Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал "Медицина невідкладних станів" Том 20, №2, 2024

Повернутися до номеру

Прогностичні властивості біомаркерів при коронавірусній інфекції COVID-19 та супутніх хронічних коронарних синдромах

Автори: I.V. Tomyn, S.V. Fedorov
Ivano-Frankivsk National Medical University, Ivano-Frankivsk, Ukraine

Рубрики: Медицина невідкладних станів

Розділи: Клінічні дослідження

Версія для друку


Резюме

Актуальність. Нова коронавірусна інфекція COVID-19, спричинена вірусом SARS-CoV-2, стала безпрецедентним викликом для системи охорони здоров’я та зай-няла провідну позицію серед інфекційних захворювань у зв’язку зі швидким поширенням та розвитком ускладнень з боку різних систем організму. Проблема кардіологічної коморбідності при COVID-19 має кілька аспектів: вплив супутніх серцево-судинних хвороб на поширеність нової вірусної інфекції, тяжкість її перебігу та ризик летальності, а також можливі побічні ефекти лікарських засобів, що традиційно призначають для лікування окремих серцево-судинних станів. Вірус SARS-CoV-2 є не лише збудником пневмонії, але й викликає серйозні системні наслідки. Фатальні наслідки перебігу COVID-19 більш типові для осіб із серцево-судинними захворюваннями та факторами ризику серцево-судинних ускладнень (артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця). Крім того, у значної частини пацієнтів розвивається COVID-асоційоване пошкодження міокарда, яке суттєво підвищує ризик внутрішньогоспітальної смертності. Мета дослідження: вивчити прогностичну роль окремих біомаркерів у хворих на COVID-19-асоційовану пневмонію на тлі хронічних коронарних синдромів. Матеріали та методи. Це дослідження визначене як відкрите нерандомізоване контрольоване порівняльне в паралельних групах. У міру надходження відібрано 124 хворі на COVID-19-асоційовану пневмонію, з яких 92 в анамнезі мали хронічні коронарні синдроми. Результати. Дослідження показало, що підвищення рівня таких біомаркерів, як прозапальний цитокін інтерлейкін-6, депонуючий залізовмісний білок феритин, сироватковий ангіотензинперетворюючий фермент-2, кетонове тіло бета-гідроксимасляна кислота, продукт розпаду фібрину D-димер, може асоціюватися з більш тяжким перебігом пневмонії, спричиненої коронавірусною інфекцією COVID-19. Так, вказані біомаркери мали хорошу цінність щодо прогнозування тяжкого перебігу хвороби та летальних наслідків у пацієнтів із хронічними коронарними синдромами при госпіталізації. Висновки. Дослідження підтверджує, що підвищення рівня прозапальних біомаркерів є предиктором більш тяжкого перебігу коронавірусної інфекції.

Background. The novel coronavirus disease 2019 (COVID-19), caused by a severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 (SARS-CoV-2), has become an unprecedented challenge for the health care system and has taken a leading position among infectious diseases due to the rapid spread and development of complications from various body systems. The problem of cardiac comorbidity in COVID-19 has several aspects: the impact of concomitant cardiovascular diseases on the incidence of a new viral infection, its severity and risk of mortality, as well as possible side effects of a number of drugs traditionally used to treat certain types of cardiovascular diseases. SARS-CoV-2 is not only a pneumonia pathogen, but also causes serious systemic consequences. Patients with cardiovascular diseases and risk factors for cardiovascular complications, such as hypertension and coronary heart disease, are more exposed to fatal consequences of COVID-19. In addition, a significant proportion of patients develop COVID-associated myocardial injury, which significantly increases the risk of in-hospital mortality. The purpose of the study was to investigate the prognostic role of individual biomarkers in patients with COVID-19-associated pneumonia on the background of chronic coronary syndromes. Materials and methods. This study was defined as an open-label, non-randomized, controlled, comparative one in parallel groups. 124 patients with COVID-19-associated pneumonia were selected upon admission, including 92 participants with a history of chronic coronary syndromes. Results. The study showed that elevated levels of biomarkers such as proinflammatory cytokine interleukin-6, iron-storage protein ferritin, serum angiotensin-converting enzyme-2, ketone body beta-hydroxybutyric acid, and fibrin breakdown product D-dimer may be associated with a more severe course of pneumonia caused by COVID-19 infection. Thus, these biomarkers had good prognostic value in predicting severe disease and death in patients with chronic coronary syndromes during hospitalization. Conclusions. The study confirms that an increase in the level of proinflammatory biomarkers is a predictor for the development of a severe coronavirus infection.


