Газета «Новости медицины и фармации» №12 (769), 2021
Вернуться к номеру
Перспективи застосування пробіотиків у комплексному лікуванні захворювань кишечника при пост-ковідному синдромі та гельмінтозах: фокус на Євро-Біотик КІДС
Авторы: Тетяна Чистик
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Пробіотики, що містять життєздатні мікроорганізми, позитивно впливають на кишкову мікробіоту, підсилюють бар’єрну функцію кишечника і модулюють імунну відповідь, викликаючи продукцію специфічних регуляторних молекул і вивільняючи біологічно активні пептиди на тлі модуляції активності вегетативної нервової системи. У клінічній практиці ефективність і безпека пробіотиків доведені при гастроентериті, інфекційній діареї, у лікуванні і профілактиці антибіотик-асоційованої діареї, у терапії синдрому подразненого кишечника (СПК), запальних захворювань шлунково-кишкового тракту, гельмінтозах.
На сучасному етапі розвитку медицини в арсеналі лікаря наявна досить велика кількість препаратів з пробіотичною дією. Серед них на особливу увагу заслуговує пробіотик Євро-Біотик КІДС, що має унікальний склад: Streptococcus faecalis, Clostridium butyricum, Bacillus mesentericus і Lactobacillus sporogenes. Він забезпечує високу ефективність у відновленні екологічного балансу кишкової мікрофлори, бар’єрної функції кишечника і модуляції імунної системи, що дозволяє призначати його у комплексному лікуванні функціональних і запальних захворювань кишечника, у тому числі при постковідному синдромі, а також при гельмінтозах.
/6_m.jpg)
21 вересня 2021 року в режимі онлайн-трансляції відбулася Міжнародна навчально-наукова школа Інституту сімейної медицини «Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики — сімейного лікаря». З доповіддю «Постковідні ураження кишечника» виступив доктор медичних наук, професор Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика Андрій Едуардович Дорофєєв.
На сьогодні проблема постковідних уражень кишечника є особливо актуальною, що обумовлено впливом COVID-19 на перебіг хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту. У багатьох пацієнтів, які перенесли COVID-19, ураження кишечника розвиваються вперше. Крім того, запальні захворювання кишечника (ЗЗК) пов’язані зі зміною імунної відповіді, що підвищує ризик виникнення інфекцій, у тому числі і вірусних, у даного контингенту хворих.
Механізми зараження COVID-19 різноманітні, проте у багатьох випадках відзначається ураження вірусом легенів і кишечника. Серед легеневих симптомів домінує задишка, гіпоксемія, аносмія, закладеність носа, запальний «шторм», лихоманка, вірусна пневмонія, з боку кишечника — блювання, діарея і абдомінальний біль. Такий перехрест симптомів обумовлений перехрестом слизового бар’єра кишечника і легенів та пояснюється дією одного етіологічного фактора, що запускає ідентичні патологічні процеси за участю однакових імунних маркерів, зокрема інтерлейкіну-6.
Епітеліальні бар’єри легенів і кишечника мають однакову будову, універсальну для будь-якого слизового бар’єра, і складаються з 3 шарів: преепітеліального, епітеліального і субепітеліального. Преепітеліальний шар — це шар слизу, що містить компоненти хімічного бар’єра — антимікробні пептиди, глікопротеїни і секреторний IgA. Епітеліальний рівень складається з епітеліальних клітин кишечника, пов’язаних адгезійними контактами і десмосомами. Субепітеліальний шар — власна пластинка слизової оболонки, у якій містяться клітини імунної системи.
У дослідженні C. Alonso-Cotoner et al. (2021), у якому вивчалися структури бар’єра, була підкреслена найважливіша роль мікробіоти як у захисті, так і в проникності бар’єра. Крім того, важлива роль відводиться щільному міжклітинному контакту, що забезпечується клаудинами — білками, що відповідають за його нормальну структуру і проникність. При зменшенні вмісту клаудинів розвивається підвищена проникність міжклітинних контактів, що призводить до проникнення бактеріальних і небактеріальних антигенів в організм і мікроциркуляторне русло людини. З огляду на це у 2019 році M. Camilleri був введений термін «синдром дірявої кишки», але більш коректно — «синдром підвищеної проникності слизових», що є окремим випадком синдрому підвищеної епітеліальної проникності (СПЕП).
