Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Hypertension" Том 15, №3-4, 2022

Back to issue

Orthostatic hypertension: potential clinical implications of this underestimated condition

Authors: Скибчик В.А. (1), Пилипів О.С. (2)
(1) — Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
(2) — КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради», м. Червоноград, Україна

Categories: Cardiology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Ортостатична артеріальна гіпертензія (ОАГ), тобто стійке підвищення артеріального тиску після перебування в положенні стоячи, є все більш поширеним серцево-судинним захворюванням, проте набагато менше дослідженим порівняно з ортостатичною гіпотензією. Термін «ОАГ» не визначений і не включений у чинні рекомендації з артеріальної гіпертензії (АГ), що ускладнює оцінку справжньої поширеності цього стану. Ймовірно, що ОАГ підвищує ризик прогресування АГ у молодих осіб і ризик серцево-судинної захворюваності та смертності у літніх людей. Немає жодного рандомізованого дослідження, у якому б оцінювалися терапевтичні заходи саме для ОАГ, а також немає прямих доказів того, що лікування ОАГ взагалі покращує прогноз. Зараз складно сказати, як виявлення ОАГ впливатиме на клінічні терапевтичні рішення, наприклад такі, як вибір антигіпертензивних препаратів. Необхідні великі рандомізовані дослідження, щоб отримати більше інформації про цей недооцінений стан. В огляді узагальнені наявні дані щодо визначення, критеріїв діагностики, патогенетичних механізмів, прогностичної ролі та лікування ОАГ.

Orthostatic hypertension (OHT), that is, sustained increase in blood pressure after standing, is an increasingly re-cognized cardiovascular disorder, but it is less studied compared with orthostatic hypotension. The term “orthostatic hypertension” is not included and not defined by the current hypertension guidelines that makes difficult to assess the true prevalence of this condition. Orthostatic hypertension appears to predict the risk for progression of hypertension in younger people and the risk of cardiovascular morbidity and mortality in the elderly. No randomized trials have assessed therapeutic interventions specifically for OHT and there is no direct evidence suggesting that treatment of OHT improves prognosis. However, it is currently difficult to ascertain how the presence of orthostatic hypertension may affect clinical management decisions such as the choice of antihypertensive drugs. Large randomized trials are needed to provide more evidence of this underestimated condition. The review summarizes the evidence about definition, diagnostic criteria, pathogenesis, prognostic role and treatment of OHT.


Keywords

ортостатична артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпертензія, серцево-судинний ризик, ортостаз, ортостатична проба.

orthostatic hypertension; hypertension; cardiovascular risk; orthostasis; orthostatic test


