Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?


UkrainePediatricGlobal
UkrainePediatricGlobal

Журнал «Здоровье ребенка» Том 18, №3, 2023

Вернуться к номеру

Присутність батьків у педіатричному відділенні інтенсивної терапії

Присутність батьків у педіатричному відділенні інтенсивної терапії

Авторы: Снісарь В.І. (1), Єгоров С.В. (2)
(1) — Дніпровський державний медичний університет, м. Дніпро, Україна
(2) — Регіональний медичний центр родинного здоров’я, м. Дніпро, Україна

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Присутність батьків біля ліжка тяжкохворих дітей у педіатричному відділенні інтенсивної терапії (ПВІТ) сьогодні є необхідною умовою, що орієнтована на сім’ю. В опублікованих джерелах наведено достатньо доказів, які показують особливий емоційний стан батьків, їх складні взаємодії з медичним персоналом ПВІТ, а також ставлення лікарів та медсестер до присутності батьків у відділенні, особливо під час проведення маніпуляцій пацієнтам. В Україні лише в окремих медичних педіатричних центрах дозволяли батькам відвідувати своїх дітей у ПВІТ, але постійне перебування біля ліжка хворого не дозволялося. У 2016 році у Наказі Міністерства охорони здоров’я України № 592 «Про затвердження Порядку допуску відвідувачів до пацієнтів, які перебувають на стаціонарному лікуванні у відділенні інтенсивної терапії» було визначено порядок та правила допуску відвідувачів до пацієнта, який перебував у ВРІТ. Однак цей Порядок встановлював лише правила допуску відвідувачів до дорослих пацієнтів, які перебувають на стаціонарному лікуванні у відділеннях інтенсивної терапії. Мета роботи: розглянути різні стратегічні напрями забезпечення доступу батьків до їхніх хворих дітей у ПВІТ і намагатися адаптувати деякі питання до поточного стану нашої педіатричної інтенсивної терапії. Результати. У статті обговорені такі питання, як етичний та практичний стан щодо відвідування та присутності батьків біля ліжка тяжкохворої дитини у ПВІТ. Розглянуті поняття «відвідування» та «присутність» та визначені умови, коли батьки можуть тільки відвідувати, а коли і довго перебувати біля ліжка хворої дитини; можливість їх присутності під час проведення маніпуляцій та процедур; роль лікарів та медичних сестер у спілкуванні з батьками у відділенні інтенсивної терапії та вплив на їх емоційний стан. Висновки. Приймаючи за реальну необхідність присутність та відвідування батьками їхніх дітей у відділенні інтенсивної терапії, ми повинні бути обережними та розважливими у прийнятті цього рішення. Можна стикнутися з масою проблем і незручностей, але необхідно прагнути до зміни усталених принципів, оскільки присутність членів сім’ї, їх участь у наданні допомоги дітям дозволить поліпшити психологічний клімат у відділенні інтенсивної терапії та підвищити гуманність роботи його медичного персоналу.

Background. Currently, parental presence at the bedside of critically ill children in the pediatric intensive care unit (PICU) is a necessary family-oriented condition. In the published sources, there is enough evidence that shows the special emotional state of parents, their complex interactions with the medical staff of the PICU, as well as the attitude of doctors and nurses to parental presence in the department, especially during the manipulation on patients. In Ukraine, only in some pediatric medical centers parents were allowed to visit their children in the PICU, but permanent stay at the patient’s bedside was not allowed. In 2016, the order of the Ministry of Health of Ukraine No. 592 “On the approval of the Procedure for the admission of visitors to patients undergoing inpatient treatment in the intensive care unit” determined the procedure and rules for the admission of visitors to a patient who was in the intensive care unit. However, this Order established only rules for the admission of visitors to adult patients undergoing inpatient treatment in the intensive care units. The purpose of the work is to consider various strategic directions for ensuring access of parents to their sick children in the PICU and try to adapt some issues to the current state of our pediatric intensive care. Results. The article discusses issues such as the ethical and practical situation regarding the visiting and presence of parents at the bedside of a critically ill child in the PICU. The concepts of “visiting” or “presence” are considered, and the conditions are defined when parents can only visit, and when they can stay at the bedside of a sick child for a long time; the possibility of their presence during manipulations and procedures; the role of doctors and nurses in communicating with parents in the intensive care unit and the impact on their emotional state. Conclusions. Given the real need for parents to be present and visit their children in the intensive care unit, we must be careful and prudent in making this decision. You can face a lot of problems and inconveniences, but you must strive to change the established principles, because the presence of fa­mily members, their participation in providing assistance to children will improve the psychological environment in the intensive care unit and increase the humaneness of the work of its medical staff.