СПЕП спостерігається при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, хронічній обструктивній хворобі легень, хронічній хворобі нирок, деяких неврологічних і психічних розладах (депресія, шизофренія, хвороба Альцгеймера). Важливість цього синдрому пояснюється тим, що при наявності підвищеної проникності в кровотік потрапляють різні антигени, що може стимулювати цілу низку імунних реакцій, особливо в контексті зміненої кишкової мікробіоти, що ми спостерігаємо у пацієнтів з COVID-19. Саме діарея останнім часом передує розвитку легеневої патології у таких пацієнтів. Тому в діагностиці COVID-19 і постковідного синдрому особливу увагу слід приділяти змінам у кишечнику.
На сьогодні розроблена класифікація постковідних уражень кишечника:
- функціональна діарея після перенесеного COVID-19;
- інфекційно-індукований СПК (постінфекційний СПК);
- антибіотик-асоційована діарея:
– без Clostridium difficile;
– псевдомембранозний коліт з підтвердженою Clostridium difficile;
- загострення неспецифічного виразкового коліту;
- уперше виявлене (ковід-індуковане) ЗЗК.
Функціональні постковідні ураження кишечника розвиваються у пацієнтів з легким або безсимптомним перебігом COVID-19, які не приймають антибактеріальну терапію під час хвороби. Вони пов’язані з розвитком кишкового дисбіозу і синдрому надлишкового бактеріального росту (СНБР). У дослідженні D.-C. Vodnar (2020) було встановлено, що дисбіоз при COVID-19 викликаний прямим вірусним ураженням епітелію кишкової стінки, унаслідок чого змінюється склад слизу і модифікується склад кишкової мікрофлори, що може призводити до кишкового дисбіозу і функціональних розладів кишечника.
Крім спадковості, порушення моторики, вісцеральної гіперчутливості, зміни бар’єра кишечника, психопатології, харчової алергії, у розвитку СПК у даний час важлива роль відводиться інфекціям/запаленням і змінам кишкової мікробіоти. Вважається, що вісцеральна гіперчутливість формується внаслідок надмірного бактеріального росту, інфекцій і зміни взаємин «хазяїн — мікробіота».
До потенційних факторів ризику інфекції COVID-19 у хворих із СПК відносяться: інфекційно-індукований СПК, підтип СПК з діареєю, наявність СНБР у пацієнтів із СПК, стійкість СПК до стандартної терапії, СПК з частими загостреннями, вагітність.
При функціональних захворюваннях кишечника особливе значення має застосування пре- і пробіотиків. Як правило, слід призначати тільки ті з них, які пройшли відповідні клінічні випробування, продемонструвавши свою ефективність і безпеку. До таких пробіотиків відноситься Євро-Біотик КІДС (EuroLifeCare) — єдиний в Україні симбіоз унікальних штамів амілолактомаслянокислих бактерій та Lactobacillus sporogenes, рекомендований дітям при гострих гастроентеритах (згідно з Глобальним гайдлайном з про- та пребіотиків, 2017) та дорослим при порушенні травлення різного генезу у вигляді суспензії з апельсиновим смаком.
До його складу входять Lactobacillus sporogenes, що мають здатність відновлювати екологічний баланс кишкової мікрофлори і стимулювати імунітет, що важливо для пацієнтів із СПК, які мають дисбіоз на тлі COVID-19. Спільно з іншою складовою — Clostridium butyricum лактобацили продукують масляну кислоту — джерело енергії для проліферації ентероцитів і відновлення цілісності кишкового епітелію. Streptococcus faecalis мають виражені імуномодулюючі властивості, підвищують хемотаксичні, фагоцитарні та літичні властивості макрофагів. Bacillus mesentericus синтезують протеазу ті амілазу, які підтримують ріст корисних бактерій кишечника. Тому Євро-Біотик КІДС рекомендований пацієнтам із СПК, у тому числі при постковідному синдромі.
У 2019 році були опубліковані клінічні рекомендації гастроентерологічної асоціації з ведення хворих із СПК, у яких регламентується призначення пробіотиків. При формуванні вісцеральної гіперчутливості, крім пробіотиків, застосовується масло м’яти перцевої.
