Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Child`s Health" Том 17, №1, 2022

Back to issue

Guillain — Barré syndrome following asymptomatic COVID-19 in an adolescent: a clinical case

Authors: Колоскова О.К. (1), Ткачук Р.В. (1, 2), Гарас М.Н. (1), Білоус Т.М. (1), Романчук Л.І. (1), Сорочан Д.І. (2)
(1) — Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
(2) — ОКНП «Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня», м. Чернівці, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Синдром Гієна — Барре є досить рідкісним захворюванням, що трапляється у дитячій популяції з частотою 1,7 випадку на 100 000 дітей. Гендерні відмінності частоти поширеності захворювання характеризуються на 20 % більшою вразливістю хлопчиків порівняно з дівчатками. Сьогодні залишається невідомою точна причина розвитку висхідної полірадикулонейропатії, проте розвиток синдрому Гієна — Барре пов’язують із перенесеним інфекційним захворюванням, викликаним Campylobacter jejuni, Haemophilus influenzae або поліовірусом. У період пандемії COVID-19 описані поодинокі випадки розвитку синдрому Гієна — Барре у дорослих після перенесеної гострої вірусної інфекції, спричиненої вірусом SARS-CoV-2. У статті наведений клінічний випадок синдрому Гієна — Барре після безсимптомного перебігу гострої вірусної інфекції, спричиненої SARS-CoV-2, у дівчинки-підлітка, яка перебувала під спостереженням в Обласному комунальному некомерційному підприємстві «Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня». У дитини після раптового больового нападу розвинулася гостра висхідна полірадикулонейропатія у вигляді млявої параплегії нижніх кінцівок, порушення функції тазових органів і парапарезу верхніх кінцівок. Результат комплексних діагностичних заходів: лейкоцитоз, збільшення рівня прокальцитоніну, С-реактивного білка, D-димеру в сироватці крові, слабко позитивний титр IgM і позитивний титр IgG до SARS-CoV-2, у лікворі гіперпротеїнрахія, а також відсутність проведення імпульсів, зниження амплітуди М- і Н-відповіді при проведенні стимуляційної електронейроміографії нижніх кінцівок. Лікувальний комплекс заходів передбачав застосування респіраторної протекції (оксигенотерапія), підтримки гемодинаміки та серцевої діяльності (інфузійна та інотропна терапія), уведення внутрішньовенного нормального людського імуноглобуліну, парентеральних глюкокортикостероїдів коротким курсом, застосування ступеневої антибактеріальної терапії, вазоактивних нейрометаболітів, ноотропів, антихолінестеразних препаратів, нестероїдних протизапальних засобів, лікувальної гімнастики та масажу. На тлі лікування стан дитини характеризувався повільною позитивною динамікою з відновленням рухових функцій кінцівок і чутливості упродовж місяця.

Guillain — Barré syndrome (GBS) is a rare di­­sease that occurs with an approximate incidence of 1.7 cases per 100,000 children in the pediatric population. The gender difference in the prevalence of the disease is characterized by a 20% greater vulnerability of boys than girls. The exact cause of Guillain — Barre syndrome is unknown; however, it can occur after respiratory infection by Haemophilus influenzae, recent or ongoing Campylobacter jejuni infection or poliovirus. Since the beginning of the COVID-19 pandemic, there have been some reported Guillain — Barré diagnoses among adults following SARS-CoV-2 infection. The article describes a clinical case of an adolescent girl who was admitted to the Regional Municipal Non-Profit Facility “Chernivtsi Regional Children’s Clinical Hospital” with signs of flaccid paraplegia of the lower extremities, pelvic dysfunction and paraparesis of the upper extremities after she had suffered a sudden severe pain syndrome. She had previously been diagnosed with asymptomatic SARS-CoV-2. Initial complex investigations were as follows: high white blood cells count, elevated levels of procalcitonin (PCT), C-reactive protein and D-dimer, low SARS-CoV-2 IgM level and positive IgG titer, high levels of protein in spinal fluid. Electroneuromyography findings and nerve conduction test of lower extremities showed decreased M amplitude and H reflex response. The patient received oxygen therapy, hemodynamic support, cardiac support (infusions and inotrope therapy), gradual antibacterial therapy and was administrated with intravenous normal human immunoglobulin. She was also treated with a short course of parenteral glucocorticoids, vasoactive neurometabolites, nootropics, anticholinesterases, non-steroidal anti-inflammatory drugs along with physical therapy and massages. The patient began demonstrating slow but positive improvement in her limb motor functions and sensitivity within one month.