Ключевые слова

присутність; батьки; тяжкохворі діти; педіатричне відділення інтенсивної терапії

presence; parents; critically ill children; pediatric intensive care unit

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.18.3.2023.1589

Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Cushing A. Just. Parent Participation in Care: Bridging the Gap in the Pediatric ICU. Newborn Infant Nurs Rev. 2005 Dec. 5. 179-87. https://doi:10.1053/j.nainr.2005.08.002. 
2. Tripon C., Defossez G., Ragot S., et al. Parental presence during cardiopulmonary resuscitation of children: the experience, opinions and moral positions of emergency teams in France. Arch. Dis. Child. 2014 Apr. 99(4). 310-5. https://doi:10.1136/archdischild-2013-304488. 
3. Carnevale F.A., Gaudreault J. The experience of critically ill children: A phenomenological study of discomfort and comfort. Dynamics. 2013 Spring. 24(1). 19-27. PMID: 23691718.
4. Przybylska M.A., Burke N., Harris C., et al. Delivery of the UN Convention on the Rights of the Child in an acute paediatric setting: an audit of information available and service gap analysis. BMJ Paediatr. Open. 2019 Aug 2. 3(1). e000445. https://doi:10.1136/bmjpo-2019-000445.
5. Miller L., Richard M., Krmpotic K., et al. Parental presence at the bedside of critically ill children in the pediatric intensive care unit: A scoping review. Eur. J. Pediatr. 2022 Feb. 181(2). 823-831. 
6. Наказ МОЗ України № 592 від 15.06.2016 «Про затвердження Порядку допуску відвідувачів до пацієнтів, які перебувають на стаціонарному лікуванні у відділенні інтенсивної терапії». Зб. норматив.-директ. док. з охорони здоров’я. 2016. 7(186). 117-18.
7. Butler A.E., Copnell B., Hall H. The impact of the social and physical environments on parent-healthcare provider relationships when a child dies in PICU: Findings from a grounded theory study. Intensive Crit Care Nurs. 2019 Feb. 50. 28-35. https://doi:10.1016/j.iccn.2017.12.008.
8. Franck L.S., Callery P. Re-thinking family-centred care across the continuum of children’s healthcare. Child Care Health Dev. 2004 May. 30(3). 265-77. https://doi:10.1111/j.1365-2214.2004.00412.x 
9. Shields L., Pratt J., Hunter J. Family centred care: a review of qualitative studies. J. Clin. Nurs. 2006 Oct. 15(10). 1317-23. https://doi:10.1111/j.1365-2702.2006.01433.x. 
10. Bulut H.K., Calik K.Y. Doctors and nurses’views on the participation of parents in invasive procedures of hospitalized children. J. Pak. Med. Assoc. 2020 Feb. 70(2). 231-235. https://doi:10.5455/JPMA.293926.
11. Chapman D.K., Collingridge D.S., Mitchell L.A., et al. Satisfaction With Elimination of all Visitation Restrictions in a Mixed-Profile Intensive Care Unit. Am. J. Crit. Care. 2016 Jan. 25(1). 46-50. https://doi:10.4037/ajcc2016789. 
12. Liu V., Read J.L., Scruth E., Cheng E. Visitation policies and practices in US ICUs. Crit. Care. 2013 Apr 16. 17(2). R71. https://doi:10.1186/cc12677.
13. Alonso-Ovies Á., García-Salido A., Gómez-Tello V., et al. Humanización en las unidades de cuidados intensivos. In: Plan de Humanización de la Asistencia Sanitaria 2016-2019. Consejería de Sanidad Comunidad Autónoma de Madrid, 2016. Р. 125-65.
14. Fernández-Trujillo A., Vallverdú-Cartié H., Román-Maestre B. Care ethics. A new bioethical approach to humanize the ICU. Med. Intensiva. 2016 Nov. 40(8). 511-13. https://doi:10.1016/j.medin.2016.07.001. 
15. Stickney C.A., Ziniel S.I., Brett M.S., Truog R.D. Family participation during intensive care unit rounds: attitudes and experiences of parents and healthcare providers in a tertiary pediatric intensive care unit. J. Pediatr. 2014 Feb. 164(2). 402-6.e1-4. https://doi:10.1016/j.jpeds.2013.09.037.
16. Davidson J.E. Family presence on rounds in neonatal, pediatric, and adult intensive care units. Ann. Am. Thorac Soc. 2013 Apr. 10(2). 152-6. https://doi:10.1513/AnnalsATS.201301-006PS.
17. Kuzin J.K., Yborra J.G., Taylor M.D., et al. Family-member presence during interventions in the intensive care unit: perceptions of pediatric cardiac intensive care providers. Pediatrics. 2007 Oct. 120(4). e895-901. https://doi:10.1542/peds.2006-2943. 
