Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Журнал «Здоровье ребенка» Том 17, №6, 2022

Вернуться к номеру

Варіанти однонуклеотидних поліморфізмів тимічного стромального лімфопоетину та орсомукоїд-1-подібного білка 3 як предиктори розвитку моно- або поліорганних клінічних фенотипів атопічних хвороб у дітей

Варіанти однонуклеотидних поліморфізмів тимічного стромального лімфопоетину та орсомукоїд-1-подібного білка 3 як предиктори розвитку моно- або поліорганних клінічних фенотипів атопічних хвороб у дітей

Авторы: Дитятковський В.О.
Дніпровський державний медичний університет, м. Дніпро, Україна

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Атопічні хвороби (АХ), зокрема атопічний дерматит (АД), мають складне генетичне підґрунтя. Існують вірогідні свідчення асоціацій поліморфізмів генів тимічного стромального лімфопоетину (rs_11466749 TSLP) і орсомукоїд-1-подібного білка 3 (rs_7216389 ORMDL3) з ризиком розвитку моно- і поліорганних фенотипів АХ у дітей. Мета: визначити асоціації між SNP rs_11466749 TSLP і rs_7216389 ORMDL3 і моноорганним фенотипом АД, визначити ризики його виникнення при різних варіантах даних SNP відносно поліорганних фенотипів АХ. Матеріали та методи. У дослідження були залучені 293 дитини основної і 105 дітей контрольної групи віком від 3 до 18 років. Пацієнти основної групи мали встановлені діагнози АД, алергічного риніту/ринокон’юнктивіту (АР/АРК) і бронхіальної астми (БА) як у моноорганних, так і в поліорганних фенотипах, а контрольної групи — не мали АХ і хворіли на патологію шлунково-кишкового тракту. Усім хворим був зроблений букальний зскрібок для генотипування за варіантами A/A, A/G і G/G rs_11466749 TSLP, C/T, C/C і T/T rs_7216389 ORMDL3 з використанням стандартних наборів методом полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі з рестриктивною довжиною фрагмента поліморфізму (qPCR). Для досягнення цілей дослідження були використані критерій χ2 Пірсона, точний критерій Фішера, коефіцієнт контингенції Бравайса — Пірсона (rb) і показник співвідношення шансів (СШ) з 95% довірчим інтервалом (95% ДІ). Рівень статистичної вірогідності був прийнятий за р < 0,05; тенденцію визначали при р < 0,1. Результати. Найчастішими генотипами з досліджених при моноорганному фенотипі АД є A/A і A/G rs_11466749 TSLP і C/T rs_7216389 ORMDL3. Генотип Т/Т rs_7216389 ORMDL3 має вірогідну негативну слабку асоціацію, а генотип A/G rs_11466749 TSLP — вірогідну пряму асоціацію середньої сили з моноорганним фенотипом АД відносно поліорганних АД + АР/АРК і АД + АР/АРК + БА відповідно. Існує вірогідно знижений ризик розвитку моноорганного фенотипу АД відносно поліорганного фенотипу АД + АР/АРК при генотипі Т/Т rs_7216389 ORMDL3 — 0,36 (95% ДІ 0,15–0,88). Відносно повного поліорганного фенотипу АД + АР/АРК + БА при генотипі A/G rs_11466749 TSLP ризик розвитку фенотипу АД вірогідно збільшений у 5,81 раза (95% ДІ 1,57–21,5). Висновки. Носії генотипів A/A rs_11466749 TSLP, C/T і Т/Т rs_7216389 ORMDL3 мають більший ризик розвитку моноорганного фенотипу АД, ніж захворювань травної системи. Носійство генотипу A/G rs_11466749 TSLP вірогідно підвищує ризик розвитку моноорганного фенотипу АД відносно повного поліорганного фенотипу АД + АР/АРК + БА, а варіант T/T rs_7216389 ORMDL3 має протективний ефект щодо розвитку АД відносно поліорганного фенотипу АД + АР/АРК.

