Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Child`s Health" Том 17, №2, 2022

Back to issue

Quality of life of preschool children with psychomotor development disorders and their families. Availability of medical care and quality of its provision for this category of patients

Authors: Няньковський С.Л., Пишник А.І.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. У дітей із неврологічними проблемами поліпшення якості життя дитини та її родини має особливе значення. Мета дослідження: оцінити якість життя дітей із порушеннями психомоторного розвитку та їхніх родин, вплив на родину наявних у дітей психомоторних порушень, а також доступність медичної допомоги та задоволення якістю її надання цій категорії пацієнтів; виявити зв’язок між обрахованими показниками якості життя дітей та їх родин і наявними в них порушеннями психомоторного розвитку. Матеріали та методи. Проаналізовані результати анкетування батьків 45 дітей дошкільного віку (3–7 років) із порушеннями психомоторного розвитку. Результати. Пряма вірогідна кореляція різної сили спостерігалася між показниками хлопчиків та їхніх родин із наявною в дітей неврологічною патологією. Кореляція між показниками дівчаток, їхніх родин та неврологічними розладами здебільшого була невірогідною. Середні показники хлопчиків та їхніх родин були вірогідно вищими за значення у дівчаток у деяких рубриках усіх використаних анкет. Показники дітей із затримкою психомовленнєвого розвитку (ЗПМР) та їхніх родин здебільшого вірогідно перевищували значення у дітей з іншими нозологіями. Зворотну вірогідну кореляцію різної сили верифіковано між показниками у рубриці The Parent HRQL Summary Score опитувальника PedsQLTM 2.0 Family impact module, загальними показниками (Total score) опитувальника PedsQLTM Healthcare Satisfaction Generic Module, показниками Psychosocial Health Summary та загальними показниками опитувальника PedsQLTM 4.0 Generic Score Scales y хлопчиків із ЗПМР та всіх обстежених хлопчиків, а також їхніх родин і неврологічними порушеннями у дітей. Між показниками хлопчиків із синдромом дефіциту уваги і гіперактивності та їх неврологічними проблемами не виявлено кореляції. Висновки. Установлено наявність прямої та зворотної вірогідної кореляції різної сили між середніми показниками обстежених хлопчиків із порушеннями психомоторного розвитку, хлопчиків із ЗПМР, а також їхніх родин та наявною в дітей неврологічною патологією. Кореляція між показниками дівчаток та їхніх родин і неврологічними розладами дітей у більшості рубрик невірогідна. Необхідне проведення досліджень із більшим числом учасників.

Background. Improving the quality of life of neurologicaly impaired child and his family is an issue of particular importance. The purpose of the study was to assess the quality of life of children with psychomotor development disorders and their families, the impact on the family of existing psychomotor disorders in children, as well as the availability of medical care and satisfaction with the quality of its provision to this category of patients; to identify the relationship between the calculated indicators of quality of life of children and their families and existing disorders of psychomotor development in children. Materials and methods. The study analyzed the results of the survey of 45 neurologically impaired preschool children’s parents. Results. A direct significant correlation of different strength was observed between the scores of the boys, their families and children’s neurological pathology. The correlation between the performance of the girls, their families and neurological disorders was mostly unreliable. This study also tested that the averages of the boys and their families were significantly higher than those of the girls in some sections of all questionnaires used. The rates of the children with mental retardation and their families mostly significantly exceeded the values of the children with other nosologies. The inverse correlation of different strength was verified between the indicators in the section The Parent HRQL Summary Score of the PedsQLTM 2.0 Family impact module questionnaire, the Total scores of the PedsQLTM Healthcare Satisfaction Generic Module questionnaire, the va­lues in Psychosocial Health Summary section and the Total scores rates of the PedsQLTM 4.0 Generic Score Scales questionnaire in boys with mental retardation and in all examined boys, as well as in their families and neurological di­sorders. No correlation was found between the rates of the boys with ADHD and their neurological problems. Conclusions. The presence of direct and inverse reliable correlation of different strength between the average values of the examined boys with psychomotor development disorders, boys with mental retardation, as well as their families and the neurological pathology present in children was established. The correlation between the performance of the girls and their families and the neurological disorders of children in most sections is unreliable. It is necessary to conduct research with a larger number of participants.


