Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал Том 20, №4, 2024

Вернуться к номеру

Дослідження розвитку шкали адаптації на основі моделі Рой у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу

Авторы: Esin Kavuran, Canturk Çapik, Muhammad Ali Aydin
Ataturk University, Erzurum, Turkey

Рубрики: Эндокринология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Для запобігання ускладненням цукрового діабету людина повинна регулювати свій раціон харчування й фізичну активність відповідно до рекомендацій лікаря, правильно застосовувати ліки та здійснювати самоконтроль. Життя з хронічною хворобою потребує ретельної уваги до планування повсякденної діяльності та дотримання способу життя. Метою є дослідження розвитку шкали адаптації на основі моделі Рой, що дозволяє визначити рівень прихильності до лікування в пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу. Матеріали та методи. Методологічно сплановане дослідження було проведено за участю 298 пацієнтів, які звернулися до ендокринологічної клініки університетської лікарні в період з червня 2018 р. по травень 2019 р. Для збору даних використовували індивідуальну інформаційну форму пацієнта та зазначену шкалу. На першому етапі дослідження створено пул запитань, який згодом надсилали експертам для проведення аналітичної оцінки. Початкове пілотне дослідження за участю 30 осіб згодом було застосовано до всієї вибірки хворих. Методику підтверджуючого і пояснювального аналізу використовували для визначення валідності шкали, а придатність набору даних для аналізу оцінювали за допомогою тестів KMO і Бартлетта. Для оцінки внутрішньої валідності шкали використовували коефіцієнт α Кронбаха та загальну кореляцію. Обробку даних проводили за допомогою пакетних програм SPSS 17 і LISREL 8.8. Результати. Проведена експертами оцінка шкали KGI становила 0,90. У результаті експертного висновку та пілотного впровадження кількість запитань зменшилась до 52. Значення КМО за шкалою дорівнювало 0,874, результати тесту Бартлетта: x2 = 9040,243, р = 0,000. Було встановлено, що факторні навантаження всіх елементів шкали перевищували 0,30, загальна дисперсія становила 53,33 %, і вона складалася з чотирьох підвимірів. У підтверджуючому факторному аналізі отримано наступні дані: x2/SD 3,54, GFI 0,89, AGFI 0,87, CFI 1,00, RMSEA 0,079 і SRMR 0,080, а кількість елементів зменшилася до 39. Коефіцієнт α Кронбаха шкали з чотирма підвимірами і 39 пунктами дорівнював 0,899, а кореляція всіх пунктів із загальною оцінкою була позитивною. Висновки. Шкала адаптації на основі моделі Рой є реальним і надійним інструментом вимірювання, який можна використовувати для оцінки прихильності до лікування в пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу.

Background. In order to prevent complications in diabetes mellitus, it is expected that the individual should regulate his diet and physical activity according to diabetes, apply medication correctly and monitor himself. Living with a chronic disease requires paying attention to bodily stimuli, carefully planning daily living activities, and developing new strategies. The purpose of this study is to develop a measurement tool based on the Roy Adaptation Model that measures the level of adherence to treatment in patients with type 2 diabetes. Materials and methods. The methodologically planned study was conducted in 298 patients who applied to the Endocrinology Clinic of a university hospital between June 2018 and May 2019. Patient information form and draft scale were used to collect data. In the study, first of all, an item pool was created and sent to 10 experts for evaluation. The study, which was applied as a pilot to 30 participants, was then applied to the original sample. Confirmatory and explanatory factor analysis was used to determine the construct validity, and the suitability of the data set for analysis was evaluated with KMO and Bartlett tests. Cronbach’s α coefficient and item-total correlations were used to determine the internal validity of the scale. Evaluation of the data was done with SPSS 17 and LISREL 8.8 package programs. Results. The KGI score of the item pool sent to 10 experts was determined as 0.90. As a result of expert opinion and pilot implementation, the number of items decreased to 52. KMO value of the scale was determined as 0.874, Bartlett value as x2 = 9040.243, p = 0.000. It was found that the factor loads of all items of the scale were above 0.30, the total explained variance was 53.33 %, and it consisted of four sub-dimensions. In confirmatory factor analysis, it was determined as x2/SD 3.54, GFI 0.89, AGFI 0.87, CFI 1.00, RMSEA 0.079 and SRMR 0.080, and the number of items decreased to 39. The Cronbach’s α coefficient of the scale with four sub-dimensions and 39 items is 0.899, and all item-total score correlations were positive. Conclusions. Roy Adaptation Model-based adjustment scale is a valid and reliable measurement tool that can be used to evaluate adherence to treatment in type 2 diabetes patients.


