Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Child`s Health" Том 17, №2, 2022

Back to issue

Health effects of secondhand smoke on children under 5 years of life

Authors: Коваленко Д.А.
Одеський національний медичний університет, м. Одеса, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Значна поширеність куріння серед дорослого населення передбачає майже неминучий вплив вторинного тютюнового диму (ВТД) на дітей і дорослих, які не курять. Негативні наслідки впливу ВТД найбільш виражені в дітей раннього віку, особливо в сім’ях, де курцем є мати. Мета: оцінити наслідки пренатального й постнатального впливу ВТД на дітей перших п’яти років життя. Матеріали та методи. За допомогою online self-reported опитувальника було проанкетовано 520 сімей з дітьми. З аналізу були виключені сім’ї, у яких діти народилися глибоко недоношеними (3–4-й ступінь) і мали спадкові захворювання бронхолегеневої системи. Під час аналізу всі діти (n = 414; 55,07 % хлопчиків і 44,93 % дівчат, середній вік 36,38 ± 7,19 місяця) були розподілені залежно від експозиції ВТД. В основну групу увійшло 186 дітей, які зазнали впливу ВТД, а в контрольну — 228 дітей без експозиції ВТД. Результати. Усього пренатального впливу ВТД зазнали 22,46 % дітей. Куріння вагітної жінки значуще підвищувало ймовірність народження дитини із затримкою внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) (співвідношення шансів (СШ) 2,43 [95% довірчий інтервал (ДІ) 1,07–5,52]). Постнатальний вплив ВТД було зафіксовано в 56,52 % дітей. Ці діти вірогідно частіше перебували на штучному вигодовуванні (СШ 1,75 [95% ДІ 1,15–2,65]). Частоту штучного вигодовування вірогідно значуще підвищувало використання матерями як традиційних тютюнових виробів, так і електронних систем доставки нікотину (СШ 2,10 і 2,99 відповідно). Куріння в сім’ї виключно матері підвищувало ризик частих гострих респіраторних вірусних захворювань (ГРВІ) на 3-му році життя дитини більше ніж у півтора рази (СШ 1,60 [95% ДІ 1,01–2,60]). Куріння будь-кого в домогосподарстві підвищувало ймовірність розвитку бронхообструктивного синдрому (БОС) під час ГРВІ у дитини в 1,61 раза, тоді як куріння виключно матері — у 2,88 раза. У підгрупі дітей, матері яких курили електронні прилади доставки нікотину, фіксувалося підвищення ризику частих ГРВІ (СШ 3,25 [95% ДІ 1,68–6,28]). Вживання традиційних тютюнових виробів і електронних систем доставки нікотину як матерями, так і іншими членами родини значно впливало на ризик розвитку БОС у дітей під час респіраторних захворювань. Висновки. Куріння жінки під час вагітності в досліджуваній когорті є доведеним фактором ризику народження дитини із ЗВУР. Куріння в домогосподарстві статистично вірогідно впливає на частоту й імовірність розвитку БОС у дітей перших п’яти років життя незалежно від типів тютюнових виробів. Найбільшим цей ризик є тоді, коли в родині курить мати.

Background. The high prevalence of smoking among adults suggests the almost inevitable effects of second-hand tobacco smoke (SHS) on children and adults who do not smoke. The negative effects of SHS are most pronounced in young children, especially in families where the mother is a smoker. The aim was to assess the effects of prenatal and postnatal exposure to SHS in children under five years of life. Materials and me­thods. The survey among 520 families with children was conducted ­using online self-reported questionnaire. Families with extremely and very preterm children and children with inherited diseases of bronchopulmonary system were excluded from the analysis. During the analysis, all children (n = 414; 55.07 % of boys and 44.93 % of girls, mean age — 36.38 ± 7.19 months) were divided according to SHS exposure. 186 children exposed to SHS were included in the main group, and 228 children without SHS exposure — in the control group. Results. 22.46 % of children were prenatally exposed to SHS. Maternal smoking ­during pregnancy significantly increased the risk of the intraute­rine growth retardation (IUGR) (OR 2.43 [95% CI 1.07–5.52]). Postnatal exposure to SHS was present in 56.52 % of children. These children were significantly more likely to be formula-fed (OR 1.75 [95% CI 1.15–2.65]). The frequency of formula fee­ding was significantly increased by mothers’ use of both traditional tobacco products and electronic nicotine delivery systems (OR 2.10 and 2.99, respectively). Exclusively maternal smoking in the family increased the risk of frequent acute respiratory viral infections (ARI) in 3 years old children more than 1.5 times (OR 1.60 [95% CI 1.01–2.60]). Household SHS exposure increased the probability of bronchial obstruction (BO) during ARI in a child in 1.61 times, while exclusively maternal smoking increased the risk in 2.88 times. An increased risk of frequent ARI (OR 3.25 [95% CI 1.68–6.28]) was also present in the subgroup of children whose mothers smoked electronic nicotine delivery devices. The use of traditional tobacco products and electronic nicotine delivery systems, both by mothers and other family members, has significantly affected the risk of developing BO in children with respiratory disease. Conclusions. Maternal smoking during pregnancy in the studied cohort is a proven risk factor for IUGR. Household smoking is statistically likely to affect the incidence and likelihood of developing BO in children of the first five years of life, regardless of the type of tobacco product. This risk is greatest among children whose mothers are smokers.