Keywords

діти дошкільного віку; якість життя, пов’язна зі станом здоров’я; розлади аутистичного спектра; затримка психомовленнєвого розвитку

preschool children; health-related quality of life; ASD; mental retardation


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Misura A.K., Memisevic H. Quality of life of parents of children with intellectual disabilities in Croatia. Journal of educational and social research. 2017. № 7(2). P. 43-48. doi: 10.5901/jesr.2017.v7n2p43.
2. Lemmon M.E., Huffstetler H.E., Reeve B.B. Measuring health-related quality of life in pediatric neurology. J. Child Neurol. 2020. № 35(10). P. 681-689. doi: 10.1177/0883073820923809. PMID: 32498657. PMCID: PMC7415579.
3. Marker A.M., Steele R.G., Noser A.E. Physical activity and health-related quality of life in children and adolescents: a systematic review and meta-analysis. Health Psychol. 2018. № 37(10). P. 893-903. doi: 10.1037/hea0000653. PMID: 30234348.
4. Koвтюк Н.І. Аналіз оцінки показників якості життя у дітей. Буковинський медичний вісник. 2012. Т. 16. № 4(64). С. 195-200.
5. Fridman M., Banaschewski T., Sikirica V., Quintero J., Erder H.M., Chen K.S. Caregiver perspective on pediatric attention-deficit/hyperactivity disorder: medication satisfaction and symptom control. Neuropsychiatr. Dis. Treat. 2017. № 13. P. 443-455. doi: 10.2147/NDT.S121639. PMCID: PMC5315351. PMID: 28243096.
6. Ketelaar M., Bogossian A., Saini M., Meily-Visser A., Lach L. Assessment of the family environment in pediatric neurodisability: a state-of-the-art review. Dev. Med. Child Neurol. 2017. № 59(3). P. 259-269. doi: 10.1111/dmcn.13287 PMID: 27696390.
7. Dykens E.M. Family adjustment and interventions in neurodevelopmental disorders. Curr. Opin. Psychiatry. 2015. № 28(2). P. 121-126. doi: 10.1097/YCO.0000000000000129. PMCID: PMC5348480. PMID: 25594421.
8. Шлюз Б. Дитина з ускладненою інвалідністю в сім’ї. Дослідження випадку. Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. 2016. № 31. С. 362-370. 
9. Lamsal R., Ungar W.J. Impact of growing up with a sibling with a neurodevelopmental disorder on the quality of life of an unaffected sibling: a scoping review. Disability and rehabilitation. 2021. № 43(4). P. 586-594. doi: 10.1080/09638288.2019.1615563.
10. Schertz M., Karni-Visel Y., Tamir A., Genizi J., Roth D. Family quality of life among families with a child who has a severe neurodevelopmental disability: impact of family and child socio-demographic factors. Reserarch in developmental disabilities. 2016. № 53-54. P. 95-106. doi.org/10.1016/j.ridd.2015.11.028.
11. Kachooei H., Daneshmand R., Dolatshahi B., Samadi R., Samiei M. Attention-deficit/hyperactivity disorder and martial satisfaction: the preliminary roles of employment and income. Iran J. Psychiatry Behav. Sci. 2016. № 10(2). P. e4012. doi: 10.17795/ijpbs-4012. PMCID: PMC5088356. PMID: 27803722.
12. Larsen Moen Ø. Everyday life in families with a child with ADHD and public health nurses’ conceptions of their role. Karlstadt: Universitetstryckeriet, 2014. P. 1-68.
13. Fairfax A., Brehaut J., Colman I. et al. A systematic review of the association between coping strategies and quality of life among caregivers of children with chronic illness and/or disability. BMC Pediatrics. 2019. № 19(1). P. 215. doi: 10.1186/s12887-019-1587-3.
14. Da Paz N.S., Siegel B., Coccia M.A., Epel E.S. Acceptance or despair? Maternal adjustment to having a child diagnosed with autism. J. Autism Dev. Disord. 2018. № 48(6). P. 1971-1981. doi: 10.1007/s10803-017-3450-4. PMID: 29307036. PMCID: PMC6347022.
15. Johnsson U., Alaie I., Loefgren W.A. et al. Annual research review: quality of life and childhood mental and behavioural disorders — a critical review of the research. J. Child Psychol. Psychiatry. 2017. № 58(4). P. 439-469. doi: 10.1111/jcpp.12645. PMID: 27709604.
