Журнал «Здоровье ребенка» Том 19, №8, 2024

Актуальність. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) є поширеним хронічним рецидивним захворюванням верхніх відділів травного тракту як серед дорослих, так і в дітей та підлітків. Серед дорослого населення найчастіше захворювання виявляють в осіб віком понад 60 років, тоді як серед дітей спостерігається значне зростання його поширеності з віком — із максимумом у підлітків. ГЕРХ характеризується довготривалим перебігом, поліморфізмом клінічних (стравохідних і позастравохідних) проявів, часто стертих (що зумовлює пізнє звернення хворих по медичну допомогу) та може призводити до розвитку важких ускладнень (ерозивно-виразкового рефлюкс-езофагіту, стравоходу Барретта, аденокарциноми) і навіть раптової смерті у дітей. Тому важливо виявляти фактори ризику (ФР) розвитку ГЕРХ і деструктивних уражень стравоходу для вчасної діагностики захворювання та підвищення ефективності його лікування. Автори надають сучасні дані щодо ФР розвитку ГЕРХ у дорослих і дітей, однак щодо підлітків у доступній науковій літературі практично відсутня інформація про статистично значущі комбінації ФР формування як ГЕРХ, так і деструктивних уражень слизової оболонки (СО) стравоходу, що обумовило необхідність проведення цього дослідження. Метою нашої роботи стало з’ясування статистично значущих ФР формування ГЕРХ та деструктивних уражень СО стравоходу у підлітків і розробка відповідних математичних моделей прогнозу (ММП). Матеріали та методи. Для виявлення ФР формування ГЕРХ проведено опитування 106 школярів 15–17 років та 81 підлітка з ГЕРХ із використанням розробленого авторами опитувальника, попередньо верифікованого й адаптованого для педіатричної когорти, що охоплював 68 запитань (соціально-психологічних, соціально-економічних, соціально-гігієнічних і біологічних). Діагноз «ГЕРХ» верифікували відповідно до міжнародних рекомендацій Gastro-oesophageal reflux disease in children and young people: diagnosis and management NICE guideline [NG1]2015, updated 2019, діагноз «рефлюкс-езофагіт» — відповідно до критеріїв LA classification system. ММП були створені з використанням кореляційно-регресійного, моно- та мультиваріантного аналізу, покрокового дискримінантного та дискримінантного аналізу Фішера. Статистична обробка проводилася з використанням загальноприйнятих методів медичної статистики. Результати. Основними статистично значущими комбінаціями ФР щодо ГЕРХ були: обтяжений сімейний анамнез, патологія гастродуоденальної зони, ковзна грижа стравохідного отвору діафрагми (КК СОД), ожиріння, хронічний стрес, тютюнопаління/вживання алкоголю. Для деструктивних уражень стравоходу такими ФР були: обтяжений сімейний анамнез за ГЕРХ, рецидивуючий герпес ротової порожнини, неврологічні розлади, ожиріння, КК СОД, хронічний стрес. З урахуванням статистично значущих ФР створені відповідні ММП та надані приклади їх практичного використання. Висновки. З’ясовані ФР дали можливість створити відповідні ММП, що мають достатньо високу чутливість і специфічність, позитивну й негативну прогностичну цінність та можуть бути корисні для використання у практиці педіатра, сімейного лікаря і дитячого гастроентеролога.

Background. Gastroesophageal reflux disease (GERD) is a common chronic relapsing disease of the upper digestive tract, both among adults and children and adolescents. Among the adult population, this disease is most often detected in people older than 60, while in children, a significant increase in its prevalence is no­ted with age, with a maximum in adolescents. GERD is characte­rized by a long-term course, polymorphism of clinical (esophageal and extraesophageal) manifestations, often subtle (which causes patients to seek medical help late), and can lead to the development of severe complications (erosive-ulcerative reflux esophagitis, Barrett’s esophagus, adenocarcinoma) and even sudden death in children. Therefore, it is important to identify risk factors (RF) for the development of GERD and destructive lesions of the esophagus in order to timely diagnose the disease and improve the effectiveness of its treatment. The authors provide up-to-date data on the RF for GERD in adults and children. However, in available scientific literature, there is practically no information on statistically significant combinations of RF for both GERD and destructive lesions of the esophageal mucosa in adolescents, which determined the need to conduct this study. The purpose was to find out the statistically significant RF for GERD and destructive lesions of the esophageal mucosa in adolescents and to develop the corresponding prognostic mathematical models. Materials and methods. To identify RF for GERD, a survey of 106 schoolchildren aged 15–17 and 81 adolescents suffering from GERD was conducted using a questionnaire developed by authors, pre-verified and adapted for the pediatric cohort, which included 68 questions (socio-psychological, socio-economic, socio-hygienic and biological). The diagnosis of GERD was verified according to the 2015 international NICE guidelines “Gastro-oesophageal reflux disease in children and young people: diagnosis and management”, updated 2019; the diagnosis of reflux esophagitis — according to the Los Angeles classification system. Prognostic mathematical models were created using correlation-regression, univariate and multivariate analysis, stepwise discriminant and Fisher’s discriminant analysis. Statistical processing was carried out using generally accepted methods of medical statistics. Results. The main statistically significant combinations of RF for GERD were burdened family history, pathology of the gastroduodenal zone, sliding hiatal hernia, obesity, chronic stress, smoking/alcohol consumption. For destructive lesions of the esophagus, such RF were as follows: burdened GERD family history, recurrent oral herpes, neurological disorders, obesity, sliding hiatal hernia, chronic stress. Given statistically significant RFs, corresponding prognostic mathematical models were created, and examples of their practical use were provided. Conclusions. The clarified RFs made it possible to create appropriate prognostic mathematical models that have sufficiently high sensitivity and specificity, positive and negative prognostic value and can be used in the practice of pediatricians, family doctors and pediatric gastroenterologists.

