментальну класифікацію ступенів тяжкості НШЕ залежно від ураження міокарда та проведення диференційованого лікування (табл. 1).

Таким чином, наведена прогностична класифікація надшлуночкової екстрасистолії дозволяє виділити 3 ступені її тяжкості: І функціональний (сприятливий) ступінь без структурних і органічних змін у міокарді; ІІ проміжний з ураженням міо–карда, без структурних змін у міокарді; ІІІ органічний (тяжкий) ступінь з ураженням міокарда і структурними змінами.

Приклади використання даної класифікації у формулюванні діагнозу:

1) ІХС, стабільна стенокардія ІІІ ФК. Постінфарктний кардіосклероз (дата його перенесення). Надшлуночкова екстрасистолія ІІІ тяжкого ступеня. ХСН ІІА ст., ІІІ ФК за класифікацією NYHA;

2) хронічна ревматична хвороба серця. Комбінована вада серця з переважанням мітральної регуляції. Надшлуночкова екстрасистолія ІІ ступеня тяжкості. ХСН І ст., ІІ ФК за класифікацією NYHA.

За цими двома прикладами практичний лікар має сформувати чітке розуміння прогностичної значущості надшлуночкової екстрасистолії і, відповідно, призначити диференційоване лікування.

Для лікування НШЕ використовують різні групи антиаритмічних препаратів (ААП) [1, 2, 10–12].

З огляду на дані, наведені у цій класифікації, нами запропоноване диференційоване лікування НШЕ залежно від ФК ураження міокарда (табл. 2).

Висновки

Запропонована клініко-інструментальна класифікація надшлуночкових екстрасистол дозволяє прогнозувати виникнення фібриляції та тріпотіння передсердь, надшлуночкових пароксизмальних тахікардій та інших ускладнень системи кровообігу. Надана прогностична практична класифікація надшлуночкових екстрасистол доступна та може застосовуватись у будь-яких клінічних умовах і націлює лікаря на проведення конкретних антиаритмічних дій.

Запропонована класифікація надшлуночкових екстрасистол дає змогу проводити антиаритмічну терапію, направлену на запобігання можливому розвитку ускладнень. Наведений алгоритм дає змогу проводити диференційоване лікування надшлуночкових екстрасистол залежно від функціонального класу ураження міо–карда.

Список літератури
знаходиться в редакції



Back to issue