16. Sheng N., Ma J., Ding W., Zhang Y. Effects of caregiver-involved interventions on the quality of life of children and adolescents with chronic conditions and their caregivers: a systematic review and meta-analysis. Qual. Life Res. 2019. № 28(1). P. 13-33. doi: 10.1007/s11136-018-1976-3. PMID: 30167936.
17. Adib N.A.N., Ibrahim M.I., Ab Rahman A. et al. Predictors of caregivers’ satisfaction with the management of children with autism spectrum disorder: a study at multiple levels of health care. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2019. № 16(10). P. 1684. doi: 10.3390/ijerph16101684. PMID: 31091735. PMCID: PMC6572543.
18. Vernhet C., Dellepiazza F., Blanc N. et al. Coping strategies of parents of children with autism spectrum disorder: a systematic review. Eur. Child Adolesc Psychiatry. 2019. № 28(6). P. 747-758. doi: 10.1007/s00787-018-1183-3. PMID: 29915911.
19. Ganjiwale D., Ganjiwale J., Sharma B., Mishra B. Quality of life and coping strategies of caregivers of children with physical and mental disabilities. J. Family Med. Prim. Care. 2016. № 5(2). P. 343-348. doi: 10.4103/2249-4863.192360. PMCID: PMC5084559. PMID: 27843839.
20. Goodson A., Juniper T., Lloyd C., Miller H., Reid P., Rose M. Audit of the quality of medical reports for children with special educational needs. Archives of disease in childhood. 2015. № 100. P. A196-A197. doi: 10.1136/archdischild-2015-308599.421.
21. Марценковський І.А., Марценковська І.І. Розлади аутистичного спектра: фактори ризику, особливості діагностики й терапії. Міжнародний неврологічний журнал. 2018. № 4(98). С. 75-83. doi:  10.22141/2224-0713.4.98.2018.139429. 
22. Ruble L., Murray D., McGrew J.H., Brevoort K., Wong V.W. A preliminary study of activation, stress, and self-management of parents of children with autism spectrum disorder. J. Child Fam. Stud. 2018. № 27. P. 825-834. doi: 10.1007/s10826-017-0814-5.
23. Hutchinson L., Feder M., Abar B., Winsler A. Relations between parenting stress, parenting style, and child executive functioning for children with ADHD or autism. Journal of Child and Family Studies. 2016. № 25. P. 3644-3656. doi: 10.1007/s10826-016-0518-2.
24. Factor R.S., Swain D.M., Scarpa A. Child autism spectrum disorder traits and parenting stress: the utility of using a physiological measure of parental stress. J. Autism Dev. Disord. 2018. № 48(4). P. 1081-1091. doi: 10.1007/s10803-017-3397-5. PMID: 29164443.
25. Bozkurt G., Uysal G., Düzkaya D.S.Examination of care burden and stress coping styles of parents of children with autism spectrum disorder. Journal of pediatric nursing. 2019. № 47. P. 142-147. doi: 10.1016/j.pedn.2019.05.005.
26. Hsiao Y.-J., Higgins K., Pierce T., Schaeffer Whitby P.J., Tandy R.D. Parental stress, family quality of life, and family-teacher partnerships: Families of children with autism spectrum disorder. Research in developmental disabilities. 2017. № 70. P. 152-162. doi: 10.1016/j.ridd.2017.08.013.
27. Mathew N.E., Burton K.L.O., Schierbeek A., Crucec R., Walter A., Eapen V. Parenting preschoolers with autism:socioeconomic influences on wellbeing and sense of competence. World J. Psychiatry. 2019. № 9(2). P. 30-46. doi: 10.5498/wjp.v9.i2.30. PMCID: PMC6422881. PMID: 30915270.
28. Wang Y., Xiao L., Chen R.-S. et al. Social impairment of children with autism spectrum disorder affects parental quality of life in different ways. Psychiatry Res. 2018. № 266. P. 168-174. doi: 10.1016/j.psychres.2018.05.057. PMID: 29864617.
29. Manan A.I.A., Amit N., Said Z., Ahmad M. The influences of parenting stress, children behavioral problems and children quality of life on depression symptoms among parents of children with autism: preliminary findings. Jurnal Sains Kesihatan Malaysia. 2018. P. 137-143. doi: 10.17576/JSKM-2018-19.
30. Стукан Л.В.Особливості ставлення матері до дитини з аутистичними розладами. Український вісник психоневрології. 2014. Т. 22. № 2(79). С. 124-127.