Background. Atopic disorders (AtD), in particular atopic dermatitis (AD), have a complex genetic basis. There is reliable evidence for associations of thymic stromal lymphopoietin (rs_11466749 TSLP) and orsomucoid-1-like protein 3 (rs_7216389 ORMDL3) gene polymorphisms with the risk of developing mono- and polyorganic phenotypes of AtD in children. The aim of study: to determine associations between SNPs rs_11466749 TSLP and rs_7216389 ORMDL3 and the mono-organic phenotype of AD, to determine the risks of its occurrence with different variants of SNP data related to polyorganic phenotypes of AtD. Materials and methods. Two hundred and ninety-three children of the main group and 105 controls aged 3 to 18 years were recruited in the study. Patients of the main group had established diagnoses of AD, allergic rhinitis/conjunctivitis (AR/AC) and bronchial asthma (BA) in both mono- and multiorganic phenotypes, and the control group did not have AtD and suffered from the gastrointestinal diseases. All patients underwent buccal swab for genotyping the variants A/A, A/G and G/G rs_11466749 TSLP, C/T, C/C and T/T rs_7216389 ORMDL3 using standar­dized kits by the means of real-time polymerase chain reaction with restriction fragment length polymorphism (qPCR). Pearson’s χ2 test, Fisher’s exact test, Bravais-Pearson correlation coefficient (rb) and odds ratio with 95% confidence interval (CI) were used to achieve the stated study aim. The level of statistical significance was taken at p < 0.05, the trend was determined at p < 0.1. Results. The most frequent genotypes among those investigated within the mono-organic phenotype of AD are A/A and A/G rs_11466749 TSLP and C/T rs_7216389 ORMDL3. Genotype T/T rs_7216389 ORMDL3 has a significantly negative low association, and genotype A/G rs_11466749 TSLP — significantly direct medium association with mono-organic AD phenotype relative to polyorganic AD + AR/AC and AD + AR/AC + BA, respectively. There is a significantly reduced risk of developing mono-organic phenotype of AD compared to polyorganic phenotype of AD + AR/AC with the T/T rs_7216389 ORMDL3 genotype — 0.36 (95% CI 0.15–0.88). Related to the full polyorganic phenotype of AD + AR/AC + BA with the A/G rs_11466749 TSLP genotype, the risk of developing the AD phenotype is significantly increased to 5.81 times (95%CI 1.57–21.5). Conclusions. Carriers of A/A rs_11466749 TSLP, C/T and T/T rs_7216389 ­ORMDL3 genotypes have a higher risk of developing mono-organic AD phenotype than digestive disorders. Carriership of the A/G rs_11466749 TSLP genotype significantly increases the risk of the developing the mono-organic AD phenotype compared to the full polyorganic phenotype AD + AR/АC + BA, and of the T/T rs_7216389 ORMDL3 variant has a protective effect for the development of AD compared to the polyorganic phenotype AD + AR/AC.


Ключевые слова

однонуклеотидні поліморфізми; моноорганні фенотипи; поліорганні фенотипи; атопічний дерматит; діти

single-nucleotide polymorphisms; mono-organic phenotypes; polyorganic phenotypes; atopic dermatitis; children

