Газета «Новости медицины и фармации» №11 (729), 2020
Вернуться к номеру
До 30–40 % українців помирає від інсульту через неякісну медичну допомогу протягом перших 30 днів від початку захворювання
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
29 жовтня, у Всесвітній день боротьби з інсультом, лікарі, представники влади та громадські діячі шукали рішення для зниження рівня смертності від інсульту. Зокрема, під час обговорення «Надання допомоги при інсульті — пріоритет для держави», яке організувала ГО «Українська асоціація боротьби з інсультом», йшлося про удосконалення допомоги пацієнтам з гострим мозковим інсультом та оцінку якості наданих послуг.
Згідно з даними ДЗ «Центр медичної статистики МОЗ України», у 2020 році смертність від інсульту в умовах стаціонару зменшилася на більше як пів відсотка. Це частково пов’язано з тим, що у 2020 році медична допомога при гострому мозковому інсульті була визнана пріоритетним напрямком і, згідно з програмою медичних гарантій, оплачується за підвищеним тарифом. Проте рівень смертності від інсульту в нашій країні досі є дуже високим:
- згідно з оцінками, щороку в нашій державі трапляється до 150 тис. інсультів;
- смертність від інсульту в Україні є в декілька разів вищою, ніж в країнах Західної Європи;
- 30–40 % осіб, у яких стався інсульт, помирають протягом першого місяця від початку захворювання;
- близько 70 % пацієнтів, які вижили після інсульту, мають стійкий неврологічний дефіцит, що впливає на їх життя;
- третина пацієнтів з інсультом у нашій країні — люди працездатного віку.
Така невтішна ситуація спричинена відсутністю ефективних програм профілактики та повільним темпом реформування системи надання медичної допомоги пацієнтам з інсультом.
/15_u.jpg)
«Ланцюг порятунку людини від інсульту складається з вчасного розпізнавання проявів інсульту, екстреної медичної допомоги, що має доправити пацієнта у спроможну лікарню, правильної діагностики, включно зі скануванням мозку, ефективного лікування та реабілітації. Тільки за умови злагодженої роботи усіх складових такого ланцюга ми можемо врятувати значну частину пацієнтів від інвалідності або смерті. Для того, щоб змінити незадовільну на сьогодні ситуацію, ми повинні досягти доступності якісного лікування інсульту для всіх громадян. Зроблений перший крок: ми маємо лікарні, що законтрактувалися з НСЗУ й отримують підвищений тариф за надання допомоги пацієнтам з інсультом згідно з сучасними протоколами. Також нам варто запровадити систему оцінки якості медичної допомоги при інсульті, орієнтуючись на європейські практики. Для цього наші європейські колеги рекомендують нам створити реєстр пацієнтів з інсультом, який допоможе нам збирати та аналізувати необхідні дані», — зазначив Микола Поліщук, лікар-нейрохірург, професор, президент Громадської організації «Українська асоціація боротьби з інсультом».
/15_u2.jpg)
Ірина Садов’як, перша заступниця міністра охорони здоров’я України: «Щоб знизити число смертей від інсульту та відсоток набутої інвалідності, управлінцям у сфері охорони здоров’я потрібно зосередитися на трьох аспектах: розробці нормативно-правової бази в сфері боротьби з інсультом, створенні спроможної мережі спеціалізованих інсультних закладів в Україні та навчанні лікарів, медичних сестер, фізичних терапевтів, логопедів. Ми плануємо створити план дій щодо боротьби з інсультом в Україні, який матиме чіткі цілі та вимоги, зокрема, щодо діяльності інсультних центрів та інсультних блоків. Зважаючи на досвід сусідніх держав, наприклад Польщі, ми розуміємо, що створення мережі спеціалізованих інсультних закладів в Україні та відпрацювання їх взаємодії потребуватиме до п’яти років. Досить багато часу потрібно приділити і підготовці членів мультидисциплінарних команд, які будуть надавати медичну допомогу пацієнтам з інсультом на сучасному рівні».
Альона Горошко, директорка Департаменту замовлення медичних послуг та лікарських засобів НСЗУ: «Програма медичних гарантій на 2020 рік встановила мінімальні вимоги щодо лікувальних закладів, які можуть укласти угоду з НСЗУ щодо лікування інсульту згідно з Програмою медичних гарантій. На сьогодні 192 лікарні уклали контракт з НСЗУ щодо надання допомоги пацієнтам з гострим мозковим інсультом. Ці лікарні відповідають наступним критеріям: цілодобова доступність нейровізуалізації і можливість проведення її протягом 60 хв з моменту доправлення пацієнта в лікарню, цілодобова доступність консультації невролога або нейрохірурга, наявність відділення інтенсивної терапії, доступ до кисню, цілодобова робота лабораторії. Цим лікарням ми сплачуємо за лікування інсульту, в тому числі і тромболітичну терапію, за підвищеним тарифом, і в них вже бачимо, що система надання допомоги пацієнтам з інсультом змінюється на краще».
/15_u3.jpg)
Дмитро Лебединець, лікар-невролог, член робочої групи НСЗУ з питань інсульту: «Якщо порівнювати офіційну статистику за 2017 та 2019 рік, то кількість інсультів у стаціонарах нашої країни зросла на 10 тис. випадків. Це пов’язано зі старінням населення та відсутністю належної профілактики. Разом із тим смертність від інсультів дещо знизилася. Якщо в 2017 році протягом перебування у лікарні помирали 19,2 % пацієнтів, то у 2019 році — 18,58 %. Тобто в Україні госпітальна летальність від інсультів знизилася на 0,6 %. Проте від ішемічного інсульту помирає така ж сама кількість людей. Причиною цього є те, що в Україні не створена сучасна система надання допомоги у гострому періоді інсульту, тобто у перші 7 днів. Лише госпіталізація в інсультний блок знижує ймовірність смерті або інвалідності внаслідок інсульту. А інсультний блок — це мультипрофесійна команда фахівців з надання допомоги при інсульті та реабілітації. Коли в Україні запрацює мережа спеціалізованих інсультних центрів, тоді ми зможемо врятувати значно більше життів, а українська економіка зможе уникнути значних втрат».