31. Kousha M., Attar A.H., Shoar Z. Anxiety, depression, and quality of life in Iranian mothers of children with autism spectrum disorder. J. Child Health Care. 2016. № 20(3). P. 405-414. doi: 10.1177/1367493515598644. PMID: 26311483.
32. Fernandez-Alcantara M., Garcia-Caro M.P., Perez-Marfil M.N., Hueso-Montoro C., Laynez-Rubio C., Cruz-Quintana F. Feelings of loss and grief in parents of children diagnosed with autism spectrum disorders (ASD). Res. Dev. Disabil. 2016. № 55. P. 312-321. doi: 10.1016/j.ridd.2016.05.007. PMID: 27235768. 
33. Foody C., James J.E., Leader G. Parenting stress, salivary biomarkers and ambulatory blood pressure: a comparison between mothers and fathers of children with autism spectrum disorders. J. Autism Dev. Disord. 2015. № 45 (4). P. 1084-1095. doi: 10.1007/s10803-014-2263-y. PMID: 25287900.
34. Adams D., Clark M., Simpson K. The relationship between child anxiety and the quality of life of children and parents of children on the autism spectrum. J. Autism Dev. Disord. 2020. № 50(5). P. 1756-1769. doi: 10.1007/s10803-019-03932-2. PMID: 30805767.
35. McAuliffe T., Cordier R., Vaz S., Thomas Y., Falkmer T. Quality of life, coping styles, stress levels, and time use in mothers of children with autism spectrum disorders: comparing single versus coupled households. J. Autism Dev. Disord. 2017. № 47(10). P. 3189-3203. doi: 10.1007/s10803-017-3240-z. PMID: 28730416.
36. Craig F., Operto F.F., De Giacomo A.et al. Parenting stress among parents of children with neurodevelopmental disorders. Psychiatry Res. 2016. № 242. P. 121-129. doi: 10.1016/j.psychres.2016.05.016. PMID: 27280521.
37. McGrew J.H., Keyes M.L. Caregiver stress during the first year after diagnosis of an autism spectrum disorder. Research in autism spectrum disorders. 2014. № 8(10). P. 1373-1385. doi: 10.1016/j.rasd.2014.07.011.
38. Baylot L., Zanksas S., Meindl J.N., Parra G.R., Cogdal P., Powell K. Parental symptoms of posttraumatic stress following a child’s diagnosis of autism spectrum disorder: A pilot study. Research in autism spectrum disorders. 2012. № 6(3). P. 1186-1193. doi: 10.1016/j.rasd.2012.03.008.
39. Ten Hoopen L.W., De Nijs P.F.A., Duvekot J. et al. Children with an autism spectrum disorder and their caregivers: capturing health-related and care-related quality of life. J. Autism Dev. Disord. 2020. № 50(1). P. 263-277. doi: 10.1007/s10803-019-04249-w. PMID: 31625009. PMCID: PMC6946729.
40. Burrell A., Ives J., Unwin G. The experiences of fathers who have offspring with autism spectrum disorder. J. Autism Dev. Disord. 2017. № 47(4). P. 1135-1147. doi: 10.1007/s10803-017-3035-2. PMID: 28132126. PMCID: PMC5357286.
41. Muratori F., Turi M., Prosperi M. et al. Parental perspectives on psychiatric comorbidity in preschoolers with autism spectrum disorders receiving publicly funded mental health services. Front Psychiatry. 2019. № 10. P. 107. doi: 10.3389/fpsyt.2019.00107. PMCID: PMC6422880. PMID: 30914976.
42. Kilincaslan A., Kocas S., Bozkurt S., Kaya I., Derin S., Aydin R. Daily living skills in children with autism spectrum disorder and intellectual disability: A comparative study from Turkey. Res. Dev. Disabil. 2019. № 85. P. 187-196. doi: 10.1016/j.ridd.2018.12.005. PMID: 30576945.
43. Пакулова-Троцька Ю.В., Няньковський С.Л. Проблеми соматичної патології у дітей з розладами аутистичного спектра. Здоровье ребенка. 2016. № 1(69). С. 63-67. 
44. Niemczyk J., Fischer R., Wagner C., Burau A., Link T., von Gontard A. Detailed assessment of incontinence, psychological problems and parental stress in children with autism spectrum disorder. J. Autism Dev. Disord. 2019. № 49(5). P. 1966-1975. doi: 10.1007/s10803-019-03885-6. PMID: 30637526.
