Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Child`s Health" Том 17, №5, 2022

Back to issue

Vitamin D status among adolescent females with polycystic ovary syndrome

Authors: V.I. Pankiv (1), T.Yu. Yuzvenko (1), I.V. Pankiv (2)
(1) — Ukrainian Scientific and Practical Centre of Endocrine Surgery, Transplantation of Endocrine Organs and Tissues of the Ministry of Health of Ukraine, Kyiv, Ukraine
(2) — Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) — розлад, який вражає гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникову вісь і призводить до порушень менструального циклу й гіперандрогенії. Дослідження показали, що низький рівень вітаміну D може відігравати певну роль у патогенезі СПКЯ. На сьогодні недостатньо даних щодо зв’язку рівнів вітаміну D у сироватці крові та СПКЯ у дівчат-підлітків. Метою дослідження було порівняння рівнів 25-гідроксивітаміну D у дівчаток-підлітків із СПКЯ і без нього. Матеріали та методи. Учасники були класифіковані як такі, що мають СПКЯ, або як контрольні на основі діагностичних критеріїв National Institutes of Health. Був проведений логістичний регресійний аналіз для порівняння нормального (≥ 30 нг/мл) і низького (< 30 нг/мл) рівнів 25(OH)D у сироватці крові в групі із СПКЯ і контрольній. Дані щодо віку учасниць, процентиля індексу маси тіла (ІМТ), рівня 25(OH)D у сироватці крові й сезону, коли була взята кров, були внесені в базу даних. Результати. 82 учасниці (32 — у групі СПКЯ і 50 — у контрольній) відповідали критеріям включення і були класифіковані за наявністю СПКЯ. Усі учасниці групи із СПКЯ мали показник ІМТ вище від 85-го процентиля. Тому учасники з процентилем ІМТ менше за 85-й у контрольній групі були виключені з аналізу. Середній вік учасників становив 17,3 року. У досліджуваній популяції вірогідне частіше діагностували дефіцит і недостатність вітаміну D. Достатні рівні 25(OH)D були виявлені лише в 7 із 82 учасників (8,5 %). Більшість учасників з ІМТ вище від 95-го процентиля мали дефіцит вітаміну D зі статистичною різницею середніх рівнів 25(OH)D на основі кожної категорії процентиля ІМТ. Дефіцит вітаміну D було відзначено в 65,6 % учасниць із СПКЯ проти 38,0 % учасниць контрольної групи. Середній рівень 25(OH)D у сироватці крові становив 16,02 нг/мл у групі СПКЯ і 22,80 нг/мл у контрольній групі. Різниця в рівнях 25(OH)D між групами була статистично значущою (P = 0,036). Висновки. Дефіцит вітаміну D було відзначено в 65,6 % учасниць із СПКЯ проти 38,0 % учасниць контрольної групи. Середній рівень 25(OH)D у сироватці крові становив 16,02 нг/мл у групі СПКЯ і 22,80 нг/мл у контрольній групі.

Background. Polycystic ovary syndrome (PCOS) is a complex disorder affecting the hypothalamic-pituitary-ovarian axis and leading to menstrual irregularities and hyperandrogenism. Studies have suggested that low vitamin D levels may play a role in the pathogenesis of PCOS. There is currently insufficient data regarding association of serum vitamin D levels and PCOS in adolescent females. The purpose of the study was to compare 25-hydroxyvitamin D levels in adolescent females with and without PCOS. Materials and methods. Participants were categorized as having PCOS or as controls based on National Institutes of Health PCOS diagnostic criteria. Exact logistic regression analysis was done to compare normal (≥ 30 ng/mL) versus low (< 30 ng/mL) serum 25(OH)D levels in the PCOS and control groups. Data regarding the participant’s age, body mass index (BMI) percentile, serum 25(OH)D levels, and the season the blood was drawn were recorded in the database. Results. Eighty-two participants (32 were in the PCOS group and 50 were in the control group) met the inclusion criteria and were categorized as either PCOS or control. All participants in PCOS group had BMI greater than the 85th percentile. Therefore, participants with BMI percentile of less than 85th in the control group were excluded from analysis. The mean age of participants was 17.3 years. Vitamin D deficiency and insufficiency were frequently diagnosed in our study population. Sufficient 25(OH)D levels were found in only 7 of 82 participants (8.5 %). The majority of participants with BMI greater than 95th percentile were vitamin D deficient with statistical difference in mean 25(OH)D levels based on each category of BMI percentile. Vitamin D deficiency was noted among 65.6 % of participants with PCOS versus 38.0 % in the control group. The mean serum 25(OH)D level was 16.02 ng/ml in the PCOS group and 22.80 ng/ml in the control group. The difference in 25(OH)D levels between the groups was statistically significant (P = 0.036). Conclusions. Vitamin D deficiency was noted among 65.6 % of participants with PCOS versus 38.0 % in the control group. The mean serum 25(OH)D level was 16.02 ng/ml in the PCOS group and 22.80 ng/ml in the control group.