Олія м’яти перцевої (Капсумен®) — препарат рослинного походження, що має цілу низку сприятливих дій. Він чинить спазмолітичну дію, яка обумовлена блокуванням L-ментолом кальцієвих каналів у гладких м’язах. Протизапальна дія препарату реалізується шляхом пригнічення L-ментолом вивільнення гістаміну з тучних клітин, синтезу протизапального цитокіну IL-10, зниження продукції прозапальних медіаторів — TNF-α, IL-6.
У патогенезі СПК однією із патологічних ланок є вісцеральна гіперчутливість. L-ментол підвищує поріг больової чутливості, блокуючи натрієві канали і активуючи TRPM8-рецептори в периферичних ноцицептивних нейронах. Він чинить антидепресивну і протитривожну дію, активуючи ГАМК-рецептори в нейронах. При цьому Капсумен® практично не має побічних ефектів (на рівні плацебо).
На думку експертів, прийом Капсумен® — більш ефективна і безпечна альтернатива призначуваним спазмолітикам щодо проявів абдомінального болю, імперативних позивів до дефекації і здуття живота.
Антибіотик-асоційована діарея розвивається у пацієнтів, які перенесли середньотяжкий і тяжкий COVID-19, які приймають антибактеріальну терапію. Причому зміни в кишечнику пов’язані не стільки з прямим вірусним ураженням, скільки з антибіотикотерапією. У дослідженні S.D. Zeppе et al. (2020) було встановлено, що COVID-19 при дисбіозі кишечника перебігає значно тяжче і має високий ризик госпіталізації, що вимагає профілактичного застосування пробіотиків.
У більшості випадків антибіотик-асоційована діарея розвивається гостро, у результаті пригнічення нормальної мікрофлори і колонізації кишечника спороутворюючими бактеріями Clostridium difficile, що продукують два токсини: ентеротоксин (токсин А) і цитотоксин (токсин В), які і обумовлюють розвиток псевдомембранозного коліту. Найбільш часто псевдомембранозний коліт викликають цефалоспорини, амоксицилін, азитроміцин, кліндаміцин, рідше — інші пеніциліни й еритроміцин.
При антибіотик-асоційованій діареї ендоскопічно спостерігаються множинні, глибокі і масивні виразки. При морфологічному дослідженні виявляється некроз частини відділів декількох крипт, фібрин і виражене скупчення поліморфно-ядерних лейкоцитів на поверхні крипт, у їх просвіті, повнокров’я судин слизового шару.
Тяжкий перебіг COVID-19 виникає і у пацієнтів, які страждають на запальні захворювання кишечника. Найбільш схильні до інфекції пацієнти із ЗЗК, які отримують імунодепресанти, в активній стадії ЗЗК з мальнутрицією, літні пацієнти із ЗЗК, які часто відвідують медичні установи, з супутніми захворюваннями (артеріальна гіпертензія, цукровий діабет), вагітні пацієнтки із ЗЗК. Тяжкість перебігу пояснюється підвищенням проникності слизового бар’єра кишечника, унаслідок чого відбувається бактеріальна транслокація, що призводить до більш тяжкого перебігу основного захворювання і розвитку тяжких септичних ускладнень.
У власному дослідженні А.Е. Дорофєєва і співавт. за період березень 2020 — травень 2021 року під наглядом перебувало 49 пацієнтів із ЗЗК, які перенесли COVID-19. З них 26 пацієнтів із неспецифічним виразковим колітом (НВК), 19 — з хворобою Крона (ХК), 4 — з постковідним ЗЗК (2 — з НВК, 1 — з ХК і 1 — з недиференційованим колітом). Усі пацієнти консультовані дистанційно. Зміни на КТ були виявлені у 30 пацієнтів (63,3 %).
Результати дослідження дозволили дійти висновку, що найбільш тяжкий перебіг на тлі COVID-19 мали пацієнти з хворобою Крона. Вони частіше за інших потребували госпіталізації та хірургічної допомоги. Пацієнту з недиференційованим колітом була проведена колонектомія з виведенням стоми, у подальшому планується реконструктивна операція.