Keywords

синдром Гієна — Барре; полінейропатія; діти; COVID-19

Guillain — Barré syndrome; polyneuropathy; children; COVID-19


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

  1. Сейвар Дж.Дж., Боуман А.Л., Вайз М., Морган О.В. Распространенность синдрома Гийена-Барре среди населения: систематический обзор и метаанализ. Нейроэпидемиология. 2011. № 36(2). С. 123-133.
  2. Guillain G., Barré J.A., Strohl A. Sur un syndrome de radiculonévrite avec hyperalbuminose du liquide céphalo-rachidien sans réaction cellulaire: remarques sur les caractères cliniques et graphiques des réflexes tendineux. Bulletins et mémoires de la Société des Médecins des Hôpitaux de Paris. 1916. № 40. Р. 1462-1470.
  3. Akçay N., Menentoğlu M.E., Bektaş G., Şevketoğlu E. Axonal Guillain-Barre syndrome associated with SARS-CoV-2 infection in a child. J. Med. Virol. 2021. № 93. Р. 5599-5602. https://doi.org/10.1002/jmv.27018. https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/jmv.27314
  4. Willison H.J., Jacobs B.C., van Doorn P.A. Guillain-Barré syndrome. The Lancet. 2016. № 10045. Р. 717-727. Available from: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(16)00339-1
  5. Yuki N., Hartung H.-P. Guillain-Barré Syndrome. N. Engl. J. Med. 2012. № 366. Р. 2294-2304. doi: 10.1056/NEJMra1114525. Available from: https://www.nejm.org/doi/full/10.1056/nejmra1114525
  6. Lehmann H.C., Hartung H.P., Kieseier B.C., Hughes R.A.C. Guillain-Barré syndrome after exposure to influenza virus. Lancet Infect. Dis. 2010. № 10. Р. 643-651.
  7. Helmar N.S., Lehmann C., Kuwabara S. Guillain-Barré syndrome. The Lancet. 2021. № 10280. Р. 1214-1228. Available from: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(21)00517-1
  8. Curtis M., Bhumbra S., Felker M.V., Jordan B.L., Kim J., Weber M., Friedman M.L. Guillain-Barré Syndrome in a Child With COVID-19 Infection. Pediatrics. Apr. 2021. № 147. e2020015115. doi: 10.1542/peds.2020-015115; https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/33093141/
  9. Mao L., Jin H., Wang M. et al. Neurologic manifestations of hospitalized patients with coronavirus disease in Wuhan, China. JAMA Neurol. 2019. № 77. Р. 683-690. Available from: https://doi.org/10.1001/jamaneurol.2020.1127
  10. Montalvan V., Lee J., Bueso T. et al. Neurological manifestations of COVID-19 and other coronavirus infections: a systematic review. Clin. Neurol. Neurosurg. 2020. № 194. Р. 105921. Available from: https://doi.org/10.1016/j.clineuro.2020.105921
  11. Sheikh A.B., Chourasia P.K., Javed N., Chourasia M.K., Suriya S.S., Upadhyay S., Ijaz F., Pal S., Moghimi N., Shekhar R. Association of Guillain-Barre syndrome with COVID-19 infection: An updated systematic review. Journal of Neuroimmunology. 2021. № 355. Р. 577577. Available from: https://doi.org/10.1016/j.jneuroim.2021.577577
  12. Jacobs B.C., Rothbart P.H., Van der Mechec F.G., Herbrink P., Schmitz P.I. The spectrum of antecedent infections in Guillain-Barré syndrome: a case-control study. Neurology. 1998. № 51(4). Р. 1110-1115.
  13. Frank C.H., Almeida T.V., Marques E.A., de Sousa Monteiro Q., Feitoza P.V., Borba M.G., Vasconcelos H.L., de Sousa Bastos M., Lacerda M.V. Guillain-Barré Syndrome Associated with SARS-CoV-2 Infection in a Pediatric Patient. Journal of Tropical Pediatrics. 2021. № 67. Р. 44-46. https://doi.org/10.1093/tropej/fmaa044 https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32653906
  14. Fisher M. An unusual variant of acute idiopathic polyneuritis (syndrome of ophthalmoplegia, ataxia and areflexia). N. Engl. J. Med. 1956. № 255. Р. 57-65.
  15. Ходак Л.А., Скрипченко Н.И., Навет Т.И. К вопросу об острых вялых параличах у детей. Мат-лы ІХ сьезда педиатров России. Москва, 2001. С. 610-611.
  16. Григорова І.А., Соколова Л.І., Герасимчук Р.Д. та ін. Неврологія: нац. підручник. За ред. І.А. Григорової. Київ: Медицина, 2014. С. 230-640.

Back to issue