Журнал «Почки» Том 13, №3, 2024

Актуальність. Х-зчеплена гіпофосфатемія є найпоширенішою формою спадкового вітамін-D-резистентного рахіту. На сьогодні має місце пізня діагностика, пізній початок лікування і пов’язане з цим значне погіршення якості життя пацієнтів з Х-зчепленою гіпофосфатемією. Мета: на прикладі клінічного випадку привернути увагу до проблеми Х-зчепленої гіпофосфатемії, розглянути традиційні й новітні підходи до діагностики та терапії. Матеріали та методи. Проаналізований сімейний випадок Х-зчепленої гіпофосфатемії у хлопчика 4 років. Результати. У зв’язку з аналізом сімейного випадку розглянуті сучасні підходи до клінічної, лабораторної та інструментальної діагностики, рекомендовані міжнародними клінічними настановами з діагностики й лікування Х-зчепленої гіпофосфатемії. Проаналізовано причини пізньої діагностики, переваги й недоліки традиційної терапії. Проведено корекцію лікування, що включає препарати фосфату й активного вітаміну D з урахуванням рекомендацій міжнародних клінічних настанов. Наведені новітні дані про лікування Х-зчепленої гіпофосфатемії за допомогою біологічної терапії з використанням препарату буросумаб. Наведені результати короткострокових досліджень ефективності й безпеки буросумабу в дітей і дорослих. Висновки. Х-зчеплена гіпофосфатемія — складна спадкова тубулопатія, що вимагає своєчасної діагностики, лікування і ретельного ведення пацієнта мультидисциплінарною командою лікарів. У разі підозри на Х-зчеплену гіпофосфатемію слід якомога раніше провести клінічне, лабораторне й інструментальне обстеження пацієнта згідно з міжнародними рекомендаціями. Незважаючи на те, що традиційне лікування має обмежену терапевтичну ефективність і побічні ефекти, раннє його призначення пов’язане з кращими результатами для пацієнтів. Значний прогрес у лікуванні гіпофосфатемічного вітамін-D-резистентного рахіту пов’язаний із спрямованою на його патофізіологічні механізми біологічною терапією буросумабом, профіль ефектів якого дозволяє розглядати цю терапію як рятівну.

Background. X-linked hypophosphatemia is the most common form of hereditary vitamin D-resistant rickets. Today, there is a late diagnosis, later treatment start and a significant deterioration in the quality of life of patients with X-linked hypophosphatemia. The aim of the study is to use a clinical case as an example in order to draw attention to the problem of X-linked hypophosphatemia and consider traditional and novel approaches to the diagnosis and the­rapy. Materials and methods. We analyzed a family case of ­X-linked hypophosphatemia in a 4-year-old boy. Results. Based on the analysis of a family case, modern approaches to clinical, laboratory and instrumental diagnosis recommended by international clinical guidelines for the diagnosis and treatment of X-linked hypophosphatemia are considered. The causes for late diagnosis, advantages and disadvantages of traditional therapy are analyzed. Treatment was adjusted including phosphate and active vitamin D preparations, ta­king into account international clinical guidelines. The latest data are presented on the treatment of X-linked hypophosphatemia with biological therapy using burosumab. The results of short-term stu­dies on the efficacy and safety of burosumab in children and adults are described. Conclusions. X-linked hypophosphatemia is a complex hereditary tubulopathy requiring timely diagnosis, treatment and thorough patient management by a multidisciplinary team of doctors. Once X-linked hypophosphatemia is suspected, a clinical, laboratory and instrumental examination of a patient should be carried out in accordance with international recommendations. Although traditional therapy has limited therapeutic efficacy and side effects, its early initiation is associated with better outcomes. A significant progress in the treatment of hypophosphatemic vitamin D-resistant rickets was achieved due to the biological therapy with burosumab aimed at its pathophysiological mechanisms. The profile of burosumab effects allows this therapy to be considered life-saving.

діти; гіпофосфатемічний вітамін-D-резистентний рахіт; Х-зчеплена гіпофосфатемія; фосфат-діабет; фактор росту фібробластів 23; біологічна терапія; буросумаб

children; hypophosphatemic vitamin D-resistant rickets; X-linked hypophosphatemia; phosphate diabetes; fibroblast growth factor 23; biological therapy; burosumab