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Williams B., Mancia G., Spiering W., et al. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension: The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Cardiology and the European Society of Hypertension: The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Cardiology and the European Society of Hypertension. J. Hypertens. 2018. 36(10). 1953-2041. doi: 10.1097/HJH.0000000000001940. Erratum in: J. Hypertens. 2019. 37(1). 226. doi: 10.1097/HJH.0000000000002017. 
2. NCD Risk Factor Collaboration (NCD-RisC). Worldwide trends in blood pressure from 1975 to 2015: a pooled analysis of 1479 population-based measurement studies with 19•1 million participants. Lancet. 2017 Jan 7. 389(10064). 37-55. doi: 10.1016/ S0140-6736(16)31919-5. Erratum in: Lancet. 396(10255). 886. doi: 10.1016/S0140- 6736(20)31972-3. 
3. Ricci F., De Caterina R., Fedorowski A. Orthostatic hypotension: epidemiology, prognosis, and treatment. J. Am. Coll. Cardiol. 2015. 66(7). 848-860.
4. Fessel J., Robertson D. Orthostatic hypertension: when pressor reflexes overcompensate. Nat. Clin. Pract. Nephrol. 2006. 2(8). 424-431. 
5. Hoshide S., Matsui Y., Shibasaki S., et al. Orthostatic hypertension detected by self-measured home blood pressure monitoring: a new cardiovascular risk factor for elderly hypertensives. Hypertens. Res. 2008. 31. 1509-1516. 
6. Mccann W.S., Romansky M.J. Orthostatic hypertension: the effect of nephroptosis on the renal blood flow. JAMA. 1940. 115. 573-578.
7. Jordan J., Ricci F., Hoffmann F., et al. Orthostatic Hypertension: Critical Appraisal of an Overlooked Condition. Hypertension. 2020. 75(5). 1151-8. doi: 10.1161/ HYPERTENSION-AHA.120.14340. 
8. Magkas N., Tsioufis C., Thomopoulos C., et al. Orthostatic hypertension: From pathophysiology to clinical applications and therapeutic considerations. J. Clin. Hypertens. (Greenwich). 2019. 21(3). 426-33. doi: 10.1111/jch.13491. 
9. Whelton P.K., Carey R.M., Aronow W.S., et al. 2017 ACC/AHA/AAPA/ABC/ACPM/AGS/APhA/ASH/ASPC/NMA/PCNA Guideline for the Prevention, Detection, Evaluation, and Management of High Blood Pressure in Adults: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines. Hypertension. 2018. 71(6). e13-e115. doi: 10.1161/HYP.0000000000000065. Erratum in: Hypertension. 2018. 71(6). e140-e144. doi: 10.1161/HYP.0000000000000076. 
10. Streeten D.H., Auchincloss J.H. Jr., Anderson G.H. Jr. et al. Orthostatic hypertension. Pathogenetic studies. Hypertension. 1985. 7. 196-203. doi: 10.1161/01.hyp.7.2.196. 
11. Vriz O., Soon G., Lu H., et al. Does orthostatic testing have any role in the evaluation of the young subject with mild hypertension? An insight from the HARVEST study. Am. J. Hypertens. 1997. 10(5 pt 1). 546-51. doi:10.1016/s0895-7061(96)00489-x. 
12. Matsubayashi K., Okumiya K., Wada T., et al. Postural dysregulation in systolic blood pressure is associated with worsened scoring on neurobehavioral function tests and leukoaraiosis in the older elderly living in a community. Stroke. 1997. 28. 2169-73. doi: 10.1161/01.str.28.11.2169. 
13.  Kohara K., Tabara Y., Yamamoto Y., Miki T. Orthostatic hypertension: another orthostatic disorder to be aware of. J. Am. Geriatr. Soc. 2000. 48. 1538-9. doi: 10.1111/ jgs.2000.48.11.1538. 
14. Kario K., Eguchi K., Hoshide S., et al. U-curve relationship between orthostatic blood pressure change and silent cerebrovascular disease in elderly hypertensives: orthostatic hypertension as a new cardiovascular risk factor. J. Am. Coll. Cardiol. 2002. 40. 133-41. doi: 10.1016/s0735-1097(02)01923-x. 
15. Nardo C.J., Chambless L.E., Light K.C., et al. Descriptive epidemiology of blood pressure response to change in body position. The ARIC study. Hypertension. 1999. 33. 1123-9. doi: 10.1161/01.hyp.33.5.1123. 