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.17.6.2022.1529

Вступ

Дослідження останніх десятиріч вказують на атопічний дерматит (АД) як на хворобу з численними субтипами/фенотипами, виникнення яких залежить від віку й статі людини, етнічного походження, мутацій гена філагрину (FLG), рівня продукції загального імуноглобуліну Е і молекулярних ендотипів [1]. Внесок генетичної складової в патогенез АД становить до 90 % у європейських популяціях [2]. При цьому генетичний комплекс АД виходить далеко за рамки мутацій із втратою функції гена філагрину [3, 4].
Так, тимічний стромальний лімфопоетин (Thymic stromal lymphopoietin — TSLP) є важливим медіатором патогенезу атопічних хвороб (АХ) у дітей. Зокрема, він був ідентифікований як протекторний агент щодо дитячої бронхіальної астми (БА) [5]. TSLP сприяє перетворенню CD4+-клітин у диференційовані Т-хелпери 2-го типу (Th-2), які є однією з основних ланок патогенезу АХ в людському організмі [6], зокрема атопічного дерматиту (АД) і бронхіальної астми (БА) [7]. Дослідження етапу початкового вивчення асоціацій TSLP та АХ, таких як атопічний дерматит, алергічний риніт (АР) і бронхіальна астма, виявили гіперпродукцію TSLP як спільну рису всіх вказаних алергічних захворювань [7, 8]. Проте дані новітніх досліджень на європейських популяціях вказують на відсутність впливу або протекторний вплив деяких однонуклеотидних поліморфізмів (SNP — single nucleotide polymorhysms) гена TSLP на розвиток АД або БА [10]. Водночас на некавказьких когортах було показано походження білка TSLP із тучних клітин, епітеліальних та ендотеліальних клітин, макрофагів і нейтрофілів [11]. Відкритим питанням щодо згаданого гена є невисвітленість впливу його поліморфізмів на ризик розвитку фенотипів АД у дітей, оскільки більшість доступних робіт фокусувалися на дослідженні асоціацій і ризиків стосовно фенотипів БА, здебільшого в дорослих пацієнтів [12]. 
Перспективним є дослідження ролі в патогенезі АД орсомукоїд-1-подібного білка 3, або сфінголіпідного регулятора біосинтезу 3 (orsomucoid-1-like protein 3 — ORMDL3), у розвитку АХ у дітей. Ген ORMDL3 розташований на хромосомній ділянці 17q21.1 і кодує відповідний білок, що відіграє контраверсійну роль у патогенезі алергічної БА, відтвореної на мишачих моделях [13]. У власному дослідженні показана тенденція до вірогідності для генотипів SNP ORMDL3 розвитку моноорганного фенотипу АД: варіант C/C rs_7216389 ORMDL3 знижує у 0,41 раза, а C/T rs_7216389 ORMDL3 — збільшує у 2,14 раза ризик розвитку даного фенотипу [14]. Проте переважна більшість досліджень останнього десятиріччя вказує на асоціації хромосомної ділянки 17q.12-21, яка містить в собі ген ORMDL3 і різні варіанти його поліморфізмів, з алергічною БА, а не з АР або АД [15]. Більше того, підсумкове дослідження з вищезгаданого хромосомного регіону вказує на протективні властивості, зокрема, гена ORMDL3 щодо ризику педіатричної БА у критичні «вікна розвитку» в ранньому дитячому віці, не визначивши асоціації з ризиком розвитку АД як найчастішого АХ у ранньому дитячому віці [16].
Тому метою дослідження було вивчення ролі генотипних варіантів A/A, A/G і G/G SNP TSLP rs_11466749 і С/Т, Т/Т і С/С SNP rs_7216389 ORMDL3 у ризику розвитку моноорганного фенотипу АД.