підлітки; гастроезофагеальна рефлюксна хвороба; ерозивні ураження стравоходу; фактори ризику; прогностичні математичні моделі

adolescents; gastroesophageal reflux disease; erosive lesions of the esophagus; risk factors; prognostic mathematical models

1. Бекетова Г.В., Горячева И.П., Мощич О.А., Гастроэзофагальная рефлюксная болезнь у детей: распространенность, этиология, патогенез, клинические проявления (клиническая лекция). Педиатрия. Восточная Европа. 2019. № 1. Т. 7. С. 73-85.
2. Наказ МОЗ України від 29.06.2023 №1179. Про затвердження стандарту медичної допомоги «Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба у дітей».
3. Antunes C, Aleem A, Curti SA. Gastroesophageal Reflux Disease. Bookshelf Copyright Notice. Update: July 3, 20.
4. Argyrou A, Legaki E, Koutserimpas C, Gazouli M, Papaconstantinou I, Gkiokas G, Karamanolis G. Risk factors for gastroesophageal reflux disease and analysis of genetic contributors. World J Clin Cases. 2018 Aug 16;6(8):176-182.
5. Asreah R, Abdullhameed A. Risk factors of erosive esophagitis and barrett’s esophagus in patients with reflux symptoms. Med J Islam Repub Iran. 2021 Jun 12;35:75. https://doi.org/10.47176/mjiri.35.75.
6. Bordea MA, Pirvan A, Cheban D, Silaghi C, Lupan I, Samasca G, Pepelea L, Junie LM, Cjstache C. Infectious Esophagitis in Romanian Children: From Etiology and Risk Factors to Clinical Characteristics and Endoscopic Features. J. Clin. Med. 2020;9(4):939. https://doi.org/10.3390/jcm9040939.
7. Badillo R, Francis D. Diagnosis and treatment of gastroesophageal reflux disease. World Journal of Gastrointestinal Pharmacology and Therapeutics. 2014;5(3):105-12. doi: 10.4292/wjgpt.v5.i3.105.
8. Bansal RK, Ranjan P. Herpetic esophagitis: An uncommon cause of dysphagia. J. Dig. Endosc. 2014;5:119-120. 
9. Canalejo E, Durán FG, Cabello N, García-Martínez J. Herpes Esophagitis in Healthy Adults and Adolescents. Report of 3 Cases and Review of the Literature. Medicine. 2010 July;89(4):204-210. doi: 10.1097/MD.0b013e3181e949. 
10. Carroll W. Gastroenterology & Nutrition: Prepare for the MRCPCH. Key Articles from the Paediatrics & Child Health journal. Elsevier Health Sciences. 2016 14 October; p.130. ISBN 978-0-7020-7092-1. Gastro-oesophageal reflux disease (GORD) is defined as 'gastrooesophageal reflux' associated with complications including oesophagitis...
11. Chang P, Friedenberg F. Obesity and GERD. Gastroenterol Clin North Am. 2014 Mar;43(1):161-73.
12. Choi JM, Yang JI, Kang SJ, Han YM, Lee J, Lee C, et al. Association between anxiety and depression and gastroesophageal reflux disease: results from a large cross-sectional study. J Neurogastroenterol Motil. 2018;24(4):593.
13. Clarrett DM. Gastroesophageal Reflux Disease (GERD) Mo Med. 2018;115(3):214-218. 
14. El-Serag HB, Sweet S, Winchester CC, Dent J. Update on the epidemiology of gastro-oesophageal reflux disease: a systematic review. Gut. 2014 Jun;63(6):871-80. 
15. El-Serag HB, Hashmi A, Garcia J, Richardson P, Alsarraj A, Fitzgerald S, Vela M, Shaib Y, Abraham NS, et al. Visceral abdominal obesity measured by CT scan is associated with an increased risk of Barrett's oesophagus: a case-control study. Gut. 2014 Feb;63(2):220-9. 
16. Esophagitis. The Lecturio Medical Concept Library. Archived from the original on 22 July 2021. Retrieved 22 July 2021.
17. Eusebi LH, Ratnakumaran R, Yuan Y, Solaymani-Dodaran M, Bazzoli F, Ford AC. Global prevalence of, and risk factors for, gastro-oesophageal reflux symptoms: a meta-analysis. Gut. 2018 Mar;67(3):430-440. 
18. Fass R, Frazier R. The role of dexlansoprazole modified-release in the management of gastroesophageal reflux disease. Therap Adv Gastroenterol. 2017 Feb;10(2):243-251. 
