Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Газета «Новости медицины и фармации» Гастроэнтерология (239) 2008 (тематический номер)

Вернуться к номеру

Ефективність енерліву при дисфункціональних розладах біліарного тракту, поєднаних з іншою патологією органів травлення

Авторы: С.Є. ШОСТАК, Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського

Рубрики: Гастроэнтерология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати

Згідно з сучасними рекомендаціями дисфункціональні розлади біліарного тракту (ДРБТ) поділяють на два типи: дисфункцію жовчного міхура (ЖМ) і дисфункцію сфінктера Одді. При цьому проблема обмежується діагностикою їх функціонального стану і симптоматичним лікуванням. На жаль, ігнорується роль інших органів і систем, що теж впливають на розвиток і прогресування ДРБТ. Так, вірогідно відомо, що в патогенезі ДРБТ важливе місце посідають не тільки нейроендокринні розлади, що безпосередньо впливають на скоротливу здатність міоцитів жовчовивідних шляхів, але й дисліпідемії; порушення гормонального, білкового та кальцієвого обміну (які напряму залежать від функції печінки, підшлункової залози й кишечника); психоемоційні розлади тощо [1]. Тому при лікуванні поєднаної патології органів травлення (ППОТ), обнадійливим є використання препаратів з універсальними механізмами протективної дії, що одночасно впливали б на різні захворювання. І з цих позицій перспективними, на нашу думку, є есенціальні фосфоліпіди (ЕФ). Сьогодні існує багато робіт, присвячених вивченню властивостей ЕФ. Так, доведено вплив ЕФ на стабілізацію клітинних мембран, підвищення активності ферментних систем, покращення реологічних властивостей крові і мікроциркуляції [2], що є актуальним при ППОТ. При використанні ЕФ констатовано збільшення активності ліпопротеїнліпази і підвищення розщеплення хіломікронів та ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ) [3], що можуть зменшувати і в'язкість жовчі. Визначено, що ЕФ беруть участь в активації лецитинхолестеринацилтрансферази, що сприяє етерифікації холестерину (ХС) в складі ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ) та впливає на розміри й формування атеросклеротичних бляшок, покращуючи коронарний і периферичний кровотік [4, 5]. Отже, ЕФ є речовинами із багатофакторною дією, що можна з успіхом використовувати при ДРБТ, поєднаних з іншою патологією органів травлення.

На фармацевтичному ринку України є велика кількість препаратів, що містять ЕФ. Для свого дослідження ми обрали препарат Енерлів компанії «Берлін-Хемі», що містить збагачені соєві фосфоліпіди, ефіри моно-, дигліцеридів жирних харчових кислот і гліцеролу, α-токоферол, тригліцериди середньоланцюгові, гліцерин, желатин та олію соєву очищену. Ми вважали перспективним, що, крім збагачених фосфоліпідів, 76 % яких становить фосфатидилхолін, Енерлів містить α-токоферол — потужний антиоксидант та соєву олію — джерело омега-3-ПНЖК, гамма-токоферолу та лецитину. Такі складові в сукупності мають широкий спектр впливу на різні ланки патогенезу ППОТ, що може спинити патологічний каскад, який спостерігається при захворюваннях органів травлення.

З метою вивчення доцільності й ефективності використання препарату Енерлів для лікування ДРБТ, поєднаних з іншою патологією органів травлення, нами було обстежено 63 пацієнти (36 жінок і 27 чоловіків) гастроентерологічного відділення ТКМЛ № 2. Середній вік хворих становив 49,36 ± 1,42 року. Діагноз верифікували за даними клініко-лабораторних, інструментальних, імуноферментних і біохімічних досліджень. Крім того, в усіх хворих визначали показники перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) і антиоксидантної системи захисту (АОСЗ).

Усі хворі були розподілені на дві групи, репрезентативні за віком, статтю і тривалістю захворювання. Для лікування І групи (30 осіб) було призначено традиційну симптоматичну терапію: холеретики і холекінетики, спазмолітики, інгібітори протонної помпи, за потребою — ферментні та антибактеріальні препарати, урсодезоксихолева кислота.

Пацієнти ІІ групи (33 особи), крім вище зазначених засобів, отримували Енерлів по 2 капсули тричі на добу до їди, протягом 1 місяця. Обстеження проводили в перший та останній дні госпіталізації та через 1 місяць після закінчення курсу лікування.

Результати й обговорення

Після проведеного лікування регрес клінічної симптоматики спостерігався в усіх хворих обох груп. При цьому у хворих ІІ групи відзначалися кращі показники (швидше зменшувався біль та астеноневротичні прояви). Очевидно, це пояснюється дією фітоестрогенів Енерліву, що можуть позитивно впливати на вегетативну нервову систему та самопочуття хворих [6]. При аналізі лабораторних даних ми виявили більш значимі відхилення (табл. 1). Як показало порівняльне дослідження основних показників обміну холестерину у хворих обох груп, лише в обстежених ІІ групи після лікування відбулася нормалізація більшості біохімічних процесів. Було визначено суттєве зменшення концентрації білірубіну, трансаміназ, холестерину, тригліцеридів, ХС ЛПНЩ та збільшення концентрації ХС ЛПВЩ. Такі результати спостерігались і через місяць після проведеного курсу лікування. Аналогічні зміни були відзначені у роботі ПОЛ-АОСЗ та показниках α-амілази. Очевидно, що у хворих ІІ групи під дією Енерліву стабілізувалась робота гепато- та панкреатоцитів, у них покращились внутрішньоцелюлярні метаболічні процеси, підвищилася стійкість до зовнішніх впливів і, як наслідок, нормалізувалися робота печінки, підшлункової залози та хімічний склад жовчі.