Матеріали та методи

У дослідження були залучені діти віком від 3 до 18 років: до основної групи — хворі на різні фенотипи АХ: моноорганні АД, БА і поліорганні АД + алергічний риніт/ринокон’юнктивіт (АР/АРК), АД + АР/АРК + БА. Діагноз був підтверджений клінічно і за допомогою тестування на загальний сироватковий IgE. До контрольної групи були залучені 105 дітей, здорових відносно АХ і хворих на різні варіанти патології травної системи (функціональна диспепсія, хронічний гастрит, хронічний гастродуоденіт, виразкова хвороба шлунка й дванадцятипалої кишки, функціональні розлади біліарної системи).
Пацієнтам обох груп був зроблений зскрібок букального епітелію для отримання матеріалу генотипування. Зібраний матеріал зберігався при температурі –32 °С у морозильній камері й далі транспортувався зі збереженням температурного ланцюга в спеціалізовану лабораторію. Для визначення генотипних варіантів SNP A/A, A/G і G/G SNP TSLP rs_11466749, С/Т, Т/Т і С/С rs_7216389 ORMDL3 були використані сертифіковані набори TaqMan™ C_31152869_10, C_29062108_10 методом полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі (qPCR). Для проведення qPCR було застосоване спеціалізоване обладнання — аналізатор ампліфікації для дискримінаційного алельного аналізу Applied Biosystems 7500. Зазначене генотипування проводилося в лабораторії відділу загальної і молекулярної патофізіології Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України.
Батьки та інші законні представники дітей, залучених до дослідження, перед його початком підписали добровільну інформовану згоду на проведення дослідження згідно з положеннями Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про проведення медичних досліджень із залученням людських суб’єктів (в останній редакції, прийнятій на 64-й Генеральній асамблеї у м. Форталеза, Бразилія, у 2013 р.).
Для статистичної обробки отриманих результатів були застосовані методи варіаційної статистики за допомогою ліцензованого програмного продукту Statistica v.6.1 (ліцензійний номер AGAR909E415822FA, Statsoft Inc., США) [17].
Зустрічальність генотипів SNP A/A, A/G і G/G SNP TSLP rs_11466749, С/Т, Т/Т і С/С rs_7216389 ORMDL3 при різних фенотипах АХ виражена у відносних величинах (%). Вірогідність різниці між відносними величинами генотипних варіантів при різних фенотипах АХ оцінена за критерієм χ2 Пірсона (χ2) для когорт понад 5 хворих і за двостороннім точним критерієм Фішера (ТКФ) для когорт, у яких менше ніж 5 хворих; для верифікації різниці між середніми показниками був використаний критерій Стьюдента (t). Асоціації вищевказаних генотипів з фенотипами виражено за допомогою коефіцієнта кореляції (контингенції) Бравайса — Пірсона (rb). Ризики розвитку моноорганного фенотипу АД визначені за допомогою логістичного регресійного аналізу методом розрахунку співвідношення шансів (СШ) з 95% довірчим інтервалом (95% ДІ). Ступінь статистичної вірогідності був прийнятий як р < 0,05, тенденцію визначали при р < 0,1.

Отримані результати

Групи дослідження не мали вірогідних відмінностей за статевим складом: основна — 68,6 % хлопчиків і 31,4 % дівчаток, контрольна — 60,0 % хлопчиків і 40,0 % дівчаток (p > 0,05 за критерієм χ2). За віковим складом були виявлені вірогідні відмінності (p < 0,001 за критерієм Стьюдента): середній вік в основній групі становив 9,6 (95% ДІ 9,1–10,1) року, у контрольній — 11,4 (95% ДІ 10,6–12,2) року. 
За деякими варіантами генотипів SNP TSLP rs_11466749 і rs_7216389 ORMDL3 були отримані показники з вірогідною різницею між основною і контрольною групами (табл. 1).
Зустрічальність генотипних варіантів досліджуваних поліморфізмів при різних фенотипах АХ у дітей відображена в табл. 2.
З табл. 2 видно, що генотипний варіант А/А rs_11466749 гена TSLP є найбільш поширеним серед усіх досліджуваних фенотипів АХ, а варіант С/Т rs_7216389 — найчастішим серед досліджуваних фенотипів для SNP гена ORMDL3.
У табл. 3 наведено порівняння асоціацій і ризиків розвитку моноорганного фенотипу АД відносно поліорганного АД + АР/АРК для досліджуваних генів TSLP і ORMDL3.
З табл. 3 видно негативні асоціації слабкої сили генотипів G/G rs_11466749 TSLP і T/T rs_7216389 ORMDL3 з моноорганним фенотипом АД. Ризик розвитку моноорганного фенотипу АД відносно поліорганного АД + АР/АРК вірогідно знижується в носіїв генотипу T/T rs_7216389 ORMDL3 і з тенденцією до вірогідності — у носіїв генотипу G/G rs_11466749 TSLP. У табл. 4 наведені дані щодо асоціацій і ризиків розвитку фенотипу АД відносно повного поліорганного фенотипу АД + БА + АР/АРК при різних варіантах генотипів гена SNP rs_11466749 гена TSLP.
У табл. 4 можна побачити, що лише гетерозиготний варіант A/G rs_11466749 TSLP вірогідно має пряму асоціацію середньої сили і збільшує ризик розвитку фенотипу АД порівняно АД + БА + АР/АРК, у той час як гомозиготні варіанти А/А і G/G з тенденцією до вірогідності мають негативні асоціації слабкої сили і знижують ризик його розвитку.