Для лікування ЗЗК ефективним і безпечним є застосування месалазину, який мінімально модифікує імунітет і при цьому справляє виражену протизапальну дію. Серед усіх препаратів з діючою речовиною месалазин найбільшу доказову базу має Салофальк®, що добре зарекомендував себе ще в допандемічний період. Салофальк® має ректальні та парентеральні лікарські форми з різними дозами месалазину (свічки 250 мг, свічки 500 мг, таблетки 250 мг, таблетки 500 мг, стіки 1000 мг, клізми 4,0 г), що дозволяє підібрати пацієнту найбільш зручну форму та ефективну дозу.
Особливістю лікарської форми гранул Салофальк® є можливість вивільнення діючої речовини на всьому протязі товстої кишки (від термінального відділу клубової до прямої кишки) при рН > 6,0. Препарат забезпечує велику площу покриття слизової оболонки кишечника й рівномірний розподіл речовини, що забезпечує досягнення високих рівнів ремісії, у тому числі при дистальній локалізації запального процесу (при проктиті). Салофальк® можна застосовувати в однократній дозі, а прийом їжі не впливає на фармакокінетику та ефективність препарату.
У тих випадках, коли для лікування ЗЗК месалазину буває недостатньо, застосовують Буденофальк® (будесонід). Він має високий афінітет до стероїдних рецепторів, у 60 разів вищий, ніж у преднізолону, що забезпечує переважаючу ефективність порівняно з класичними глюкокортикостероїдами. Крім того, 90 % будесоніду метаболізується при першому проходженні через печінку. Це обумовлює високу біодоступність препарату. Буденофальк® має мінімальний вплив на рівень кортизолу в плазмі крові, тим самим мінімізує ризик розвитку стероїдних побічних ефектів, і має можливість відміни без поступового зниження дози.
Стандартами Європейського товариства з вивчення хвороби Крона і неспецифічного виразкового коліту рекомендовано ректальне та пероральне призначення месалазину. При проктиті альтернативою месалазину є ректальне застосування будесоніду. При тяжких формах ЗЗК показано комбіноване призначення будесоніду.
Спільно з Асоціацією хворих із запальними захворюваннями кишечника «Повноцінне життя» в період пандемії COVID-19 розроблені рекомендації, що передбачають дотримання правил гігієни і самоізоляції. Так, рекомендовані регулярні телефонні консультації з лікарем-гастроентерологом для інформування про динаміку захворювання. У разі інфікування пацієнтів із ЗЗК COVID-19 необхідне включення гастроентеролога в мультидисциплінарну команду з лікування таких хворих.
Таким чином, пандемія COVID-19 справляє значний вплив на повсякденне життя кожної людини. Універсальним механізмом ураження кишечника при COVID-19 є СПЕП. Для лікування СПЕП і дисбіозу при ураженнях кишечника слід використовувати комплексну терапію з включенням пробіотика Євро-Біотик КІДС, що відновлює кишкову мікрофлору і змушує її синтезувати масляну кислоту, а також регулює співвідношення анаеробів/аеробів. Капсумен® забезпечує зменшення симптоматики СПК, у тому числі абдомінального болю. При запальних захворюваннях кишечника застосовуються Салофальк® і Буденофальк®, при високій активності запалення — їх комбінація, що потенціює протизапальний ефект.
/8_m.jpg)
24–25 вересня 2021 року відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні інфекційні захворювання та суміжна патологія. Алгоритми діагностики та лікування». З доповіддю «Гельмінтози, їх лікування та профілактика» виступила завідувачка кафедри медичної паразитології та тропічних хвороб Харківської медичної академії післядипломної освіти, доктор медичних наук, професор Катерина Ігорівна Бодня.
Наша шлунково-кишкова система являє собою не що інше, як другий мозок, що містить понад 100 мільйонів нейронів, а це більше, ніж у нашому спинному мозку або периферичній нервовій системі. Тобто якщо є проблеми з кишечником, симптоми будуть не тільки місцеві (біль у животі, нудота, блювання, діарея, запори), але і значно поширені — дратливість, депресія, перепади настрою, проблеми з поведінкою у дітей. І у цього патологічного стану є назва — «кишково-психологічний синдром».
Слід зазначати, що все живе поділяється на 2 класи: такі, що ведуть вільний спосіб життя, і паразитичний. Людина, як і всі хребетні, є контейнером для проживання інших багатоклітинних організмів — паразитичних черв’яків. Мільйони років еволюцій привели до розвитку унікальних механізмів, що пригнічують імунну систему хазяїна. У низці випадків паразит, виробляючи гормоноподібні речовини, керує поведінкою хазяїна.
