Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Child`s Health" Том 17, №1, 2022

Back to issue

Review of foreign literature on the problem of children and adolescent obesity and its sequelae

Authors: Булат Л.М., Лисунець О.В., Дідик Н.В.
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Мета роботи — вивчити сучасний стан проблеми поширення надмірної ваги у дитячій популяції та наслідків такого порушення фізичного розвитку, проаналізувати нові діагностичні біомаркери реалізації коморбідності при ожирінні. Були опрацьовані й узагальнені вітчизняні та зарубіжні дані фахової літератури. Діагностичні критерії надмірної ваги у дитячому віці, запропоновані європейськими й американськими фаховими товариствами та рекомендовані ВООЗ, мають певні особливості і не є тотожними й уніфікованими. Спільними значущими клінічними критеріями є індекс маси тіла, масова частка власне жирової тканини. Основними патогенетичними ланками, що активуються в дітей з надмірною вагою та сприяють реалізації віддалених наслідків, є запальна реакція, мітохондріальна й ендотеліальна дисфункція, що асоціюється з маніфестацією легеневої коморбідності та порушенням серцево-судинного благополуччя. Рівень смертності, пов’язаний з гострим коронарним синдромом, у пацієнтів з дуже високим індексом маси тіла вірогідно вищий, ніж у пацієнтів з більш низькими показниками (7,1 проти 4,8 ‰). Ендотеліальна дисфункція на доклінічному рівні ураження органів і систем визначає ступінь тяжкості захворювання у майбутньому, будучи причиною коморбідності. Внутрішньоклітинна молекула адгезії 1 (ICAM 1) та судинно-клітинна молекула адгезії 1 (VCAM 1) визначають ступінь активності циркулюючих ендотеліальних клітин (ЦЕК). Існує позитивний зв’язок між активністю ЦЕК, збільшенням вісцеральної жирової тканини та холестерином ліпопротеїдів низької щільності, водночас кількість ЦЕК асоціюється з об’ємом жирової тканини та рівнем систолічного артеріального тиску. Якісні та кількісні зміни ЦЕК можуть бути використані як діагностичні маркери для формування груп ризику для подальшого моніторингу та контролю.

The purpose is to study modern prevalence of overweight in the children’s population, sequelae of this physical di­sorder and to analyze new diagnostic biomarkers comorbi­dity in obesity. The data of professional domestic and foreign literature were processed and generalized. Diagnostic criteria of overweight in childhood introduced by the European, American professional societies and the World Health Organization guidelines have some features and are not identical and unified. Body mass index and percentage of fat tissue are common important clinical criteria. The main pathogenetic links that are activated in overweight children and lead to the long-term consequences are the inflammatory response, mitochondrial and endothelial dysfunction, which is associated with the manifestation of pulmonary comorbidity and impaired cardiovascular well-being. The mortality rate associated with acute coronary syndrome is likely to be higher in patients with very high body mass index than in those with lower weight (7.1 vs. 4.8 ‰). Endothelial dysfunction at the preclinical level of damage to organs and systems determines the severity of the disease in the future, being the cause of comorbidity. Intercellular adhesion mo­lecule 1 and vascular cell adhesion molecule 1 determine the degree of activity of circulating endothelial cells (CEC). There is a positive correlation between CEC activity, increased visceral adipose tissue, and low-density lipoprotein cholesterol, while the amount of CEC is associated with adipose tissue volume and the level of systolic blood pressure. Qualitative and quantitative changes in CEC can be used as diagnostic markers when forming risk groups for further monitoring and control.


Keywords

підліткове ожиріння; діагностичні маркери; циркулюючі ендотеліальні клітини; огляд