Обговорення

З наведених вище даних можна зробити висновок, що SNP rs_11466749 гена TSLP і rs_7216389 гена ORMDL3 значимо асоційовані з АХ взагалі та впливають на ризик розвитку їх моноорганного фенотипу АД зокрема. При цьому в доступних джерелах саме поліморфізм rs_11466749 TSLP і його вплив на ризик розвитку АД висвітлені недостатньо. Так, у роботі Ванг та співавт. було встановлено вірогідно підвищений ризик розвитку АД у носіїв гомозиготного генотипу С/С rs2289278TSLP із сенсибілізацією до окремих алергенів, а також підвищений ризик приєднання БА до існуючого клінічного фенотипу [18]. Такі дані побічно підтверджуються в роботі Вон Іл Хео та співавт. для мажорних алелів SNP даного гена, у тому числі rs_11466749, на корейській популяції стосовно ризику трансформації моноорганного фенотипу АД в поліорганні фенотипи атопічного маршу [19]. У власному дослідженні показаний вірогідно підвищений — у 5,81 раза (95% ДІ 1,57–21,5; p < 0,01) ризик розвитку монофенотипу АД порівняно з повним поліорганним фенотипом АД + БА + АР/АРК при носійстві гетерозиготного генотипу A/G rs_11466749 TSLP. В іншому дослідженні асоціацій, виконаному Бірбен та співавт., було встановлено вірогідні асоціації гомозиготного генотипу А/А rs_11466749 TSLP і розвитку БА у дітей з підтвердженою атопією, а інший гомозиготний генотип G/G rs_11466749 TSLP вірогідно (p < 0,001) збільшував ризик розвитку поліорганного фенотипу АР, поєднаного з БА [20]. У нашому дослідженні генотип G/G rs_11466749 TSLP з тенденцією до вірогідності викликав зниження шансів розвитку моноорганного фенотипу АД до 0,17 (95% ДІ 0,02–1,59; p = 0,08) відносно поліорганного фенотипу АД + АР/АРК і до 0,14 (95% ДІ 0,01–1,36; p = 0,09) відносно повного поліорганного фенотипу АД + БА + АР/АРК. Суттєвою відмінністю нашого дослідження є результати щодо ризику розвитку фенотипу АД відносно АД + БА + АР/АРК: генотип А/А rs_11466749 TSLP з тенденцією до вірогідності мав протективний ефект — ризик знижений у 0,37 раза (95% ДІ 0,13–1,05; p = 0,06), а гетерозиготний варіант A/G rs_11466749 TSLP вірогідно збільшував його в 5,81 раза (95% ДІ 1,57–21,5; p < 0,01). Відмінним від двох вищезгаданих досліджень є одночасне дослідження SNP rs_7216389 ORMDL3, гомозиготний варіант Т/Т якого вірогідно знижує ризик розвитку моноорганного фенотипу АД відносно поліорганного АД + АР/АРК у 0,36 раза (95% ДІ 0,15–0,88; p < 0,05).