Гельмінти — це багатоклітинні паразити, що несуть широкий спектр поверхневих антигенів. Їх зростання з дозріванням в організмі хазяїна супроводжується виділенням ферментів, гормонів, продуктів метаболізму, зміною складу поверхневих антигенів, що обумовлено стадійністю їх розвитку. Вони мають фекально-оральний механізм зараження, шляхи передачі — аліментарний, контактно-побутовий, водний, аерогенний. Факторами передачі є переважно овочі й ягоди, на поверхні яких є частинки ґрунту, а також вода і бруд.
Забрудненість ґрунту дворів, скверів, парків екскрементами собак — це проблема великих міст. За офіційними даними, у Харкові зареєстровано 35 000 собак, а за неофіційними — у три рази більше. І якщо одна собака щодня виділяє приблизно 0,15 кг фекалій, то їх загальний обсяг на території міста становить 5,25 тонни. Підраховано, що в 1 грамі калу може знаходитися 40 000 яєць гельмінтів.
Інвазії, викликані гельмінтами тварин, складно діагностуються, оскільки цих паразитів неможливо виявити при мікроскопічному дослідженні екскретів чи крові, тому часто діагноз встановлюється при дослідженні біоптатів тканин, на основі серологічних реакцій або безпосередньо при хірургічному видаленні гельмінта з ураженого органа.
Найбільш масовими гельмінтозами в Україні є ентеробіоз і аскаридоз. У даний час питома вага ентеробіозу серед інших гельмінтозів досягає 67,1 %, а у великих промислових містах — понад 95 %.
Нині велику небезпеку для поширення аскаридозу становлять садово-городні ділянки, де використовуються фекалії людини для угноєння ґрунту. У зоні помірного клімату сезон зараження триває з квітня до жовтня, в умовах теплого вологого клімату — цілий рік.
Виділені з фекалій яйця гельмінта у хворих повинні досягти інвазованості, розвиваючись у ґрунті. Для їх розвитку в ґрунті є необхідні сприятливі умови: відповідна температура, вологість і доступ повітря. Формуванню та підтримці вогнищ аскаридозу в сільській місцевості сприяє характер занять населення (вирощування городини, полуничні плантації) та звичай застосовувати як добриво для городів незнешкоджені фекалії.
При температурі +13–30 °С личинка дозріває всередині яйця протягом 9–42 днів, при оптимальній температурі +24–30 °С тривалість дозрівання становить 16–18 днів. При температурі нижче за +12 °С розвитку не відбувається, але життєздатність яєць і личинок, що почали розвиватися, зберігається, тому в деяких районах процес дозрівання може тривати не один, а два теплих сезони. Яйця аскарид можуть зберігати життєздатність у ґрунті до 10 років.
Збудники більшості гельмінтозів-антропонозів є еволюційно стародавніми паразитами, що добре адаптувалися до захисних механізмів організму людини. Вони лише в рідкісних випадках, при значній інтенсивності інвазії, викликають серйозні патологічні явища. У більшості випадків гостра фаза хвороби (алергоз) не діагностується, а хронічна перебігає субклінічно або в формі паразитоносійства. Гельмінти сприяють розвитку імунодефіцитного стану у людини і підвищують її сприйнятливість до хвороб взагалі і до будь-яких хвороб шлунково-кишкового тракту зокрема.
Розвитку паразита в організмі хазяїна сприяє такий феномен, як імунологічна індукція. Вона полягає в здатності гельмінтів змінювати процес синтезу білка залежно від особливостей протеїногенезу в проміжного й остаточного хазяїв з утворенням загальних білкових антигенів.
Явища молекулярної мімікрії та імунологічної індукції дозволяють вважати, що поліморфізм білків організму хазяїна повинен відігравати суттєву роль в еволюції взаємодії хазяїн — паразит, а отже, і впливати на основні патогенетичні механізми при гельмінтозах.