Keywords

вторинний тютюновий дим; респіраторні симптоми; діти; вплив

secondhand tobacco smoke; respiratory symptoms; children; exposure


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Доповідь ВООЗ про глобальну тютюнову епідемію. 2015. https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/204170/9789289055925-rus.pdf?sequence=3&isAllowed=y.
2. Глобальне опитування дорослих щодо вживання тютюну: звіт. Україна, 2017. https://moz.gov.ua/uploads/1/8545-full_report_gats_ukraine_2017_ukr.pdf. 
3. Eriksen M., Mackay J., Schluger N., Gomeshtapeh F., Drope J. The tobacco atlas. 5th ed. Atlanta, GA: American Cancer Society; New York, NY: World Lung Foundation; 2015. www.tobaccoatlas.org. 
4. Chuanwei M., Emerald G.H., Zilin L., Min Z., Yajun L., Bo X. Global trends in the prevalence of secondhand smoke exposure among adolescents aged 12–16 years from 1999 to 2018: an analysis of repeated cross-sectional surveys. The Lancet. 2021. 9(12). e1667-e1678. https://doi.org/10.1016/ S2214-109X(21)00365-X. 
5. Matt G., Quintana P., Destaillats H., Gundel L., Sleiman M., Singer B.C. et al. Thirdhand Tobacco Smoke: Emerging Evidence and Arguments for a Multidisciplinary Research Agenda. Enviromental Health Perspectives. 2011. 9(119). doi: 10.1289/ehp.1103500. 
6. Raghuveer G., White D.A., Hayman L., Woo J., Villafane J., Celermajer D. et al. Cardiovascular Consequences of Childhood Secondhand Tobacco Smoke Exposure: Prevailing Evidence, Burden, and Racial and Socioeconomic Disparities: A Scientific Statement From the American Heart Association. Circulation. 2016. 134(16). e336-e359. doi: 10.1161/CIR.0000000000000443. 
7. Hawkins S.S., Berkman L. Identifying infants at high-risk for second-hand smoke exposure. Child: care, health and development. 2014. 40(3). 441-445. doi: 10.1111/cch.12058. 
8. Oberg M., Jaakkola M.S., Woodward A., Peruga A., Prüss-Ustün A. Worldwide burden of disease from exposure to second-hand smoke: a retrospective analysis of data from 192 countries. Lancet. 2011. 377(9760). 139-46. doi: 10.1016/S0140-6736(10)61388-8. 
9. Levine M.D., Cheng Y., Marcus M.D., Kalarchian M.A., Emery R.L. Preventing Postpartum Smoking Relapse: A Randomized Clinical Trial. JAMA Intern. Med. 2016. 176(4). 443-52. doi: 10.1001/jamainternmed.2016.0248. 
10. Pereira P.P., Da Mata F.A., Figueiredo A.C., de Andrade K.R., Pereira M.G. Maternal Active Smoking During Pregnancy and Low Birth Weight in the Americas: A Systematic Review and Meta-analysis. Nicotine Tob. Res. 2017. 19 (497). doi: 10.1093/ntr/ntw228.
11. Kharkova O.A., Grjibovski A.M., Krettek A., Nieboer E., Odland J.Ø. Effect of Smoking Behavior before and during Pregnancy on Selected Birth Outcomes among Singleton Full-Term Pregnancy: A Murmansk County Birth Registry Study. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2017. 14 (8). 867. doi: 10.3390/ijerph14080867.
12. Blatt K., Moore E., Chen A., Van Hook J., DeFranco E.A. Association of reported trimester-specific smoking cessation with fetal growth restriction. Obstet. Gynecol. 2015. 125(6). 1452-1459. doi: 10.1097/AOG.0000000000000679. 
13. Leonardi-Bee J., Britton J., Venn A. Secondhand smoke and adverse fetal outcomes in nonsmoking pregnant women: a meta-analysis. Pediatrics. 2011. 127(4). 734-41. doi: 10.1542/peds.2010-3041. 
14. Crane J.M., Keough M., Murphy P., Burrage L., Hutchens D. Effects of environmental tobacco smoke on perinatal outcomes: a retrospective cohort study. BJOG. 2011. 118(7). 865-71. doi: 10.1111/j.1471-0528.2011.02941.x.
15. Cox B., Martens E., Nemery B., Vangronsveld J., Nawrot T.S. Impact of a stepwise introduction of smoke-free legislation on the rate of preterm births: analysis of routinely collected birth data. BMJ. 2013. 346. f441. doi:10.1136/bmj.f441.
16. The Health Consequences of Smoking — 50 Years of Progress: A Report of the Surgeon General. Atlanta (GA): Centers for Disease Control and Prevention (US), 2014. 7. Respiratory Diseases. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK294322.