Keywords

вітамін D; синдром полікістозних яєчників; підлітки

vitamin D; polycystic ovary syndrome; adolescents


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

  1. Witchel S.F., Oberfield S.E., Peña A.S. Polycystic Ovary Syndrome: Pathophysiology, Presentation, and Treatment With Emphasis on Adolescent Girls. J. Endocr. Soc. 2019. 3(8). 1545-1573. doi: 10.1210/js.2019-00078. PMID: 31384717; PMCID: PMC6676075.
  2. Goodman N.F., Cobin R.H., Futterweit W., Glueck J.S., Legro R.S., Carmina E.; American Association of Clinical Endocrinologists (AACE); American College of Endocrinology (ACE); Androgen Excess and PCOS Society (AES). American Association of Clinical Endocrinologists, American College of Endocrinology, and Androgen Excess and PCOS Society disease state clinical review: Guide to the best practices in the evaluation and treatment of polycystic ovary syndrome — Part 1. Endocr. Pract. 2015. 21(11). 1291-300. doi: 10.4158/EP15748.DSC. PMID: 26509855.
  3. Sadhir M., Kansra A.R., Menon S. Vitamin D Deficiency among Adolescent Females with Polycystic Ovary Syndrome. J. Pediatr. Adolesc. Gynecol. 2015. 28(5). 378-81. doi: 10.1016/j.jpag.2014.11.004. 
  4. Livadas S., Anagnostis P., Bosdou J.K., Bantouna D., Paparodis R. Polycystic ovary syndrome and type 2 diabetes mellitus: A state-of-the-art review. World J. Diabetes. 2022. 13(1). 5-26. doi: 10.4239/wjd.v13.i1.5. PMID: 35070056; PMCID: PMC8771268.
  5. Collée J., Mawet M., Tebache L., Nisolle M., Brichant G. Polycystic ovarian syndrome and infertility: overview and insights of the putative treatments. Gynecol. Endocrinol. 2021. 37(10). 869-874. doi: 10.1080/09513590.2021.1958310. 
  6. Escobar-Morreale H.F. Polycystic ovary syndrome: definition, aetiology, diagnosis and treatment. Nat. Rev. Endocrinol. 2018. 14(5). 270-284. doi: 10.1038/nrendo.2018.24. 
  7. Mu Y., Cheng D., Yin T.L., Yang J. Vitamin D and Polycystic Ovary Syndrome: a Narrative Review. Reprod. Sci. 2021. 28(8). 2110-2117. doi: 10.1007/s43032-020-00369-2.
  8. Wang L., Lv S., Li F., Yu X., Bai E., Yang X. Vitamin D Deficiency Is Associated With Metabolic Risk Factors in Women With Polycystic Ovary Syndrome: A Cross-Sectional Study in Shaanxi China. Front. Endocrinol. (Lausanne). 2020. 11. 171. doi: 10.3389/fendo.2020.00171. PMID: 32296394; PMCID: PMC7136495.
  9. Vulcan T., Filip G.A., Lenghel L.M., Suciu T., Ilut P., Procopciuc L.M. Polymorphisms of Vitamin D Receptor and the Effect on Metabolic and Endocrine Abnormalities in Polycystic Ovary Syndrome: A Review. Horm. Metab. Res. 2021. 53(10). 645-653. doi: 10.1055/a-1587-9336. 
  10. Shi X.Y., Huang A.P., Xie D.W., Yu X.L. Association of vitamin D receptor gene variants with polycystic ovary syndrome: a meta-analysis. BMC Med. Genet. 2019. 20(1). 32. doi: 10.1186/s12881-019-0763-5. PMID: 30764792; PMCID: PMC6376757.
  11. Kaminska K., Grzesiak M. The relationship between vitamin D3 and insulin in polycystic ovary syndrome — a critical review. J. Physiol. Pharmacol. 2021. 72(1). doi: 10.26402/jpp.2021.1.02. PMID: 34099581.
  12. Miao C.Y., Fang X.J., Chen Y., Zhang Q. Effect of vitamin D supplementation on polycystic ovary syndrome: A meta-analysis. Exp. Ther. Med. 2020. 19(4). 2641-2649. doi: 10.3892/etm.2020.8525. PMID: 32256745; PMCID: PMC7086222.