Висновки

Генотипи A/A rs_11466749 TSLP, C/T і Т/Т rs_7216389 ORMDL3 зумовлюють більший ризик розвитку моноорганного фенотипу АД, ніж захворювань травної системи. Гомозиготні генотипні варіанти A/A і G/G SNP rs_11466749 гена TSLP і Т/Т і С/С rs_7216389 ORMDL3 мають протективні властивості щодо ризику розвитку моноорганного фенотипу АД відносно поліорганних фенотипів АХ. Гетерозиготний генотип A/G rs_11466749 гена TSLP вірогідно збільшує ризик розвитку моноорганного фенотипу АД відносно повного поліорганного АД + АР/АРК + БА. Гомозиготний генотип T/T rs_7216389 ORMDL3 є вірогідно протективним щодо розвитку фенотипу АД відносно поліорганного АД + АР/АРК. Потрібні подальші дослідження із залученням нових SNP-кандидатів для створення персоналізованої предиктивної діагностичної моделі ризику розвитку моноорганних і поліорганних фенотипів АХ у дітей.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів і власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.
Інформація про фінансування. Дана робота є фрагментом дослідження кафедри педіатрії 1 та медичної генетики Дніпровського державного медичного університету «Прогнозування розвитку дитячих захворювань, асоційованих з цивілізацією» (державний реєстраційний № 0120U101324) відповідно до бюджетної програми (КПКВК 2301020 — «Наукова та науково-технічна діяльність у галузі охорони здоров’я»), що фінансується з державного бюджету Міністерством охорони здоров’я України.
 
Отримано/Received 14.08.2022
Рецензовано/Revised 23.08.2022
Прийнято до друку/Accepted 02.09.2022