17. Farber H.J., Groner J., Walley S., Nelson K. Protecting Children From Tobacco, Nicotine, and Tobacco Smoke. Pediatrics. 2015. 136(5). e1439-67. doi: 10.1542/peds.2015-3110. 
18. Maedel C., Kainz K., Frischer T., Reinweber M., Zacharasiewicz A. Increased severity of respiratory syncytial virus airway infection due to passive smoke exposure. Pediatr. Pulmonol. 2018. 53(9). 1299-1306. doi: 10.1002/ppul.24137.
19. Thacher J.D., Gruzieva O., Pershagen G., Neuman Å., Wickman M., Kull I., Melén E., Bergström A. Pre- and postnatal exposure to parental smoking and allergic disease through adolescence. Pediatrics. 2014. 134(3). 428-34. doi: 10.1542/peds.2014-0427.
20. Burke H., Leonardi-Bee J., Hashim A., Pine-Abata H., Chen Y., Cook D.G. et al. Prenatal and passive smoke exposure and incidence of asthma and wheeze: systematic review and meta-analysis. Pediatrics. 2012. 129(4). 735-44. doi: 10.1542/peds.2011-2196. 
21. Carreras G., Lugo A., Gallus S., Cortini B., Fernandez E., López M.J. et al. Burden of disease attributable to second-hand smoke exposure: A systematic review. Preventive Medicine. 2019. 129. 105833. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/31505203. 
22. Tobacco Advisory Group. Passive smoking and children. London: Royal College of Physicians, 2010. https://shop.rcplondon.ac.uk/products/passive-smoking-and-children?variant=6634905477. 
23. Christensen D.N., Franks Z.G., McCrary H.C., Saleh A.A., Chang E.H. A systematic review of the association between cigarette smoke exposure and chronic rhinosinusitis. Otolaryngology — Head and Neck Surgery. 2018. 158(5). 801-16. doi: 10.1177/0194599818757697.
24. Tang S.D., Zhang Y.X., Chen L.M. et al. Influence of life-style factors, including second-hand smoke, on dental caries among 3-year-old children in Wuxi, China. J. Paediatr. Child Health. 2020. 56. 231. doi: 10.1111/jpc.14566. 
25. Merianos A.L., Jandarov R.A., Mahabee-Gittens M.E. Secondhand Smoke Exposure and Pediatric Healthcare Visits and Hospitalizations. AJPM. 2017. 53(4). 441-448. doi: 10.1016/j.amepre.2017.03.020. 
26. Juárez S.P., Merlo J. Revisiting the effect of maternal smoking during pregnancy on offspring birthweight: a quasi-experimental sibling analysis in Sweden. PLoS One. 2013. 8. e61734. doi: 10.1371/journal.pone.0061734.
27. Prabhu N., Smith N., Campbell D., Craig L.C., Seaton A., Helms P.J. et al. First trimester maternal tobacco smoking habits and fetal growth. Thorax. 2010. 65(3). 235-40. doi: 10.1136/thx.2009.123232. 
28. Benjamin-Garner R., Stotts A. Impact of smoking exposure change on infant birth weight among a cohort of women in a prenatal smoking cessation study. Nicotine Tob. Res. 2012. 15(3). 685-92. doi: 10.1093/ntr/nts184.
29. Jones L.L., Hashim A., McKeever T., Cook D.G., Britton J., Leonardi-Bee J. Parental and household smoking and the increased risk of bronchitis, bronchiolitis and other lower respiratory infections in infancy: systematic review and meta-analysis. Respir. Res. 2011. 12(1). 5. doi: 10.1186/1465-9921-12-5. 
30. Shi T., Balsells E., Wastnedge E., Singleton R., Rasmussen Z.A., Zar H.J. et al. Risk factors for respiratory syncytial virus associated with acute lower respiratory infection in children under five years: Systematic review and meta-analysis. J. Glob. Health. 2015. 5(2). 020416. doi: 10.7189/jogh.05.020416. 
31. Silvestri M., Franchi S., Pistorio A., Petecchia L., Rusconi F. Smoke exposure, wheezing, and asthma development: a systematic review and meta-analysis in unselected birth cohorts. Pediatr. Pulmonol. 2015. 50(4). 353-62. doi: 10.1002/ppul.23037. 
32. Cohen S.S., Alexander D.D., Krebs N.F., Young B.E., Cabana M.D., Erdmann P. et al. Factors Associated with Breastfeeding Initiation and Continuation: A Meta-Analysis. J. Pediatr. 2018. 203. 190-196.e21. doi: 10.1016/j.jpeds.2018.08.008. 
33. Suzuki D., Wariki W.M.V., Suto M., Yamaji N., Takemoto Y., Rahman M. et al. Secondhand Smoke Exposure During Pregnancy and Mothers’ Subsequent Breastfeeding Outcomes: A Systematic Review and Meta-Analysis. Sci Rep. 2019. 9(1). 8535. doi: 10.1038/s41598-019-44786-z.

Back to issue