45. Kuhlthau K.A., McDonnell E., Coury D.L., Payakachat N., Macklin E. Associations of quality of life with health-related characteristics among children with autism. Autism. 2018. № 22(7). P. 804-813. doi: 10.1177/1362361317704420. PMID: 28691502.
46. Du R.Y., Yiu C.K.Y., King N.M. Health- and oral health-related quality of life among preschool children with autism spectrum disorders. Eur. Arch. Paediatr. Dent. 2020. № 21(3). P. 363-371. doi: 10.1007/s40368-019-00500-1. PMID: 31802429.
47. Leader G., Francis K., Mannion A., Chen J. Toileting problems in children and adolescents with parent-reported diagnoses of autism spectrum disorder. J. Dev. Phys. Disabil. 2018. № 30(2). P. 307-327. doi: 10.1007/s10882-018-9587-z.
48. Crowell J.A., Keluskar J., Gorecki A. Parenting behavior and the development of children with autism spectrum disorder. Comprehensive Psychiatry. 2019. № 90. P. 21-29. doi: 10.1016/j.comppsych.2018.11.007.
49. Hatta K., Hosozawa M., Tanako K., Shimizu T. Exploring traits of autism and their on functional disability in children with somatic symptom disorder. J. Autism Dev. Disord. 2019. № 49(2). P. 729-737. doi: 10.1007/s10803-018-3751-2. PMID: 30229361.
50. Hedgecock J.B., Dannemiller L.A., Shui A.M., Rapport M.J., Katz T. Associations of gross motor delay, behavior and quality of life in young children with autism spectrum disorder. Physther. 2018. № 98(4). P. 251-259. doi: 10.1093/ptj/pzy006.
51. Öztürk Ö., Erermis S., Ercan E.S. et al. Does the quality of life in autism spectrum disorder differ from other chronic disorders and healthy children. Anadolu Psikiyatri Dergisi. 2015. № 17(5). P. 1. doi: 10.5455/apd.185269.
52. Toscano C.V.A., Carvalho H.M., Ferreira J.P. Exercise effects for children with autism spectrum disorder: metabolic health, autistic traits and quality of life. Percept. Mot. Skills. 2018. № 125(1). P. 126-146. doi.org/10.1177/0031512517743823. PMID: 29226773.
53. Wolraich M., Hagan J., Allan C. et al. Clinical practice guideline for the diagnosis, evaluation, and treatment of attention-deficit/hyperactivity disorder in children and adolescents. Pediatrics. 2019. № 144 (4). P. e20192528. doi: 10.1542/peds.2019-2528.
54.Taylor H.G., Orchinik L., Fristad M.A. et al. Associations of attention deficit hyperactivity disorder (ADHD) at school entry with early academic progress in children born prematurely and fullterm controls. Learning and individual differences. 2019. № 69. P. 1-10. doi: 10.1016/j.lindif.2018.10.008.
55. Peasgood T., Bhardwaj A., Biggs K. et al. The impact of ADHD on the health and well-being of ADHD children and their siblings. Eur. Child Adolesc. Psychiatry. 2016. № 25(11). P. 1217-1231. doi: 10.1007/s00787-016-0841-6.
56. Kandemir H., Kiliç B.G., Ekinci S., Yüce M. An evaluation of the quality of life of children with ADHD and their families. Anadolu Psikiyatri Dergisi. 2014. № 15(3). P. 265-271. doi: 10.5455/apd.46202.
57. Banaschewski T., Coghill D., Zuddas A., editors. Oxford Textbook of Attention deficit hyperactivity disorder. New York: Oxford University Press, 2018. P. 453. doi: 10.1093/med/9780198739258.001.0001.
58. Lee Y., Yang H.-J., Chen V.C. et al. Meta-analysis of quality of life in children and adolescents with ADHD: By both parent proxy-report and child self-report using PedsQLTM. Research in Developmental Disabilities. 2016. № 51-52. P. 160-172. doi: 10.1016/j.ridd.2015.11.009.
59. Mulraney M., Giallo R., Sciberras E., Lycett K., Mensah F., Coghill D. ADHD symptoms and quality of life across a 12-month period in children with ADHD: alongitudinal study. Journal of Attention Disorders. 2017. № 23 (17). P. 1675-1685. doi: 10.1177/1087054717707046.