До основних клінічних проявів при кишкових гельмінтозах відносяться такі симптоми, як діарея, слабкість, здуття та метеоризм, біль у животі, нудота, випорожнення з неприємним запахом, відсутність апетиту, втрата ваги, лихоманка, дратливість, депресія, поганий сон, кропив’янка, бронхоспазм, афтозний стоматит, реактивний артрит/синовіт. Вони можуть маскуватися під ангулярний хейліт, вітиліго, рецидивуючий фурункульоз, герпетиформний дерматит, вузлову еритему, псоріаз.
До найбільш поширених в Україні гельмінтозів відноситься ентеробіоз. Фактори ризику його розвитку — дитячий вік, знаходження в колективах. Часто ентеробіоз перебігає безсимптомно. Якщо є симптоми, то в основному це свербіж в ділянці анального отвору (вночі та вранці), що може призводити до розчухувань, приєднання вторинної інфекції, а також поганого сну. Рідко буває втрата апетиту, нудота і дискомфорт у животі.
Тривалість життя окремої особини гельмінта в організмі людини коливається від декількох днів до багатьох тижнів. Велика тривалість життя окремої особини деяких гельмінтів є свого роду компенсацією за порівняно повільний темп їх розмноження. Наслідком цього є хронічний перебіг ентеробіозу. Наприклад, тривалість життя гострика становить у середньому 3–4 тижні, але відомі випадки виживання деяких особин до 111 днів (15–16 тижнів).
Плодючість гельмінтів, і гостриків зокрема, є найважливішим еволюційним надбанням паразитичних організмів. Масовий вихід яєць із організму хазяїна, розсіювання їх у зовнішньому середовищі і широка контамінація об’єктів інвазивним матеріалом є найважливішою необхідністю у збереженні гельмінта як виду. Кожна самка гостриків відкладає від 7000 до 12 000 яєць, які виділяються у зовнішнє середовище з фекаліями. Яйця гостриків на ліжку, одязі, інших предметах у приміщенні зберігають життєздатність до 6 місяців і через пил, іграшки, килими, натільну і постільну білизну, руки потрапляють до рота. Особливістю більшості гельмінтозів залишається хронічний перебіг, пов’язаний з тривалою, багаторічною присутністю збудника в організмі хворого через відсутність специфічного лікування.
У підборі протипаразитарних препаратів необхідно мати на увазі не тільки спектр дії і ступінь токсичності, а й характер фармакологічного впливу діючої речовини на паразита і організм хазяїна. На жаль, часто при лікуванні гельмінтозів застосовують специфічні препарати без урахування механізму їх впливу на перебіг імунологічних реакцій організму людини.
Найбільш повно вивчено механізм дії на імунну систему альбендазолу. Встановлено, що в результаті імуностимулюючої дії альбендазол покращує загальний стан організму хазяїна. Це універсальний препарат, який діє на всі стадії — яйця, личинки і дорослі особини. Він ефективний при будь-якій локалізації (кишечник, внутрішні органи, нервова система) та має найбільшу серед антигельмінтних препаратів біодоступність — 30 %.
З метою профілактики, з огляду на можливість зараження відразу декількома видами гельмінтів, профілактичне дозування визначається як одноразовий прийом альбендазолу протягом трьох днів поспіль в дозі, що відповідає віку й масі тіла дитини (10 мг на 1 кг маси тіла), дорослим — по 1 таблетці одноразово на ніч 3 дні поспіль.
Від інших антигельмінтних препаратів — мебендазолу і пірантелу альбендазол вигідно відрізняється більш широким спектром дії на нематоди і більш високою ефективністю при стронгілоїдозі, трихоцефальозі, токсокарозі, трихінельозі.
Новим антигельмінтним препаратом на основі альбендазолу є Альбензі — жувальні таблетки для зручності застосування зі смаком ананасу, що додає приємності лікуванню. Препарат має високий терапевтичний індекс, широкий спектр дії, що особливо важливо при використанні препаратів у країнах, де поліінвазії є частими випадками, а не винятками, низьку вартість, характеризується простотою призначення, зокрема можливе лікування однією дозою, стабільністю діючої речовини в таблетках.
Алгоритм лікування гельмінтозів складається з 3 етапів. На першому етапі проводять дегельмінтизацію специфічними препаратами широкого спектра дії (альбендазол), на другому застосовують засоби, що мають патогенетичну дію. На третьому етапі створюють умови для заселення нормальної мікрофлори. Схеми лікування гельмінтозів повинні бути комплексними й етапними з метою позбавлення не тільки від збудника, але і від наслідків життєдіяльності гельмінтів в організмі дитини і дорослої людини.