16. Kario K., Eguchi K., Nakagawa Y., et al. Relationship between extreme dippers and orthostatic hypertension in elderly hypertensive patients. Hypertension. 1998. 31. 77-82. doi: 10.1161/01.hyp.31.1.77. 
17. Alagiakrishnan K., Masaki K., Schatz I., et al. Postural hypertension in elderly men — the Honolulu Heart Program. Hawaii Med. J. 2000. 59. 48-50. 
18. Yoshinari M., Wakisaka M., Nakamura U., et al. Orthostatic hypertension in patients with type 2 diabetes. Diabetes Care. 2001. 24. 1783-6. doi: 10.2337/diacare.24.10.1783. 
19. Thomas R.J., Liu K., Jacobs D.R. Jr., et al. Positional change in blood pressure and 8-year risk of hypertension: the CARDIA Study. Mayo Clin. Proc. 2003. 78. 951-8. doi: 10.4065/78.8.951. 
20. Hoshide S., Matsui Y., Shibasaki S., et al.; Japan Mor-ning Surge-1 Study Group. Orthostatic hypertension detected by self-measured home blood pressure monitoring: a new cardiovascular risk factor for elderly hypertensives. Hypertens. Res. 2008. 31. 1509-16. doi:10.1291/hypres.31.1509. 
21. Kario K. Orthostatic hypertension — a new haemodynamic cardiovascular risk factor. Nat. Rev. Nephrol. 2013. 9(12). 726-38. doi: 10.1038/nrneph.2013.224. 
22. Townsend R.R., Chang T.I., Cohen D.L., et al.; SPRINT Study Research Group. Orthostatic changes in systolic blood pressure among SPRINT participants at baseline. J. Am. Soc. Hypertens. 2016. 10. 847-56. doi: 10.1016/j.jash.2016.08.005. 
23.  Weiss A., Beloosesky Y., Grossman A., et al. The association between orthostatic hypertension and all-cause mortality in hospitalized elderly persons. J. Geriatr. Cardiol. 2016. 13. 239-43. doi: 10.11909/j.issn.1671-5411.2016.03.004. 
24. Kostis W.J., Sargsyan D., Mekkaoui C., et al. Association of orthostatic hypertension with mortality in the systolic hypertension in the elderly program. J. Hum. Hypertens. 2019. 33. 735-40. Doi: 10.1038/s41371-019-0180-4. 
25. Finucane C., van Wijnen V.K., Fan C.W., et al. A practical guide to active stand testing and analysis using continuous beat-to-beat non-invasive blood pressure monitoring. Clin. Auton. Res. 2019. 29. 427-41. doi: 10.1007/s10286-019-00606-y.
26. Hu Y., Jin H., Du J. Orthostatic Hypertension in Children: An Update. Front Pediatr. 2020. 8. 425. doi: 10.3389/fped.2020.00425.
27. Tochikubo O., Ikeda A., Miyajima, et al. Effects of insufficient sleep on blood pressure monitored by a new multibiomedical recorder. Hypertension. 1996. 27. 1318-1324.
28. Brignole M., Moya A., de Lange F.J., et al. 2018 ESC Guidelines for the diagnosis and management of syncope. Eur. Heart J. 2018. 39(21). 1883-1948. 
29. Wu J.S., Yang Y.C., Lu F.H., et al. Population-based study on the prevalence and correlates of orthostatic hypotension/hypertension and orthostatic dizziness. Hypertens. Res. 2008. 31(5). 897-904. doi: 10.1291/hypres.31.897.
30. Barochiner J., Cuffaro P.E., Aparicio L.S., et al. Predictors of masked hypertension among treated hypertensive patients: an interesting association with orthostatic hypertension. Am. J. Hypertens. 2013. 26(7). 872-8. doi: 10.1093/ajh/hpt036. 
31. Lee H., Kim H.A. Orthostatic hypertension: An underestimated cause of orthostatic intolerance. Clin. Neurophysiol. 2016. 127(4). 2102-7. doi: 10.1016/j.clinph.2015.12.017. 
32.  Wijkman M., Länne T., Östgren C.J., Nystrom F.H. Diastolic orthostatic hypertension and cardiovascular prognosis in type 2 diabetes: a prospective cohort study. Cardiovasc. Diabetol. 2016. 15. 83. doi: 10.1186/s12933-016-0399-0. 
33. Nibouche-Hattab W.N., Lanasri N., Zeraoulia F., et al. Orthostatic hypertension in normotensive type 2 diabetics: What characteristics? Ann. Cardiol. Angeiol. (Paris). 2017. 66(3). 159-64. doi: 10.1016/j.ancard.2017.04.003. 
34. Schiefer J., Amthauer H., Genseke P., et al. Position-related renal perfusion disturbances as a possible under-estimated mechanism in patients with resistant hypertension: a case vignette. Int. Urol. Nephrol. 2017. 49(10). 1823-33. doi: 10.1007/s11255-017-1656-1.