Ключевые слова

цукровий діабет; адаптаційна модель Рой; шкала

diabetes mellitus; Roy Adaptation Model; scale


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. Browning Callis AM. Application of the Roy Adaptation Theory to a care program for nurses. Appl Nurs Res. 2020 Dec;56:151340. doi: 10.1016/j.apnr.2020.151340.
  2. Suprapto S, Trimaya Cahya Mulat, Nursyamsi NL. Nurse competence in implementing public health care. International Journal of Public Health. 2021;10(2):428-432. doi: 10.11591/ijphs.v10i2.20711.
  3. Galaviz KI, Narayan KMV, Lobelo F, Weber MB. Lifestyle and the Prevention of Type 2 Diabetes: A Status Report. Am J Lifestyle Med. 2015 Nov 24;12(1):4-20. doi: 10.1177/1559827615619159.
  4. American Diabetes Association. Standards of Medical Care in Diabetes — 2021 Abridged for Primary Care Providers. Clin Diabetes. 2021 Jan;39(1):14-43. doi: 10.2337/cd21-as01.
  5. Speight J, Skinner TC, Dunning T, Black T, Kilov G, et al. Our language matters: Improving communication with and about people with diabetes. A position statement by Diabetes Australia. Diabetes Res Clin Pract. 2021 Mar;173:108655. doi: 10.1016/j.diabres.2021.108655.
  6. Juarez LD, Presley CA, Howell CR, Agne AA, Cherrington AL. The Mediating Role of Self-Efficacy in the Association Between Diabetes Education and Support and Self-Care Management. Health Educ Behav. 2022 Aug;49(4):689-696. doi: 10.1177/10901981211008819.
  7. Sami W, Ansari T, Butt NS, Hamid MRA. Effect of diet on type 2 diabetes mellitus: A review. Int J Health Sci (Qassim). 2017 Apr-Jun;11(2):65-71.
  8. Trikkalinou A, Papazafiropoulou AK, Melidonis A. Type 2 diabetes and quality of life. World J Diabetes. 2017 Apr 15;8(4):120-129. doi: 10.4239/wjd.v8.i4.120.
  9. Shrivastava SR, Shrivastava PS, Ramasamy J. Role of self-care in management of diabetes mellitus. J Diabetes Metab Disord. 2013 Mar 5;12(1):14. doi: 10.1186/2251-6581-12-14.
  10. Harris R. Sister Callista Roy: Adaptation Model. Nursing Theorists and Their Work E-Book, 2021:247. Available from: https://nurseslabs.com/sister-callista-roys-adaptation-model.
  11. McKercher C, Sanderson K, Jose MD. Psychosocial factors in people with chronic kidney disease prior to renal replacement therapy. Nephrology (Carlton). 2013 Sep;18(9):585-91. doi: 10.1111/nep.12138.
  12. Golics CJ, Basra MK, Finlay AY, Salek S. The impact of disease on family members: a critical aspect of medical care. J R Soc Med. 2013 Oct;106(10):399-407. doi: 10.1177/0141076812472616.
  13. Kadirvelu A, Sadasivan S, Ng SH. Social support in type II diabetes care: a case of too little, too late. Diabetes Metab Syndr Obes. 2012;5:407-17. doi: 10.2147/DMSO.S37183.
  14. Kavuran E, Yurttas A. Effects of education based on Roy adap–tation model on diabetes care profile of patients with type 2 dia–betes mellitus. Iran Red Crescent Med J. 2018;20(4):e64635. doi: 10.5812/ircmj.64635.
  15. Auerswald M, Moshagen M. How to determine the number of factors to retain in exploratory factor analysis: A comparison of extraction methods under realistic conditions. Psychological methods. 2019;24(4): 468. doi: 10.1037/met0000200.
  16. Mohammadi MR, Hooshyari Z, Ezanloo B, Shakiba A, Mostafavi SA, et al. Application of different techniques of factor analysis to develop neighborhood social capital rating scale. Social Indicators Research. 2020;150(2):375-391. doi: 10.1007/s11205-020-02306-x.
  17. Trujillo-Ortiz A, Hernandez-Walls R, Castro-Perez A, Barba-Rojo K, Otero-Limon A. Kaiser-Meyer-Olkin Measure of Sampling Adequacy. A MATLAB file [WWW document]. Available from: http://www.mathworks.com/matlabcentral/fileexchange/loadFile.
  18. Shrestha N. Factor analysis as a tool for survey analysis. American Journal of Applied Mathematics and Statistics. 2021;9(1):4-11. doi: 10.12691/ajams-9-1-2.
  19. Alexe DI, Abalasei BA, Mares G, Rata BC, Iconomescu TM, et al. Psychometric Assessment of the Need Satisfaction and Frustration Scale with Professional Romanian Athletes. Int J Environ Res Public Health. 2022 Feb 1;19(3):1696. doi: 10.3390/ijerph19031696.
  20. Zhao D, Zhou Y. Examining the psychometric properties of the Controlling Coach Behaviors Scale in Chinese Elite Athletes. PLoS One. 2022 Nov 28;17(11):e0277985. doi: 10.1371/journal.pone.0277985.
  21. Xia Y, Yang Y. RMSEA, CFI, and TLI in structural equation modeling with ordered categorical data: The story they tell depends on the estimation methods. Behav Res Methods. 2019 Feb;51(1):409-428. doi: 10.3758/s13428-018-1055-2.

Вернуться к номеру