18. Meert K.L., Clark J., Eggly S. Family-centered care in the pediatric intensive care unit. Pediatr. Clin. North Am. 2013 Jun. 60(3). 761-72. https://doi:10.1016/j.pcl.2013.02.011.
19. Beesley S.J., Hopkins R.O., Francis L., et al. Let Them In: Fa–mily Presence during Intensive Care Unit Procedures. Ann. Am. Thorac Soc. 2016 Jul. 13(7). 1155-9. https://doi:10.1513/AnnalsATS.201511-754OI. 
20. Jacob M., Horton C., Rance-Ashley S., et al. Needs of Patients’ Family Members in an Intensive Care Unit with Continuous Visitation. Am. J. Crit. Care. 2016 Mar. 25(2). 118-25. https://doi:10.4037/ajcc2016258.
21. Cantwell-Bartl A.M., Tibballs J. Psychosocial experiences of parents of infants with hypoplastic left heart syndrome in the PICU. Pediatr. Crit. Care Med. 2013 Nov. 14(9). 869-75. https://doi:10.1097/PCC.0b013e31829b1a88. 
22. Dahav P., Sjöström-Strand A. Parents’ experiences of their child being admitted to a paediatric intensive care unit: a qualitative study-like being in another world. Scand J. Caring Sci. 2018 Mar. 32(1). 363-70. https://doi:10.1111/scs.12470. 
23. Diaz-Caneja A., Gledhill J., Weaver T., Nadel S., Garralda E. A child’s admission to hospital: a qualitative study examining the experiences of parents. Intensive Care Med. 2005 Sep. 31(9). 1248-54. https://https://doi:10.1007/s00134-005-2728-8.
24. Alzawad Z., Lewis F.M., Kantrowitz-Gordon I., Howells A.J. A Qualitative Study of Parents’ Experiences in the Pediatric Intensive Care Unit: Riding a Roller Coaster. J. Pediatr. Nurs. 2020 Mar-Apr. 51. 8-14. https://doi:10.1016/j.pedn.2019.11.015.
25. Hagstrom S. Family Stress in Pediatric Critical Care. J. Pediatr. Nurs. 2017 Jan-Feb. 32. 32-40. https://doi:10.1016/j.pedn.2016.10.007. 
26. Diaz-Caneja A., Gledhill J., Weaver T., Nadel S., Garralda E. A child’s admission to hospital: a qualitative study examining the experiences of parents. Intensive Care Med. 2005 Sep. 31(9). 1248-54. https://doi:10.1007/s00134-005-2728-8. 
27. Colville G., Darkins J., Hesketh J., Bennett V., Alcock J., Noyes J. The impact on parents of a child’s admission to intensive care: integration of qualitative findings from a cross-sectional study. Intensive Crit Care Nurs. 2009 Apr. 25(2). 72-9. https://doi:10.1016/j.iccn.2008.10.002. 
28. Latour J.M., van Goudoever J.B., Schuurman B.E., et al. A qua–litative study exploring the experiences of parents of children admitted to seven Dutch pediatric intensive care units. Intensive Care Med. 2011 Feb. 37(2). 319-25. https://doi:10.1007/s00134-010-2074-3. 
29. Alzawad Z., Lewis F.M., Walker A. Parents’ Challenges beyond the Pediatric Intensive Care Unit: Fraying at the Seams while Balancing between Two Worlds, Home and Hospital. Children (Basel). 2022 Feb 16. 9(2). 267. https://doi:10.3390/children9020267. 
30. Stremler R., Haddad S., Pullenayegum E., Parshuram C. Psychological Outcomes in Parents of Critically Ill Hospitalized Children. J. Pediatr. Nurs. 2017 May-Jun. 34. 36-43. https://doi:10.1016/j.pedn.2017.01.012. 
31. Aljabari S., Birisci E., Kummerfeld F. Provider’s Perception of Parental Anxiety in the Pediatric Intensive Care Unit. Cureus. 2022 Aug 30. 14(8). e28589. https://doi:10.7759/cureus.28589. 
32. Saria V.F., Mselle L.T., Siceloff B.A. Parents and nurses telling their stories: the perceived needs of parents caring for critically ill children at the Kilimanjaro Christian Medical Centre in Tanzania. BMC Nurs. 2019 Nov 13. 18. 54. https://doi:10.1186/s12912-019-0381-8. 
33. Bartel D.A., Engler A.J., Natale J.E., Misra V., Lewin A.B., Joseph J.G. Working with families of suddenly and critically ill children: physician experiences. Arch. Pediatr. Adolesc. Med. 2000 Nov. 154(11). 1127-33. https://doi:10.1001/archpedi.154.11.1127. 
34. Anderson R.J., Bloch S., Armstrong M., Stone P.C., Low J.T. Communication between healthcare professionals and relatives of patients approaching the end-of-life: A systematic review of qualitative evidence. Palliat Med. 2019 Sep. 33(8). 926-941. https://doi:10.1177/0269216319852007. 
35. Meert K.L., Eggly S., Pollack M., et al. Parents’perspectives on physician-parent communication near the time of a child’s death in the pediatric intensive care unit. Pediatr. Crit. Care Med. 2008 Jan. 9(1). 2-7. https://doi:10.1097/01.PCC.0000298644.13882.88.

Вернуться к номеру