Нові книги
СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий
АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ
КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ
СТОМАТОЛОГИ
ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий
ТРАВМАТОЛОГИ
ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)
ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ
ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ
АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ
ГІНЕКОЛОГИ
Газета "Новини медицини та фармації" №5 (757), 2021
Повернутися до номеру
Храмовая медицина Древней Греции
Автори: Опарин А.А.
д.м.н., профессор, заведующий кафедрой терапии, ревматологии и клинической фармакологии Харьковской медицинской академии последипломного образования, президент Украинской академии истории медицины, г. Харьков, Украина
Розділи: Історія медицини
Версія для друку
Языческие верования, обряды, суеверия настолько пропитали жизнь всего античного общества, что в нем не осталось ни единой сферы, не затронутой их влиянием. Для античного языческого мира было характерно удивительное смешение науки с оккультизмом. Астрономия соединялась и базировалась на астрологии, химия и фармация — на алхимии, математика — на нумерологии и т.д. Причем в этом странном симбиозе главенство имели однозначно лженауки. И потому в трудах ученых того времени научные рассуждения уживаются рядом с самой настоящей магией.
Не избежала этой участи и античная медицина, которая, с одной стороны, прославилась именами выдающихся ученых, а с другой, зажатая в тисках языческой философии, религии и суеверий ...