  13. Contreras-Bolívar V., García-Fontana B., García-Fontana C., Muñoz-Torres M. Mechanisms Involved in the Relationship between Vitamin D and Insulin Resistance: Impact on Clinical Practice. Nutrients. 2021. 13(10). 3491. doi: 10.3390/nu13103491. PMID: 34684492; PMCID: PMC8539968.
  14. Lerchbaum E., Theiler-Schwetz V., Kollmann M., Wölfler M., Pilz S., Obermayer-Pietsch B., Trummer C. Effects of Vitamin D Supplementation on Surrogate Markers of Fertility in PCOS Women: A Randomized Controlled Trial. Nutrients. 2021. 13(2). 547. doi: 10.3390/nu13020547. PMID: 33562394; PMCID: PMC7914670.
  15. Mogili K.D., Karuppusami R., Thomas S., Chandy A., Kamath M.S., Tk A. Prevalence of vitamin D deficiency in infertile women with polycystic ovarian syndrome and its association with metabolic syndrome — A prospective observational study. Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol. 2018. 229. 15-19. doi: 10.1016/j.ejogrb.2018.08.001. PMID: 30096464.
  16. Figurová J., Dravecká I., Javorský M., Petríková J., Lazúrová I. Prevalence of vitamin D deficiency in Slovak women with polycystic ovary syndrome and its relation to metabolic and reproductive abnormalities. Wien. Klin. Wochenschr. 2016. 128(17–18). 641-8. doi: 10.1007/s00508-015-0768-9. PMID: 25787215.
  17. Karampela I., Sakelliou A., Vallianou N., Christodoulatos G.S., Magkos F., Dalamaga M. Vitamin D and Obesity: Current Evidence and Controversies. Curr Obes Rep. 2021. 10(2). 162-180. doi: 10.1007/s13679-021-00433-1. PMID: 33792853.
  18. Pankiv V.I., Yuzvenko T.Yu., Pankiv I.V. Type 2 diabetes mellitus and subclinical hypothyroidism: focusing on the role of cholecalciferol. Problems of Endocrine Pathology. 2019. (2). 46-51. doi: 10.21856/j-PEP.2019.2.07.
  19. Rosenfield R.L. The Diagnosis of Polycystic Ovary Syndrome in Adolescents. Pediatrics. 2015. 136(6). 1154-65. doi: 10.1542/peds.2015-1430. PMID: 26598450.
  20. Holick M.F., Binkley N.C., Bischoff-Ferrari H.A., Gordon C.M., Hanley D.A., Heaney R.P., Murad M.H., Weaver C.M.; Endocrine Society. Evaluation, treatment, and prevention of vitamin D deficiency: an Endocrine Society clinical practice guideline. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2011. 96(7). 1911-30. doi: 10.1210/jc.2011-0385. 
  21. Moselakgomo K.V., Van Staden M. Diagnostic comparison of Centers for Disease Control and Prevention and International Obesity Task Force criteria for obesity classification in South African children. Afr. J. Prim. Health Care Fam. Med. 2017. 9(1). e1-e7. doi: 10.4102/phcfm.v9i1.1383. PMID: 28893079; PMCID: PMC5594237.
  22. Szymczak-Pajor I., Miazek K., Selmi A., Balcerczyk A., Śliwińska A. The Action of Vitamin D in Adipose Tissue: Is There the Link between Vitamin D Deficiency and Adipose Tissue-Related Metabolic Disorders? Int. J. Mol. Sci. 2022. 23(2). 956. doi: 10.3390/ijms23020956. 
  23. Peña A.S., Witchel S.F., Hoeger K.M., Oberfield S.E., Vogiatzi M.G., Misso M. et al. Adolescent polycystic ovary syndrome according to the international evidence-based guideline. BMC Med. 2020. 18(1). 72. doi: 10.1186/s12916-020-01516-x. 
  24. Neven A.C.H., Laven J., Teede H.J., Boyle J.A. A Summary on Polycystic Ovary Syndrome: Diagnostic Criteria, Prevalence, Clinical Manifestations, and Management According to the Latest International Guidelines. Semin. Reprod. Med. 2018. 36(1). 5-12. doi: 10.1055/s-0038-1668085. 

Back to issue