Нормалізація біохімічного складу жовчі (що, за даними літератури, корелює зі змінами показників сироватки крові) позначилась і на скоротливій здатності жовчного міхура у хворих ІІ групи. Так, при контрольному сонографічному дослідженні органів травлення було констатовано збільшення скоротливої здатності ЖМ у відповідь на жовчогінний сніданок. На нашу думку, це пояснюється зменшенням як в'язкості жовчі в результаті ліпідознижувальної дії Енерліву, так і насичення стінки ЖМ ефірами холестерину, що, звичайно, покращує його скоротливу здатність. Якщо ж взяти до уваги, що соєві фосфоліпіди беруть участь у синтезі серотоніну, то стає зрозумілим і регуляторний вплив Енерліву на моторику ЖМ.

У I групі обстежених покращились лише деякі біохімічні показники, і то в період виписки зі стаціонару (білірубін, трансамінази та α-амілаза). Уже через місяць після лікування їх рівні зросли (до 26,13 ± 0,07; 0,93 ± 0,15; 0,61 ± 0,13 мкмоль/л та 35,09 ± 0,19 г/л∙год відповідно), суттєво відрізняючись від показників обстежених ІІ групи (18,11 ± 0,13; 0,51 ± 0,17; 0,35 ± 0,23 мкмоль/л та 28,03 ± 0,12 г/л∙год відповідно) і здорових осіб (19,25 ± 0,34; 0,47 ± 0,18; 0,34 ± 0,35) мкмоль/л та 32,05 ± 0,13 г/л∙год відповідно). Очевидно, що симптоматична терапія, яка була призначена хворим І групи, має лише тимчасовий ефект. Крім того, комплексна схема лікування, що не включала есенціальні фосфоліпіди, фактично не вплинула на рівні холестерину, тригліцеридів, ХС ЛПНЩ та ХС ЛПВЩ, що є значним недоліком, особливо стосовно хворих із холестерозом жовчного міхура та холециститом. При цьому в І групі у 36,67 % обстежених при виписці зі стаціонару жовчний міхур залишився гіпотонічним і слабко реагував на подразник, тоді як у ІІ групі в 87,88 % осіб скоротлива здатність жовчного міхура значно покращилась, досягаючи нормальних величин. Слід зазначити, що вже через місяць після виписки зі стаціонару в більшості хворих І групи (63,33 %) при сонографічному дослідженні органів черевної порожнини було діагностовано ДРБТ, тоді як у ІІ групі лише у 18,18 % обстежених було виявлено порушення скоротливої здатності ЖМ і сфінктера Одді.

Отже, Енерлів має широкий спектр впливу на обмін холестерину, антиоксидантну систему захисту, стабілізацію клітинних мембран, жовчовидільну функцію печінки, скоротливу здатність жовчного міхура, що, на нашу думку, може з успіхом використовуватись при лікуванні хворих гастроентерологічного профілю.

Висновки

1. Включення Енерліву до комплексних схем терапії хворих із ДРБТ, поєднаними з патологією інших органів травлення, дозволяє прискорити регрес суб'єктивної й об'єктивної симптоматики захворювань та нормалізацію лабораторно-інструментальних показників. При цьому позитивні ефекти лікування зберігаються протягом тривалого часу на відміну від рутинних схем, що зазвичай використовуються для лікування таких хворих.

2. Широкий спектр дії Енерліву, як показало проведене нами дослідження, визначає патогенетичну обгрунтованість призначення вказаного препарату при лікуванні поєднаної патології органів травлення.

3. Енерлів як препарат із мембраностабілізуючими та ліпідознижувальними властивостями можна рекомендувати для лікування пацієнтів із супутніми захворюваннями органів травлення і серцево-судинної системи.


Список литературы

1. Скатков С.А. Фосфолипиды и их значение в организме человека // Фарматека. — 2001. — № 7. — С. 26‑30.

2. Фадеенко Г.Д. Эссенциальные фосфолипиды в терапевтической практике // Medicus Amicus. — 2005. — № 3.

3. Шульпекова Ю.О. Эссенциальные фосфолипиды в лечении заболеваний печени // РМЖ. — 2003. — № 5. — С. 300-302.

4. Ивашкин В.Т., Маевская М.В. Новый взгляд на эссенциальные фосфолипиды // Русский медицинский журнал. — 2004. — № 12. — С. 689-693.

5. Гундерманн К. Новейшие данные о механизмах действия и клинической эффективности эссенциальных фосфолипидов // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. — 2002. — № 2. — С. 28-31.

6. Ушкалова Е.А. Место эссенциальных фосфолипидов в современной медицине // Фарматека. — 2003. — № 10 (73). — С. 10-15.


Вернуться к номеру