Международный эндокринологический журнал Том 15, №8, 2019

Шановні читачі!

Подією грудня у світовій діабетологічній спільноті став конгрес Міжнародної діабетичної федерації (МДФ) у корейському місті Пусан.

На форумі МДФ оприлюднила дев’яте видання «Всесвітнього діабетичного атласу». Експерти відзначають, що темпи зростання захворюваності на цукровий діабет починають поступово знижуватися, принаймні в країнах із високим рівнем доходу, і в більшості регіонів ситуація стабільна. Найбільше зростання захворюваності припало на період 1990–2005 років. Однак поточні тенденції стабілізації захворюваності в деяких країнах не означають, що можна припинити превентивну роботу, яка дала такі результати.

Найбільш значуща статистика:

— число хворих на цукровий діабет у віці 20–79 років на 2019 рік становить приблизно 463 млн осіб, однак майже половина з них (232 млн) не знають про своє захворювання. Серед людей віком понад 65 років цукровий діабет встановлено в 136 млн осіб;

— фахівці прогнозують, що при збереженні поточних трендів урбанізації і приросту населення чисельність людей із цукровим діабетом у 2025, 2030 і 2045 роках становитиме 438, 578 і 700 млн відповідно;

— до кінця 2019 року загальна сума витрат на лікування діабету досягне 760 млрд доларів. Це близько 10 % від усіх витрат на охорону здоров’я. Країнами з найбільшими витратами на лікування цукрового діабету у 2019 році стали США, Китай і Бразилія;

— людей віком 20–79 років із порушенням толерантності до глюкози у світі близько 374 млн;

— смертей унаслідок діабету за 2019 рік налічується 4,2 млн, що становить 11,3 % від усіх смертей у світі;

— серед хворих із цукровим діабетом першого типу переважу більшість становлять діти й підлітки, їх налічується понад 1,1 млн у всьому світі. Незважаючи на зниження швидкості приросту захворювання в деяких європейських країнах, щорічний приріст залишається на рівні 3,4 %.

Атлас містить дані досліджень із 138 країн, і ще для 73 інформація екстраполювалася із сусідніх держав з подібними демографічними показниками. У цілому в ньому відображені відомості про понад 93 % населення планети.

За даними атласу, в Україні число хворих на цукровий діабет віком 20–79 років становить 2 492 400, поширеність цукрового діабету в цій популяції становить 7,6 %. При цьому число осіб із недіагностованим цукровим діабетом становить 1 071 700. Число випадків смерті, зумовлених цукровим діабетом, — 37 111.

Дорогою до Кореї в літаку мені потрапила до рук газета The New York Times за 29 листопада 2019 року, а в ній стаття «Невдача в лікуванні діабету». Автор статті розглядає цукровий діабет 1–го і 2–го типів як найбільш недооцінену, неправильно зрозумілу й погано вирішувану медичну проблему, адже багато хто з більше ніж 30 мільйонів американців дорого платить за наявність діабету своїм здоров’ям і життям. Безумовно, цукровий діабет — це не лише підвищений рівень цукру в крові, а й ураження всіх без винятку органів і систем організму. Нещодавно проведене національне дослідження в Сполучених Штатах Америки виявило, що принаймні троє з чотирьох хворих на діабет недостатньо контролюють чотири основні фактори, які підвищують ризик серйозних ускладнень: рівень глюкози в крові, артеріальний тиск, рівень холестерину в крові й куріння. Крім того, незважаючи на значний прогрес у наданні допомоги хворим на діабет і забезпеченні доступності більш ефективних ліків, дослідження показало, що з 2005 року в США загалом відзначалося незначне покращення в управлінні діабетом і запобіганні або відстроченні можливих діабетичних ускладнень.

Очевидно, що цукровий діабет — вже не просто клінічне захворювання, а багатогранна й нелегка для управління проблема всієї системи громадського здоров’я. У новому дослідженні, опублікованому в жовтні в JAMA, проаналізовано дані National Health and Nutrition Examination Survey за участю 1742 дорослих із встановленим до цього діабетом і 746 дорослих з уперше виявленим діабетом. Продемонстрована відсутність помітного покращання діагностики або лікування цукрового діабету за період з 2005 по 2016 рік у США. Хоча 70 % хворих і досягали цільових рівнів контролю артеріального тиску, менше від двох третин пацієнтів підтримували цукор в крові на цільових рівнях.