adolescent obesity; diagnostic markers; circulating endothelial cells; review


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

  1. Федів О.І., Мельник О.Б. Вплив дисліпідемії та величини вісцерального жиру на перебіг бронхіальної астми на тлі надмірної маси тіла та ожиріння. Bukovinian Medical Herald. 2016. Т. 20. № 3(79). С. 187-189. DOI: https://doi.org/10.24061/2413-0737.xx.3.79.2016.162. 
  2. Єрмоленко Н.О., Зарудна О.І. Надлишкова маса тіла та основні фактори, що спричиняють її розвиток. Медсестринство. 2016. № 2. С. 38-40. DOI: https://doi.org/10.11603/2411-1597.2016.2.7426. 
  3. Md Tareq Hassan et al. A cross-sectional study to determine the prevalence of overweight and obesity among Bangladeshi adolescents based on WHO, IOTF, and CDC cut-points. Obesity Medicine. 2020. Vol. 19. P. 100285. DOI: https://doi.org/10.1016/j.obmed.2020.100285. 
  4. Suratt B.T. et al. An Official American Thoracic Society Workshop Report: Obesity and Metabolism. An Emerging Frontier in Lung Health and Disease. Annals of the American Thoracic Society. 2017. Vol. 14. № 6. P. 1050-1059. DOI: https://doi.org/10.1513/annalsats.201703-263ws. 
  5. 28th Annual Congress of European Childhood Obesity Group (ECOG), Porto, November 14–17, 2018 — Selected Abstracts. Annals of Nutrition and Metabolism. 2018. Vol. 73. № 4. P. 310-322. DOI: https://doi.org/10.1159/000494676.
  6. Jiang F. Autophagy in vascular endothelial cells. Clin. Exp. Pharmacol. Physiol. 2016. Vol. 43. № 11. P. 1021-1028. DOI: https://doi.org/10.1111/1440-1681.12649. 
  7. Bendor C.D. et al. Cardiovascular morbidity, diabetes and cancer risk among children and adolescents with severe obesity. Cardiovasc. Diabetol. 2020. Vol. 19. № 1. P.79. DOI: https://doi.org/10.1186/s12933-020-01052-1. 
  8. de Ferranti S.D. et al. Cardiovascular Risk Reduction in High-Risk Pediatric Patients: A Scientific Statement From the American Heart Association. Circulation. 2019. Vol. 139. № 13. P. e603-e634. DOI: https://doi.org/10.1161/cir.0000000000000618. 
  9. Bjerregaard L.G. et al. Change in body mass index from childhood onwards and risk of adult cardiovascular disease. Trends in Cardiovascular Medicine. 2020. Vol. 30. № 1. P. 39-45. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tcm.2019.01.011. 
  10. Buechler C. et al. Chemerin Isoforms and Activity in Obesity. Int. J. Mol. Sci. 2019. Vol. 20. № 5. P. 1128. DOI: https://doi.org/10.3390/ijms20051128.
  11. Weihrauch-Blüher S. et al. Childhood obesity: increased risk for cardiometabolic disease and cancer in adulthood. Metabolism. 2019. Vol. 92. P. 147-152. DOI: https://doi.org/10.1016/j.metabol.2018.12.001. 
  12. Farpour-Lambert N.J. et al. Childhood Obesity Is a Chronic Disease Demanding Specific Health Care — a Position Statement from the Childhood Obesity Task Force (COTF) of the European Association for the Study of Obesity (EASO). Obes. Facts. 2015. Vol. 8. P. 342-349. DOI: https://doi.org/10.1159/000441483.
  13. Kim E.S. et al. COVID-19-related school closing aggravate obesity and glucose intolerance in pediatric patients with obesity. Sci. Rep. 2021. Vol. 9. № 11(1). P. 5494. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-021-84766-w. 
  14. Rundle A.G. et al. COVID-19-Related School Closings and Risk of Weight Gain Among Children. Obesity (Silver Spring). 2020. Vol. 28. № 6. P.1008-1009. DOI: https://doi.org/10.1002/oby.22813. 
  15. Sfriso R. et al. 3D artificial round section micro-vessels to investigate endothelial cells under physiological flow conditions. Scientific Reports. 2018. Vol. 8. № 1. P. 5898. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-018-24273-7. 
  16. Oluwagbemigun K. et al. Developmental trajectories of body mass index from childhood into late adolescence and subsequent late adolescence–young adulthood cardiometabolic risk markers. Cardiovascular Diabetology. 2019. Vol. 18. № 1. P. 9. DOI: https://doi.org/10.1186/s12933-019-0813-5.