1. Haffner D, Emma F, Eastwood DM, et al. Clinical practice recommendations for the diagnosis and management of X-linked hypophosphataemia. Nat Rev Nephrol. 2019 Jul;15(7):435-455. doi: 10.1038/s41581-019-0152-5. 
2. Laurent MR, De Schepper J, Trouet D, et al. Consensus Re–commendations for the Diagnosis and Management of X-Linked Hypophosphatemia in Belgium. Front Endocrinol (Lausanne). 2021 Mar 19;12:641543. doi: 10.3389/fendo.2021.641543. 
3. González-Lamuño D, Lorente Rodríguez A, Luis Yanes MI, Marín-Del Barrio S, Martínez Díaz-Guerra G, Peris P. Clinical practice recommendations for the diagnosis and treatment of X-linked hypophosphatemia: A consensus based on the ADAPTE method. Med Clin (Barc). 2022 Aug 12;159(3):152.e1-152.e12. English, Spanish. doi: 10.1016/j.medcli.2021.07.029. 
4. Padidela R, Cheung MS, Saraff V, Dharmaraj P. Clinical guidelines for burosumab in the treatment of XLH in children and adolescents: British paediatric and adolescent bone group recommendations. Endocr Connect. 2020 Oct;9(10):1051-1056. doi: 10.1530/EC-20-0291. 
5. Lafage-Proust MH. What are the benefits of the anti-FGF23 antibody burosumab on the manifestations of X-linked hypophosphatemia in adults in comparison with conventional therapy? A review. Ther Adv Rare Dis. 2022 Feb 21;3:26330040221074702. doi: 10.1177/26330040221074702. 
6. Lyseng-Williamson KA. Burosumab in X-linked hypophosphatemia: a profile of its use in the USA. Drugs Ther Perspect. 2018;34(11):497-506. doi: 10.1007/s40267-018-0560-9. Epub 2018 Oct 8. Erratum in: Drugs Ther Perspect. 2018;34(12):595. doi: 10.1007/s40267-018-0577-0. 
7. Beck-Nielsen SS, Mughal Z, Haffner D, et al. FGF23 and its role in X-linked hypophosphatemia-related morbidity. Orphanet J Rare Dis. 2019 Feb 26;14(1):58. doi: 10.1186/s13023-019-1014-8. 
8. Rausch S, Föller M. The regulation of FGF23 under physiological and pathophysiological conditions. Pflugers Arch. 2022 Mar;474(3):281-292. doi: 10.1007/s00424-022-02668-w. 
9. Kritmetapak K, Kumar R. Phosphatonins: From Discovery to Therapeutics. Endocr Pract. 2023 Jan;29(1):69-79. doi: 10.1016/j.eprac.2022.09.007. 
10. Walker V. The Intricacies of Renal Phosphate Reabsorption-An Overview. Int J Mol Sci. 2024 Apr 25;25(9):4684. doi: 10.3390/ijms25094684. 
11. Imel EA, White KE. Pharmacological management of X-linked hypophosphataemia. Br J Clin Pharmacol. 2019 Jun;85(6):1188-1198. doi: 10.1111/bcp.13763. 
12. Whyte MP, Carpenter TO, Gottesman GS, Mao M, Skrinar A, San Martin J, Imel EA. Efficacy and safety of burosumab in children aged 1–4 years with X-linked hypophosphataemia: a multicentre, open-label, phase 2 trial. Lancet Diabetes Endocrinol. 2019 Mar;7(3):189-199. doi: 10.1016/S2213-8587(18)30338-3. 
13. Marques JVO, Moreira CA, Borba VZC. New treatments for rare bone diseases: hypophosphatemic rickets/osteomalacia. Arch Endocrinol Metab. 2022 Nov 11;66(5):658-665. doi: 10.20945/2359-3997000000555. 
14. Bacchetta J, Rothenbuhler A, Gueorguieva I, Kamenicky P, Salles JP, Briot K, Linglart A. X-linked hypophosphatemia and burosumab: Practical clinical points from the French experience. Joint Bone Spine. 2021 Oct;88(5):105208. doi: 10.1016/j.jbspin.2021.105208. 
15. Rush ET, Johnson B, Aradhya S. et al. Molecular Diagnoses of X-Linked and Other Genetic Hypophosphatemias: Results From a Sponsored Genetic Testing Program. J Bone Miner Res. 2022 Feb;37(2):202-214. doi: 10.1002/jbmr.4454.
16. Athonvarangkul D, Insogna KL. New Therapies for Hypophosphatemia-Related to FGF23 Excess. Calcif Tissue Int. 2021 Jan;108(1):143-157. doi: 10.1007/s00223-020-00705-3. 
17. Imel EA. Burosumab for Pediatric X-Linked Hypophosphatemia. Curr Osteoporos Rep. 2021 Jun;19(3):271-277. doi: 10.1007/s11914-021-00669-9. 
18. Jurca CM, Iuhas O, Kozma K, et al. Effects of Burosumab Treatment on Two Siblings with X-Linked Hypophosphatemia. Case Report and Literature Review. Genes (Basel). 2022 Aug 4;13(8):1392. doi: 10.3390/genes13081392. 
19. Ward LM, Glorieux FH, Whyte MP, et al. Effect of Burosu–mab Compared With Conventional Therapy on Younger vs Older Children With X-linked Hypophosphatemia. J Clin Endocrinol Metab. 2022 Jul 14;107(8):e3241-e3253. doi: 10.1210/clinem/dgac296. 
20. Portale AA, Carpenter TO, Brandi ML, et al. Continued Beneficial Effects of Burosumab in Adults with X-Linked Hypophosphatemia: Results from a 24-Week Treatment Continuation Period After a 24-Week Double-Blind Placebo-Controlled Period. Calcif Tissue Int. 2019 Sep;105(3):271-284. doi: 10.1007/s00223-019-00568-3.