З урахуванням результатів найбільш значущих досліджень, поданих у 2019 році, Американська діабетична асоціація (ADA) і Європейська асоціація з вивчення діабету (EASD) оновили рекомендації 2018 року з лікування гіперглікемії при цукровому діабеті 2–го типу. Серед запропонованих змін найбільш вагомі такі.

Рішення про застосування в пацієнтів високого ризику агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду 1 (ГПП–1) або інгібіторів натрій–глюкозного котранспортера 2–го типу (SGLT2) для зниження числа серйозних небажаних серцево–судинних подій, госпіталізацій унаслідок серцевої недостатності, смертності від серцево–судинних захворювань (ССЗ) або прогресування хронічної хвороби нирок слід приймати незалежно від початкового або цільового рівня глікованого гемоглобіну.

Застосування агоністів рецепторів ГПП–1 можна також розглядати в пацієнтів без встановленого ССЗ за наявності факторів, що вказують на високий ризик.

Застосування інгібіторів SGLT2 рекомендується в групах пацієнтів із серцевою недостатністю і зниженою фракцією викиду для зниження числа госпіталізацій, серйозних небажаних серцево–судинних подій і смертності від ССЗ; із хронічною хворобою нирок (при швидкості клубочкової фільтрації 30–60 мл/хв/1,73 м² або співвідношенні альбуміну/креатиніну в сечі понад 30 мг/г) для запобігання прогресуванню хронічної хвороби нирок, зниження числа госпіталізацій, серйозних небажаних серцево–судинних подій і смертності від ССЗ.

Відомо, що експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я назвали цукровий діабет епідемією XXI століття. На жаль, остаточної відповіді на питання про першочергові заходи для її припинення сьогодні не знає ніхто. Очевидно, слід розробити й упровадити державну національну програму з раннього виявлення цукрового діабету, прихованих порушень вуглеводного обміну й предіабету. Якщо ми зможемо вже на ранніх етапах виявляти порушення в організмі, призначити відповідну терапію, то буде визначено перспективу успіху. Для того, щоб уникнути цукрового діабету 2–го типу або відстрочити його наступ, важливі зусилля самих пацієнтів у частині профілактики й здорового способу життя.

Такий спосіб життя потрібен усім — і тим, хто хворіє на діабет, і тим, хто його ще не має. Люди стали дуже мало рухатися, і це підтверджується глобальними даними: доведено, що у світі доросле населення байдикує 23 години 40 хвилин і всього 20 хвилин веде так званий активний спосіб життя. Саме тому практично всім людям часто рекомендують (правда, поки ніхто це науково не обґрунтував) щодня проходити 10 000 кроків. У першу чергу це важливо для тих, у кого в родині є цукровий діабет 2–го типу, ожиріння. Проте слід пам’ятати, що навіть за наявності надлишкової маси тіла вже існує потенційна небезпека захворіти на діабет.

Цукровий діабет залишається невиліковним захворюванням. Сьогоднішні підходи до терапії не до кінця адекватні: лікування розпочинається надто пізно, буває, що із запізненням на 10–15 років, коли в людини вже сформувалися ускладнення. Тому раннє призначення комбінованої терапії препаратами із комплементарними механізмами дії забезпечує стійкий глікемічний контроль. Йдеться не про «зниження цукру», а про довгострокове ефективне й безпечне управління. Справа в тому, що паралельно до наростання клінічної симптоматики, збільшення рівня глікемії, що в кінцевому рахунку призводить до втрати контролю, тобто невдачі терапії, відбувається прогресуюче зменшення маси функціонуючих бета–клітин.