35. Tabara Y., Masaki M., Ikezoe T., et al. Small Degree of Lumbar Lordosis as an Overlooked Determinant for Orthostatic Increases in Blood Pressure in the Elderly: The Nagahama Study. Am. J. Hypertens. 2019. 32(1). 61-9. doi: 10.1093/ajh/hpy137. 
36. Sun X., Zou R., Luo X., et al. Changes in 25 hydroxyvitamin D level in school-aged children with orthostatic hypertension. Chin. J. Appl. Clin. Pediatr. 2018. 33. 32-5. doi: 10.3760/ cma.j.issn.2095-428X.2018.01.008. 
37.  Zhao J., Du S., Yang J., et al. Changes in plasma nitric oxide and nitric oxide synthase activity in children with orthostatic hypertension. Chin. Appl. Clin. Pediatr. 2014. 29. 971-3. doi: 10.3760/j.issn.2095-428X.2014.13.005. 
38. Tabara Y., Igase M., Miki T., et al. Orthostatic hypertension as a predisposing factor for masked hypertension: the J-SHIPP study. Hypertens. Res. 2016. 39(9). 664-9. doi: 10.1038/ hr.2016.43.
39. Yatsuya H., Folsom A.R., Alonso A., et al.; ARIC Study Investigators. Postural changes in blood pressure and incidence of ischemic stroke subtypes: the ARIC study. Hypertension. 2011. 57(2). 167-73. doi: 10.1161/HYPERTENSION-AHA.110.161844. 
40. Fan X.H., Wang Y., Sun K., et al. Disorders of orthostatic blood pressure response are associated with cardiovascular disease and target organ damage in hypertensive patients. Am. J. Hypertens. 2010. 23(8). 829-37. doi: 10.1038/ajh.2010.76. 
41. Rahman M., Pradhan N., Chen Z., et al. Orthostatic Hypertension and Intensive Blood Pressure Control; Post-Hoc Analyses of SPRINT. Hypertension. 2021. 77(1). 49-58. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.120.15887. 
42. Palatini P., Mos L., Saladini F., Rattazzi M. Blood Pressure Hyperreactivity to Standing: a Predictor of Adverse Outcome in Young Hypertensive Patients. Hypertension. 2022. 79. 984-992. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.121.18579. 
43. Barochiner J., Aparicio L.S., Alfie J., et al. Hemodynamic characterization of hypertensive patients with an exaggerated orthostatic blood pressure variation. Clin. Exp. Hypertens. 2018. 40(3). 287-91. doi:10.1080/10641963.2017.1368539. 
44. Thomas R.J., Liu K., Jacobs D.R. Jr., Bild D.E., Kiefe C.I., Hulley S.B. Positional change in blood pressure and 8-year risk of hypertension: the CARDIA study. Mayo Clin. Proc. 2003. 78(8). 951-958.
45. Barochiner J., Cuffaro P.E., Aparicio L.S., et al. Predictors of masked hypertension among treated hypertensive patients: an interesting association with orthostatic hypertension. Am. J. Hypertens. 2013. 26(7). 872-878.
46. Kario K., Matsui Y., Shibasaki S., et al. An alpha-adre-nergic blocker titrated by self-measured blood pressure recordings lowered blood pressure and microalbuminuria in patients with morning hypertension: the Japan Morning Surge-1 Study. J. Hypertens. 2008. 26(6). 1257-1265. 
47. Robertson D., Hollister A.S., Biaggioni I., Netterville J.L., Mosqueda-Garcia R., Robertson R.M. The diagnosis and treatment of baroreflex failure. N. Engl. J. Med. 1993. 329(20). 1449-1455. 
48. Cleophas T.J., Grabowsky I., Niemeyer M.G., Mäkel W.M., van der Wall E.E.; Nebivolol Follow-Up Study Group. Paradoxical pressor effects of beta-blockers in standing elderly patients with mild hypertension: a beneficial side effect. Circulation. 2002. 105(14). 1669-1671.
49. Suzuki T., Masuda Y., Nonaka M., Kadokura M., Hosoyamada A. Endoscopic thoracic sympathectomy attenuates reflex tachycardia during head-up tilt in lightly anesthetized patients with essential plamar hyperhidrosis. J. Anesth. 2002. 16(1). 4-8.
50. Schiefer J., Amthauer H., Genseke P., Mertens P.R., Chatzikyrkou C. Position-related renal perfusion disturbances as a possible underestimated mechanism in patients with resistant hypertension: a case vignette. Int. Urol. Nephrol. 2017. 49(10). 1823-1833.

Back to issue