Список литературы

  1. Czarnowicki T., He H., Krueger J.G., Guttman-Yassky E. Atopic dermatitis endotypes and implications for targeted therapeutics. J. Allergy Clin. Immunol. 2019 Jan. 143(1). 1-11. doi: 10.1016/j.jaci.2018.10.032. PMID: 30612663.
  2. Bataille V., Lens M., Spector T.D. The use of the twin model to investigate the genetics and epigenetics of skin diseases with genomic, transcriptomic and methylation data. J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. 2012. 26. 1067-73.
  3. Дитятковський В.О. Роль однонуклеотидниї варіанітв гену тимічного стромального лімфопоєтину у розвитку моно- та поліорганних фенотпів в дітей, хворих на атопічні захворювання. Сучасна педіатрія. Україна. 2021. 8(120). 23-29. doi 10.15574/SP.2021.120.23.
  4. Дитятковський В.О., Науменко Н.В., Аліфіренко О.О., Пінаєва Н.Л., Філатова І.А., Таран С.М., Абатуров О.Є. Однонуклеотидні варіанти генів філагріну та глюкокортикоїдних рецепторів у дітей, хворих на різні фенотипи атопічних захворювань. Медичні перспективи. 2022. Т. 27. № 1. С. 132-139.
  5. Ntontsi P., Photiades A., Zervas E., Xanthou G., Samitas K. Genetics and Epigenetics in Asthma. Int. J. Mol. Sci. 2021 Feb 27. 22(5). 2412. doi: 10.3390/ijms22052412. PMID: 33673725; PMCID: PMC7957649.
  6. Ziegler S.F., Artis D. Sensing the outside world: TSLP regulates barrier immunity. Nat. Immunol. 2010. 11. 289-93.
  7. Demehri S., Yockey L.J., Visness C.M., Jaffee K.F., Turkoz A., Wood R.A., O’Connor G.T., Kattan M., Gern J.E., Gergen P.J., Holtzman M., Bloomberg G., Kopan R. Circulating TSLP associates with decreased wheezing in non-atopic preschool children: data from the URECA birth cohort. Clin. Exp. Allergy. 2014 Jun. 44(6). 851-7. doi: 10.1111/cea.12270. PMID: 24397611; PMCID: PMC4037448.
  8. Cianferoni A., Spergel J. The importance of TSLP in allergic disease and its role as a potential therapeutic target. Expert Rev. Clin. Immunol. 2014 Nov. 10(11). 1463-74. doi: 10.1586/1744666X.2014.967684. PMID: 25340427; PMCID: PMC4332833.
  9. Klonowska J., Gleń J., Nowicki R.J., Trzeciak M. Combination of FLG mutations and SNP of TSLP (rs1898671) influence on atopic dermatitis occurrence. Postepy Dermatol. Alergol. 2022 Feb. 39(1). 152-158. doi: 10.5114/ada.2021.102820. Epub 2021 Jan 18. PMID: 35369618; PMCID: PMC8953872.
  10. Mou Z. et al. Overexpression of thymic stromal lymphopoietin in allergic rhinitis. Acta Otolaryngol. (Stockh.). 2008. 8. 1-5. 
  11. Ying S. et al. Thymic stromal lymphopoietin expression is increased in asthmatic airways and correlates with expression of Th2-attracting chemokines and disease severity. J. Immunol. 2005. 174. 8183-8190.
  12. He H.Q. et al. A thymic stromal lymphopoietin gene variant is associated with asthma and airway hyperresponsiveness. J. Allergy Clin. Immunol. 2009. 124. 222-229. 
  13. Debeuf N., Zhakupova A., Steiner R., Van Gassen S., Deswarte K., Fayazpour F. et al. The ORMDL3 asthma susceptibility gene regulates systemic ceramide levels without altering key asthma features in mice. J. Allergy Clin. Immunol. 2019 Dec. 144(6). 1648-1659.e9. doi: 10.1016/j.jaci.2019.06.041. Epub 2019 Jul 20. PMID: 31330218; PMCID: PMC7610749.
  14. Dytiatkovskyi V., Drevytska Т., Lapikova-Bryhinska T., Dosenko V., Abaturov O. Genotype associations with the different phenotypes of atopic dermatitis in children. ActaMedica (HradecKralove). 2021.  64(2). 96-100.
  15. Andiappan A.K., Sio Y.Y., Lee B., Suri B.K., Matta S.A., Lum J. et al. Functional variants of 17q12-21 are associated with allergic asthma but not allergic rhinitis. J. Allergy Clin. Immunol. 2016 Mar. 137(3). 758-66.e3. doi: 10.1016/j.jaci.2015.08.038. Epub 2015 Oct 23. PMID: 26483175.
  16. Stein M.M., Thompson E.E., Schoettler N., Helling B.A., Magnaye K.M., Stanhope C. et al. A decade of research on the 17q12-21 asthma locus: Piecing together the puzzle. J. Allergy Clin. Immunol. 2018 Sep. 142(3). 749-764.e3. doi: 10.1016/j.jaci.2017.12.974. Epub 2018 Jan 4. PMID: 29307657; PMCID: PMC6172038.
  17. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных. 2-е изд. К.: Мединформ, 2018. 579 с.
  18. Wang I.J., Wu L.S., Lockett G.A., Karmaus W.J. TSLP polymorphisms, allergen exposures, and the risk of atopic disorders in children. Ann. Allergy Asthma Immunol. 2016 Feb. 116(2). 139-45.e1. doi: 10.1016/j.anai.2015.11.016. Epub 2015 Dec 18. PMID: 26712523.
  19. Heo W.I., Park K.Y., Lee M.K., Moon N.J., Seo S.J. TSLP Polymorphisms in Atopic Dermatitis and Atopic March in Koreans. Ann. Dermatol. 2018 Oct. 30(5). 529-535. doi: 10.5021/ad.2018.30.5.529. Epub 2018 Aug 28. PMID: 33911474; PMCID: PMC7992469.
  20. Birben E., Sahiner U.M., Karaaslan C., Yavuz T.S., Cosgun E., Kalayci O., Sackesen C. The genetic variants of thymic stromal lymphopoietin protein in children with asthma and allergic rhinitis. Int. Arch. Allergy Immunol. 2014. 163(3). 185-92. doi: 10.1159/000358488. Epub 2014 Feb 13. PMID: 24525665.

Вернуться к номеру