  17. Milano W. et al. Diseases and health risks associated with obesity. Integrative Obesity and Diabetes. 2018. Vol. 4. P. 1-4. DOI: https://doi.org/10.15761/iod.1000200.
  18. Yuet-ling Tung J. et al. Does obesity persist from childhood to adolescence? A 4-year prospective cohort study of chinese students in Hong Kong. BMC Pediatrics. 2021. Vol. 21. № 1. P. 60. DOI: https://doi.org/10.1186/s12887-021-02504-7. 
  19. Sturtzel C. Endothelial Cells. Adv. Exp. Med. Biol. 2017. Vol. 1003. P. 71-91. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-57613-8_4. 
  20. Smego A. et al. High body mass index in infancy may predict severe obesity in early childhood. The Journal of Pediatrics. 2017. Vol. 183. P. 87-93.e1. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2016.11.020. 
  21. Wühl E. et al. Hypertension in childhood obesity. Acta Paediatr. 2019. Vol. 108. № 1. P. 37-43. DOI: https://doi.org/10.1111/apa.14551. 
  22. Frank P.G. et al. ICAM-1: role in inflammation and in the regulation of vascular permeability. American Journal of Physiology-Heart and Circulatory Physiology. 2008. Vol. 295. № 3. P. H926-H927. DOI: https://doi.org/10.1152/ajpheart.00779.2008. 
  23. Fyfe-Johnson A.L. et al. Ideal cardiovascular health and adiposity: implications in youth. Journal of the American Heart Association. 2018. Vol. 7. № 8. P. e007467. DOI: https://doi.org/10.1161/jaha.117.007467.
  24. Wang Y. et al. Improvement in food environments may help prevent childhood obesity: Evidence from a 9‐year cohort study. Pediatric Obesity. 2019. Vol. 14. № 10. e12536. DOI: https://doi.org/10.1111/ijpo.12536. 
  25. Roy S.M. et al. Infant BMI or Weight-for-Length and Obesity Risk in Early Childhood. Pediatrics. 2016. Vol. 137. № 5. P. 34-92. DOI: https://doi.org/10.1542/peds.2015-3492.
  26. Yin C. et al. Irisin as a mediator between obesity and vascular inflammation in Chinese children and adolescents. Cardiovasc. Dis. 2020. Vol. 30. № 2. P. 320-329. DOI: https://doi.org/10.1016/j.numecd.2019.09.025. 
  27. Rastogi D. et al. Metabolic dysregulation, systemic inflammation, and pediatric obesity-related asthma. Annals of the American Thoracic Society. 2017. Vol. 14 (suppl. 5). P. S363-S367. DOI: https://doi.org/10.1513/annalsats.201703-231aw. 
  28. Noncommunicable diseases: Childhood overweight and obesity. WHO | World Health Organization. https://www.who.int/news-room/q-a-detail/noncommunicable-diseases-childhood-overweight-and-obesity 
  29. Zabolotna I.E. et al. Obesity and overweight among children, diagnostic criteria and statistics of prevalence. Klinichna ta profilaktychna medytsyna [Clinical and preventive medicsne]. 2019. Vol. 2. № 8. P. 36-46. DOI: https://doi.org/10.31612/2616-4868.2(8).2019.04. 
  30. Po Ying Chia et al. Overview of the assessment of endothelial function in humans. Frontiers in Medicine. 2020. Vol. 7. P. 542567. DOI: https://doi.org/10.3389/fmed.2020.542567. 
  31. Styne D.M. et al. Pediatric ObesityAssessment, Treatment, and Prevention: An Endocrine Society Clinical Practice Guideline. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. 2017. Vol. 102. № 3. P. 709-757. DOI: https://doi.org/10.1210/jc.2016-2573.
  32. Baldassarre M.E. et al. Premature Birth is an Independent Risk Factor for Early Adiposity Rebound: Longitudinal Analysis of BMI Data from Birth to 7 Years. Nutrients. 2020. Vol. 12. № 12. P. 3654. DOI: https://doi.org/10.3390/nu12123654. 
  33. Spinelli A. et al. Prevalence of Severe Obesity among Primary School Children in 21 European Countries. Obesity Facts. 2019. Vol. 12. № 2. P. 244-258. DOI: https://doi.org/10.1159/000500436. 
  34. Tao Zhang et al. Rate of change in body mass index at different ages during childhood and adult obesity risk. Pediatric Obesity. 2019. Vol. 14. № 7. P. e12513. DOI: https://doi.org/10.1111/ijpo.12513. 