60. El-Monshed A.H., Fathy A.M., Shehata A.A.M. Association between sleep habits and quality of life in children with attention deficit hyperactivity disorder. American Journal of Nursing Research. 2020. № 8 (2). P. 297-302. doi: 10.12691/ajnr-8-2-20.
61. Schwörer M.C., Reinelt T., Petermann F., Petermann U.J. Influence of executive functions on the self-reported health-related quality of life of children with ADHD. Qual. Life Res. 2020. № 29. P. 1183-1192. doi: 10.1007/s11136-019-02394-4. PMID: 31900765.
62. Azazy S., Nour-Eldein H., Mikhail H., Ismail M. Quality of life and family function of parents of children with attention deficit hyperactivity disorder. Eastern Mediterranean health journal = La revue de santé de la Méditerranée orientale = al-Majallah al-ṣiḥḥīyah li-sharq al-mutawassiṭ. 2018. № 24(6). P. 579-587. doi: 10.26719/2018.24.6.579.
63. Craig F., Savino R., Fanizza I., Lucarelli E., Russo L., Trabacca A. A systematic review of coping strategies in parents of children with attention deficit hyperactivity disorder (ADHD). Rev. Des. Disabil. 2020. № 98. P. 103571. doi: 10.1016/j.ridd.2020.103571.
64. Galloway H., Newman E., Miller N., Yuill C. Does parent stress predict the quality of life of children with a diagnosis of ADHD? A comparison of parent and child perspectives. J. Atten. Disord. 2019. № 23 (5). P. 435-450. doi: 10.1177/1087054716647479.
65. Walls M., Cabral H., Feinberg E., Silverstein M. Association between changes in caregiver depressive symptoms and child Attention-Deficit/Hyperactivity Disorder symptoms. J. Dev. Behav. Pediatr. 2018. № 39(5). P. 387-394. doi: 10.1097/DBP.0000000000000562.
66. Malakar P., Ghosh S. Comparative analysis of stress, anxiety and depression between the parents of children with autism and ADHD. International Journal of Health Sciences & Research. 2018. № 8(6). P. 242-248.
67. Chang C.-C., Chen Y.-M., Liu T.-L., Hsiao R.C., Chou W.-J., Yen C.-F. Affiliate stigma and related factors in family caregivers of children with Attention-Deficit/Hyperactivity Disorder. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2020. № 17 (2). P. 576. doi: 10.3390/ijerph17020576. PMCID: PMC7013698. PMID: 31963190.
68. Al Balushi N., Al Shukaili M., Al Adawi S. Burden for caregivers of children with Attention-deficit/Hyperactivity Disorder in Oman. European Psychiatry. 2017. № 41(S1). P. S120-S121. doi: 10.1016/j.eurpsy.2017.01.1914.
69. Mostafavi M., Areshtanab H.N., Ebrahimi H., Vahidi M., Amiri S., Norouzi S. Caregiver burden and related factors in Iranian mothers of children with attention-deficit hyperactivity disorder. Nursing and midwifery studies. 2020. № 9(3). P. 149-156. doi: 10.4103/nms.nms_83_19.
70. Park B.-E., Lee J.-S., Kim H.-Y. et al. The influence of depression and school life on the quality of life of Korean child and adolescent patients with Attention-Deficit/Hyperactivity Disorder:a comparison of the perspectives of the patients and their caregivers. Journal of the Korean Academy of Child and Adolescent Psychiatry. 2019. № 30 (1). P. 2-8. doi: 10.5765/jkacap.180027. PMCID: PMC7289493. PMID: 32595314.
71. Померанцева Т.І., Скоробагатова О.В. Характеристика клініко-нейропсихологічного поліморфізму дітей з затримкою психомовленнєвого розвитку. Сучасні підходи до діагностики та лікування захворювань нервової системи у дітей: мат-ли наук.-практ. конф. Український вісник психоневрології. (м. Харків, 19–20 вер. 2020 р.). Харків, 2020. Т. 27. № 3. С. 102. 
72. Dovgan K.N., Mazurek M.O. Differential effects of child difficulties on family burdens across diagnostic groups. Journal of Child and Family Studies. 2018. № 27. P. 872-884. doi: 10.1007/s10826-017-0944-9.
