Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 18, №6, 2022

Вернуться к номеру

Хронічні серцево-судинні захворювання як тригер тяжкого перебігу COVID-19

Авторы: Ваценко А.І., Коваль Т.І., Боднар В.А., Ізюмська О.М., Прийменко Н.О., Котелевська Т.М., Сизова Л.М., Марченко О.Г., Здор О.І.
Полтавський державний медичний університет, м. Полтава, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Вступ. Відомо, що існує безліч чинників, які впливають на тяжкість перебігу і результат у пацієнтів з COVID-19. Зокрема, важливу роль відіграють такі фактори, як вік, стать, наявність супутніх захворювань, вакцинальний статус тощо. Зв’язок між наявністю серцево-судинної патології і частотою госпіталізації намагались дослідити вчені з різних країн, адже на сьогодні ця група захворювань є найпоширенішою в світі. А враховуючи пандемічний рівень поширення COVID-19, мутабельність вірусу й високий рівень летальності, детальне дослідження впливу хронічних кардіоваскулярних захворювань на перебіг COVID-19 є надзвичайно актуальним питанням.
Мета: визначити вплив хронічних серцево-судинних захворювань на перебіг коронавірусної хвороби СOVID-19.
Матеріали та методи. Нами було ретроспективно проаналізовано 142 медичні картки стаціонарних хворих госпітального відділення і відділення реанімації та інтенсивної терапії (ВРІТ) КП «Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня Полтавської обласної ради» за період з квітня 2020 р. по жовтень 2020 р. Діаг–ноз «гостра респіраторна хвороба COVID-19» було встановлено на підставі лабораторного обстеження, зокрема виявлення РНК SARS-CoV-2 у назофарингеальному мазку методом qRT-PCR (полімеразна ланцюгова реакція з детекцією в режимі реального часу). Усі пацієнти були розподілені за тяжкістю перебігу COVID-19 відповідно до шкали ВООЗ: 102 (71,8 %) — із перебігом середньої тяжкості, 32 (22,5 %) — з тяжким, 8 (5,6 %) — з критичним. Для обчислення було використано методи описової статистики. Якісні дані були наведені у вигляді відсоткових співвідношень і частот. Вірогідність відмінностей кількісних результатів визначали за допомогою t-критерію Стьюдента за умови нормального розподілу, а при розподілі, який відрізнявся від нормального, — U-критерію Манна — Уїтні, відносних — шляхом аналізу таблиць спряженості, за допомогою критерію χ2. Статистична обробка проводилась за допомогою програми SPSS Statistics 17.0.
Результати. Серед 142 госпіталізованих пацієнтів із гострою респіраторною хворобою COVID-19 134 (94,4 %) мали супутню патологію. Водночас хронічні серцево-судинні захворювання виявлені в 95 осіб (66,9 %). Здебільшого в пацієнтів зустрічались такі кардіологічні захворювання, як ішемічна хвороба серця — 74 (52,1 %) і гіпертонічна хвороба — 91 (64,1 %). Із пацієнтів, які хворіли на гіпертонічну хворобу, переважну більшість становили хворі на гіпертонічну хворобу ІІ ступеня (відповідно до класифікації ВООЗ) — 81 (57,0 %); 10 пацієнтів (7,0 %) мали гіпертонічну хворобу ІІІ ступеня, і лише в 1 хворого мала місце гіпертонічна хвороба І ступеня (0,7 %). Деякі пацієнти мали комбіновану серцево-судинну патологію: 31 людина (21,8 %) мала одночасно ішемічну хворобу серця в поєднанні із серцевою недостатністю, 26 хворих (18,3 %) мали гіпертонічну хворобу й серцеву недостатність, і в 64 пацієнтів (45,1 %) спостерігались одночасно ішемічна хвороба серця разом із гіпертонічною хворобою. Було встановлено, що у хворих, які страждали від хронічних серцево-судинних захворювань, вірогідно частіше розвивалась дихальна недостатність ІІ–ІІІ ступеня з потребою в кисневій підтримці (77,3 %; p = 0,005). До того ж кисневої підтримки потребували 52,1 % пацієнтів з ішемічною хворобою серця (p = 0,001) і 64,1 % хворих з гіпертонічною хворобою (p = 0,015). Пацієнти, які мали хронічні серцево-судинні захворювання, потребували госпіталізації у ВРІТ у 5,7 раза частіше, ніж пацієнти без хронічних серцево-судинних захворювань (p = 0,021). Визначено, що у хворих із перебігом середньої тяжкості гіпертонічна хвороба не впливала на перебіг коронавірусної інфекції (p = 0,090), на відміну від пацієнтів, які мали ішемічну хворобу серця (p = 0,001) і хронічну серцеву недостатність (p = 0,008). У пацієнтів із тяжким і критичним перебігом COVID-19 вірогідно частіше мала місце ішемічна хвороба серця — 41,9 % (p = 0,000), а наявність гіпертонічної хвороби наближалась до вірогідності — 34,1 % (p = 0,068).
Висновки. Наявність хронічних серцево-судинних захворювань в анамнезі має суттєвий вплив на перебіг СOVID-19. Пацієнти з ішемічною хворобою серця і гіпертонічною хворобою частіше потребують кисневої підтримки й мають тяжкий або критичний перебіг захворювання. 


Вернуться к номеру

Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.