Ключові слова

хронічний коронарний синдром; COVID-19; SARS-CoV-2; біомаркер; прогнозування результату; пневмонія

chronic coronary syndrome; COVID-19; SARS-CoV-2; biomarkers; outcome prediction; pneumonia


Для ознайомлення з повним змістом статті необхідно оформити передплату на журнал.


Список літератури

  1. Zhou F., Yu T., Du R., Fan G., Liu Y. et al. Clinical course and risk factors for mortality of adult inpatients with COVID-19 in Wuhan, China: a retrospective cohort study. Lancet. 2020. 395(10229). 1054-62. doi: 10.1016/S0140-6736(20)30566-3.
  2. WHO Director-General’s opening remarks at the media briefing on COVID-19 — 11 March 2020. Available from: https://www.who.int/director-general/speeches/detail/who-director-general-s-opening-remarks-at-the-media-briefing-on-covid-19---11-march-2020.
  3. WHO COVID-19 dashboard. Available from: https://data.who.int/dashboards/covid19/cases?n=c.
  4. Nishiga M., Wang D.W., Han Y., Lewis D.B., Wu J.C. 
  5. COVID-19 and cardiovascular disease: from basic mechanisms to clinical perspectives. Nat. Rev. Cardiol. 2020. 17(9). 543-58. doi: 10.1038/s41569-020-0413-9.
  6. Shi S., Qin M., Shen B., Cai Y., Liu T. et al. Association of Cardiac Injury with Mortality in Hospitalized Patients with 
  7. COVID-19 in Wuhan, China. JAMA Cardiology. 2020. 5(7). 802-810. doi: 10.1001/jamacardio.2020.0950.
  8. Ulhaq Z.S., Soraya G.V. Interleukin-6 as a potential biomarker of COVID-19 progression. Medecine et maladies infectieuses. 2020. 50(4). 382-383. doi: 10.1016/j.medmal.2020.04.002.
  9. Nikkhoo B., Mohammadi M., Hasani S. et al. Elevated interleukin (IL)-6 as a predictor of disease severity among COVID-19 patients: a prospective cohort study. BMC Infect. Dis. 2023. 23(1). 311. doi: 10.1186/s12879-023-08294-w.
  10. Liu Z., Li J., Chen D., Gao R., Zeng W. et al. Dynamic Interleukin-6 Level Changes as a Prognostic Indicator in Patients with COVID-19. Frontiers in Pharmacology. 2020. 11. 1093. doi: 10.3389/fphar.2020.01093.
  11. Huang L., Zhao X., Qi Y. et al. Sepsis-associated severe interleukin-6 storm in critical coronavirus disease 2019. Cell. Mol. Immunol. 2020. 17. 1092-1094. doi: 10.1038/s41423-020-00522-6.
  12. Carubbi F., Salvati L., Alunno A. et al. Ferritin is associated with the severity of lung involvement but not with worse prognosis in patients with COVID-19: data from two Italian COVID-19 units. Sci. Rep. 2021. 11. 4863. doi: 10.1038/s41598-021-83831-8.
  13. Karagiannis F., Peukert K., Surace L. et al. Impaired ketogenesis ties metabolism to T cell dysfunction in COVID-19. Nature. 2022. 609. 801-807. doi: 10.1038/s41586-022-05128-8.
  14. Houston S. Ketogenesis and COVID-19. Nat. Immunol. 2022. 23. 1292. doi: 10.1038/s41590-022-01306-y.
  15. Fagyas M., Fejes Z., Sütő R., Nagy Z., Székely B. et al. Circulating ACE2 activity predicts mortality and disease severity in hospitalized COVID-19 patients. IJID. 2022. 115. 8-16. doi: 10.1016/j.ijid.2021.11.028.
  16. Poudel A., Poudel Y., Adhikari A., Aryal B.B., Dangol D. et al. D-dimer as a biomarker for assessment of COVID-19 prognosis: D-dimer levels on admission and its role in predicting disease outcome in hospitalized patients with COVID-19. PloS One. 2021. 16(8). e0256744. doi: 10.1371/journal.pone.0256744.
  17. Ali A., Liang W., Abdelhafiz A.S., Saleh M.M., Salem H. et al. Elevation of D-dimer levels are associated with early need for mechanical ventilation support in patients with COVID-19. BMC Pulmonary Medicine. 2023. 23(1). 283. doi: 10.1186/s12890-023-02551-z.
  18. Knuuti J., Wijns W., Saraste A., Capodanno D., Barbato E. et al., ESC Scientific Document Group. 2019 ESC Guidelines for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes: The Task Force for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes of the European Society of Cardiology (ESC). European Heart Journal. 2020 Jan 14. 41(3). 407-477. doi: 10.1093/eurheartj/ehz425.

Повернутися до номеру