Євро-Біотик КІДС є комбінованим пробіотиком, у склад якого входять унікальні штами спороутворюючих бактерій Streptococcus faecalis, Clostridium butyricum, Bacillus mesentericus і Lactobacillus sporogenes, які діють за таким симбіотичним механізмом, що кожен сприяє розмноженню інших. Євро-Біотик КІДС випускається у формі суспензії з апельсиновим смаком, має подвійний механізм дії. Початок ефекту спостерігається вже на 4-й годині, ефект зберігається до 7днів, курс прийому 3–5 днів.
Enterococcus faecalis раніше класифікований як частина стрептококової системи групи Д1 — грампозитивна коменсальна бактерія, що населяє шлунково-кишкові тракти людей та інших ссавців. Євро-Біотик КІДС на основі Enterococcus faecalis має виражені імуномодулюючі властивості, підвищує хемотаксичні, фагоцитарні та літичні властивості макрофагів. Метаболічний ефект забезпечується високим рівнем колонізаційної резистентності до патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів, сприяє збереженню якісного та кількісного складу нормальної мікрофлори кишечника.
Clostridium butyricum — це анаеробна ендоспороутворююча грампозитивна кислота, що продукує бацили, які проникають за допомогою ферментації, використовуючи як субстрат внутрішньоклітинний накопичений амілопектиновий α-поліглюкан (гранулозу). Широко використовується як пробіотик в Японії, Кореї та Китаї. У японських лікарнях він призначається для профілактики Clostridium difficile серед пацієнтів, і зокрема при введенні деяких потужних антибіотиків. Його корисність зумовлена насамперед здатністю перешкоджати зростанню високопатогенної бактерії Clostridium difficile шляхом антагонізування її розмноження.
Амілолітична бактерія Bacillus mesentericus — грампозитивна, аеробна, спороутворююча бактерія. Вона виявляється переважно у тонкому кишечнику, продукує амілазу та протеазу, які підтримують ріст корисних бактерій, допомагає при травленні. Bacillus mesentericus запобігає росту патогенних бактерій, таких як Escherichia coli, Clostridium perfringes, Salmonella typhi, Vibrio parahaemolyticus, Campylobacter, Yersinia enterocolitica.
Терапевтична ефективність Lactobacillus sporogenes пов’язана зі здатністю відновлювати екологічний баланс кишкової мікрофлори, стимулювати імунітет і нормалізувати травлення. Lactobacillus sporogenes пригнічує розмноження патогенної мікрофлори: Salmonella typhosa, Salmonella schottmuelleri, Shigella disenteriae, Shigella paradisenteriae, Clostridium difficile. В основі подібного антагонізму лежить кілька механізмів: Lactobacillus sporogenes виділяє бактеріоцини — речовини, що ушкоджують мембрани, порушують синтез білків і ДНК в патогенних бактеріях. Lactobacillus sporogenes виділяє перекис водню, який окиснює лужні білки в патогенних бактеріях, L(+) молочну кислоту (лівообертальну), яка в нейтральній формі вільно проходить крізь мембрани і знижує внутрішньоклітинне значення рН у патогенних бактеріях. Це, у свою чергу, веде до порушення метаболічних процесів, таких як окиснювальне фосфорилювання, і загибелі патогенів. Спори лактобактерії Lactobacillus sporogenes не руйнуються під впливом шлункового соку та жовчі, потрапляючи в дванадцятипалу кишку, вони дозрівають і починають швидко розмножуватися, поповнюючи дефіцит мікрофлори кишечника.
Клінічна ефективність Lactobacillus sporogenes при діареї різного генезу становить 85,9–93,7 %, при запорах — 65,2 %.
Спосіб застосування пробіотика Євро-Біотик КІДС досить простий: необхідно додати до флакона охолоджену кип’ячену воду до відмітки на ньому (50 мл), добре збовтати. Приймати дітям від 3 років та дорослим по одній чайній ложці (5 мл) готової суспензії після їди 2–3 рази на добу. Готову суспензію зберігати в холодильнику та використати протягом 5 днів. Курс застосування 3–5 днів.