Вітання читачам із Південної Кореї — міста Пусан! Найбільший морський порт у країні, її морська столиця, фінансовий центр. Неможливо не провести шопінг у найбільшому магазині планети — універмазі Shinsegae, занесеному в «Книгу рекордів Гіннеса», який займає 18 поверхів, з яких 4 — це підземні яруси, а 14 — надземні. Пусанська вежа є не тільки символом міста, але й найвищим у світі маяком. Друге за величиною місто Південної Кореї з більше ніж трьома з половиною мільйонами жителів, Пусан відомий насамперед своїми чудовими пляжами, гарячими джерелами, національними парками в околицях і яскравим кипучим життям портового міста. Моряки з усього світу створюють Пусану своєрідну атмо–сферу «перехрестя Землі». Тут же сучасні хмарочоси відмінно уживаються зі старовинними традиційними храмами. Ще одне яскраве місце в Пусані — це рибний ринок Чагальчхі, найбільший у Кореї. Місце дуже атмосферне й пахуче, адже на довгих торгових рядах стоять незліченні миски з черепашками, восьминогами, кальмарами, крабами та іншою морською живністю. Багато товарів ще плавають у великих акваріумах — практично безкоштовний океанаріум з можливістю купити і з’їсти будь–який експонат.

Попри поспіх і стрімкий розвиток, у XXI столітті ще залишились країни, які намагаються цінувати й зберігати вікові традиції і культуру. Однією з таких дивовижних держав є Південна Корея.

У Південній Кореї вважається, що дитині в момент народження вже є один рік. Тому функціонує власна система підрахунку віку людини, прийнято зараховувати рік, проведений дитиною в утробі матері. Південна Корея входить до п’ятірки найбільших автовиробників світу, а також посідає перше місце з будівництва суден. У Південній Кореї існує особлива культура рукостискань, згідно з якою вітатися однією рукою можна тільки з ровесниками або друзями, а для привітання людей шанованих або старших за віком необхідно задіяти дві руки й злегка вклонитися. Це дуже безпечна країна, у якій рідко трапляються злочини. Саме тут виникли компанії LG і Samsung, що сильно позначилося на способі життя місцевих жителів. У цій державі не лише одна з найбільших у світі густота заселення, а ще й велика концентрація трудоголіків: кожному корейцеві дають 14 днів на рік для відпочинку, однак більше ніж половина населення скасовують відпустку через роботу. Найголовніше в житті для корейців — освіта і кар’єра. Південнокорейці працюють у середньому 55 годин на тиждень. Вчаться молоді корейці також дуже багато, буквально з раннього ранку до ночі, а на канікулах беруть додаткові курси. Привертає увагу те, що корейці їдять багато й різноманітно, але зустріти корейця із зайвою вагою — велика рідкість. Корейці взагалі якісь дуже особливі. Культура, підхід до життя, до навчання, до родинних цінностей, до проблем у них докорінно відрізняються від типових американських і часом нагадують слов’янські (бажання думати, аналізувати, а не сприймати все поверхнево). Вони не усміхаються увесь час і безпричинно. Вони не афішують своїх почуттів, але роблять усе дуже ґрунтовно. Ерудовані і з купою чудернацьких гаджетів, але це вже технічні нюанси.

Корейське суспільство цінує в людях три чесноти: ввічливість, скромність, працьовитість. Ця високотехнологічна держава досі живе за конфуціанською мораллю, тому навіть від найпопулярніших знаменитостей вимагають бути саме такими: ввічливими, скромними й працьовитими.

Зазначу, що Азія — це не лише Тадж–Махал, Великий Китайський мур чи узбережжя Таїланду. Азія — не завжди серфінг на Балі або треки в Непалі. Досвідченим мандрівникам хочеться більшого. На щастя, місця, у які ще донедавна було неможливо чи важко потрапити, або ті, про які взагалі мало хто чув, стають дедалі доступнішими. Поки вони не зіпсовані натовпом, поспішайте додати їх до свого плану майбутніх відпусток.

Бажаю, щоб у 2020 році з нами сталося те чудо, про яке ми всі мріємо. Хоч у кожного воно своє, але воно обов’язково найнеобхідніше і найважливіше. Бажаю, щоб усі ми були живі й здорові, щоб займалися тим, що приносить нам задоволення. Бажаю досягати нових вершин і самореалізовуватися. А ще хочу побажати якомога більше радісних моментів, які перейдуть у приємні спогади.