  35. Lewitt M.S. et al. Relationship between abdominal adiposity, cardiovascular fitness, and biomarkers of cardiovascular risk in British adolescents. Journal of Sport and Health Science. 2020. Vol. 9. № 6. P. 634-644. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jshs.2019.02.004. 
  36. Soltero E.G. et al. Relationship of Circulating Endothelial Cells With Obesity and Cardiometabolic Risk Factors in Children and Adolescents. Journal of the American Heart Association. 2021. Vol. 10. № 1. P. e018092. DOI: https://doi.org/10.1161/jaha.120.018092. 
  37. Sabour S. et al. Reproducibility of circulating endothelial cell enumeration and activation: a methodological issue. Biomarkers in Medicine. 2016. Vol. 10. № 12. P. 1215-1215. DOI: https://doi.org/10.2217/bmm-2016-0144. 
  38. Ryder J.R. et al. Reproducibility of circulating endothelial cell enumeration and activation in children and adolescents. Biomarkers in Medicine. 2016. Vol. 10. № 5. P. 463-471. DOI: https://doi.org/10.2217/bmm-2015-0051. 
  39. Northrop E.F. et al. Reproducibility of endothelial microparticles in children and adolescents [Electronic resource]. Biomarkers in Medicine. 2020. Vol. 14. № 1. P. 43-51. DOI: https://doi.org/10.2217/bmm-2019-0229.
  40. Iguacel I. et al. Social vulnerabilities as determinants of overweight in 2-, 4- and 6-year-old Spanish children. European Journal of Public Health. 2018. Vol. 28. № 2. P. 289-295. DOI: https://doi.org/10.1093/eurpub/ckx095.
  41. Washington R.L. Should infants be screened for the risk for future obesity? The Journal of Pediatrics. 2017. Vol. 183. P. 1. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2017.02.014. 
  42. Ostrovskyy M. et al. Systemic inflammatory markers and overweight in patients suffering from chronic obstructive pulmonary disease with ІІІ degree of bronchial obstruction. Asthma and allergy. 2019. № 2. Р. 10-16. DOI: https://doi.org/10.31655/2307-3373-2019-2-10-16. 
  43. Brecher J. The association between the ‘fat mass and obesity associated gene’ (fto) and obesity-linked eating behaviours in adults and children: A systematic review. International Journal of Surgery. 2016. Vol. 36. P. S49. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijsu.2016.08.262. 
  44. Rajjo T. et al. The association of weight loss and cardiometabolic outcomes in obese children: systematic review and meta-regression. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. 2016. Vol. 101. № 12. P. 4764-4768. DOI: https://doi.org/10.1210/jc.2016-2575. 
  45. The ECOG free obesity ebook | homepage. The Free Obesity eBook. http://ebook.ecog-obesity.eu 
  46. Racicka-Pawlukiewicz E. et al. The occurrence of overweight and obesity in children and adolescents with attention-deficit/hyperactivity disorder according to three different diagnostic criteria for obesity. Journal of Child and Adolescent Psychopharmacology. 2021. Online. DOI: https://doi.org/10.1089/cap.2020.0075. 
  47. Budzyń M. et al. The Potential Role of Circulating Endothelial Cells and Endothelial Progenitor Cells in the Prediction of Left Ventricular Hypertrophy in Hypertensive Patients. Frontiers in Physiology. 2019. Vol. 10. P. 1005. DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2019.01005. 
  48. Hales C.M. et al. Trends in obesity and severe obesity prevalence in us youth and adults by sex and age, 2007–2008 to 2015–2016. JAMA. 2018. Vol. 319. № 16. P. 1723. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2018.3060. 
  49. Kohut T. et al. Update on childhood/adolescent obesity and its sequela. Curr. Opin. Pediatr. 2019. Vol. 31. № 5. P. 645-653. DOI: https://doi.org/10.1097/MOP.0000000000000786. PMID: 31145127.
  50. Ezzati M. et al. Worldwide trends in body-mass index, underweight, overweight, and obesity from 1975 to 2016: a pooled analysis of 2416 population-based measurement studies in 128·9 million children, adolescents, and adults. Lancet. 2017. Vol. 390. P. 2627-42. DOI: http://dx.doi.org/10.1016/.

Back to issue