73. Mishra K., Siddharth V. Factors influencing institutional-based pediatric rehabilitation services among caregivers of children with developmental delay in southwestern Rajasthan. J. Neurosci Rural. Pract. 2018. № 9(1). P. 36-41. doi: 10.4103/jnrp.jnrp_283_17. –PMCID: PMC5812157. PMID: 29456343.
74. Dennis M.L., Neece C.L., Fenning R.M. Investigating the influence of parenting stress on child behavior problems in children with developmental delay: the role of parent-child relational factors. Advances in Neurodevelopmental Disorders. 2018. № 2(6). P. 129-141. doi: 10.1007/s41252-017-0044-2.
75. Emerson E., Brigham P. Exposure of children with developmental delay to social determinants of poor health: cross-sectional case record review study. Child: Care, Health and Development. 2015. № 41(2). P. 249-257. doi: 10.1111/cch.12144.
76. Mugal S.A. The influence of the family on the development of psychosomatic disorders in preschool children with mental retardation. Psychology Research. 2016. № 6(5). P. 270-274. doi: 10.17265/2159-5542/2016.05.002.
77. Танцура Л.М., Пилипець О.Ю., Третьяков Д.В., Трембовецька О.В. Механізми формування, підходи до ранньої діагностики та корекції мінімальної мозкової дисфункції у дітей. Медичний форум. 2016. № 7 (07). С. 177-181.
78. Shakespeare T., Bright T., Kuper H. Access to health for persons with disabilities. Available from: https://www.ohchr.org/_layouts/15/WopiFrame.aspx?sourcedoc=/Documents/Issues/Disability/StandardHealth/BackgroundDoc_EGM_Righttohealth.docx&action=default&DefaultItemOpen=1. Accessed: June 12, 2021.
79. Laugensen B., Lauritsen M.B., Jorgensen R., Sorensen E.E., Gronkjær M., Rasmussen P. ADHD and everyday life: Healthcare as a significant lifeline. Journal of pediatric nursing. 2017. № 35. P. 105-112. doi: 10.1016/j.pedn.2017.03.001.
80. Vergunst R., Swartz L., Hem K.-M. et al. Access to health care for persons with disabilities in rural South Africa. BMC Health Services Research. 2017. № 17. P. 741. Doi: 10.1186/s12913-017-2674-5.
81. Горачук В.В. Медико-соціальне обгрунтування моделі системи управління якістю медичної допомоги: Дис... д-ра мед. наук: 14.02.03. Нац. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л. Шупика. Київ, 2015. 440 с.
82. Adhikary G., Shawon S.R., Ali W. et al. Factors influencing patients’ satisfaction at different levels of health facilities in Bangladesh: Results from patient exit interviews. PLoS One. 2018. № 13(5). P. e0196643. doi: 10.1371/journal.pone.0196643. PMCID: PMC5955531. PMID: 29768441.
83. Dizitzer Y., Meiri G., Flusser H., Michaelovski A., Dinstein I., Menashe I. Comorbidity and health services usage in children with autism spectrum disorder: a nested case-control study. Epidemiol. Psychiatr. Sci. 2020. № 29. P. e95. doi: 10.1017/S2045796020000050. PMID: 31987063. PMCID: PMC7214718.
84. Daniels A.M., Como A., Hergüner S., Kostadinova K., Stosic J., Shih A. Autism in southeast Europe: asurvey of caregivers of children with autism spectrum disorders. J. Autism Dev. Disord. 2017. 47(8). 2314-2325. doi: 10.1007/s10803-017-3145-x. PMID: 28480480.
85. Buescher A.V.S., Cidav Z., Knapp M., Mandell D.S. Costs of autism spectrum disorders in the United Kingdom and the United States. JAMA Pediatr. 2014. № 168(8). P. 721-728. doi: 10.1001/jamapediatrics.2014.210.
86. Libutzki B., Ludwig S., May M., Jacobsen R.H., Reif A., Hartman C.A. Direct medical costs of ADHD and its comorbid conditions on basis of a claims data analysis. Eur. Psychiatry. 2019. № 58. P. 38-44. doi: 10.1016/j.eurpsy.2019.01.019. PMID: 30802682.
87. Adeosun I.I., Ogun O., Adegbohun A., Ijarogbe G., Fatiregun O. The burden on caregivers of children with attention-deficit hyperactivity disorder in Lagos Nigeria: prevalence and correlates. Journal of Education, Society and Behavioural Science. 2017. № 22(1). P. 1-7. doi: 10.9734/JESBS/2017/35582.

Back to issue