19. Gastro-oesophageal reflux disease in children and young people: diagnosis and management” NICE guideline [NG1] 2015, updated 2019. 
20. Golen T, Ricciotti H. Could cnress be make my acid reflux worse? Ask the doctors. Diseases & Conditions. 2022 May 1. https://www.health.harvard.edu/diseases-and-conditions/could-stress-be-making-my-acid-reflux-worse. 
21. He T, Sun XY, Tong MH, Zhang MJ, Duan ZJ. Association Between Different Metabolic Obesity Phenotypes and Erosive Esophagitis: A Retrospective Study. Diabetes Metab Syndr Obes. 2024 Aug 16;17:3029-3041. doi: 10.2147/DMSO.S471499. eCollection 2024. PMID: 39166154. 
22. Kandulski A, Moleda L, Müller-Schilling M. Diagnostic Investigations of Gastroesophageal Reflux Disease: Who and When to Refer and for What Test? Visc Med. 2018;34:97-100. doi: 10.1159/000488184. 
23. Kellerman R, Kintanar T. Gastroesophageal Reflux Disease. Prim Care. 2017 Dec;44(4):561-573.
24. Kim SY, Jung HK, Lim J, Kim TO, Choe AR, Tae CH, Shim KN, Moon CM, Kim SE, Jung SA. Gender Specific Differences in Prevalence and Risk Factors for Gastro-Esophageal Reflux Disease. J Korean Med Sci. 2019 Jun 02;34(21):e158. 
25. Kurin M, Shibli F, Kitayama Y, Kim Y, Fass R. Sorting out the relationship between gastroesophageal reflux disease and sleep. Curr Gastroenterol Rep. 2021;23:1-10.
26. Matsuzaki J, Suzuki H, Kobayakawa M, Inadomi JM, Takayama M, Makino K, et al. Association of visceral fat area, smoking, and alcohol consumption with reflux esophagitis and Barrett’s esophagus in Japan. PLoS ONE. 2015;10(7):e0133865.
27. Nirwan JS, Hasan SS, Babar Z-U-D, Conway BR, Ghori MUJS. Global prevalence and risk factors of gastro-oesophageal reflux disease (GORD): systematic review with meta-analysis. 2020;10(1):5814.
28. Park CH, Kim KO, Baek IH, Choi MH, Jang HJ, Kae SH, et al. Differences in the risk factors of reflux esophagitis according to age in Korea. Dis Esophagus. 2014;27(2):116-121. doi: 10.1111/j.1442-2050.2012.01417.x. 
29. Patti MG. An Evidence-Based Approach to the Treatment of Gastroesophageal Reflux Disease. JAMA Surg. 2016 Jan;151(1):73-8.
30. Quach DT, Phan BT. A Long Duration of Reflux Symptoms is the predominant risk factor for Depression in Vietnamese patients with gastroesophageal reflux disease. Neuropsychiatr Dis Treat. 2022:2141-50.
31. Rezaei S, Hajizadeh M, Pasdar Y, Moradinazar M, Hamzeh B, Najafi FJJ. Association of smoking with general and abdominal obesity: evidence from a cohort study in west of Iran. 2018;18(1):401.
32. Sadafi S, Azizi A, Pasdar Y, Shakiba E, Darbandi M. Risk factors for gastroesophageal reflux disease: a population-based study. BMC Gastroenterology. 2024;24:64. https://doi.org/10.1186/s12876-024-03143-9. 
33. Sandhu DS, Fass R. Current Trends in the Management of Gastroesophageal Reflux Disease. Gut Liver. 2018 Jan 15;12(1):7-16.
34. Savarino E, Bredenoord AJ, Fox M, Pandolfino JE, Roman S, Gyawali CP, International Working Group for Disorders of Gastrointestinal Motility and Function. Expert consensus document: Advances in the physiological assessment and diagnosis of GERD. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2017 Nov;14(11):665-676. 
35. Taraszewska A. Risk factors for gastroesophageal reflux di–sease symptoms related to lifestyle and diet. Rocz Panstw Zakl Hig. 2021;72(1):21-28. doi: 10.32394/rpzh.2021.014. 
36. Zeng Y, Cao S, Yang H. The causal role of gastroesophageal reflux disease in anxiety disorders and depression: a bidirectional mendelian randomization study. Front Psychiatry. 2023;14:1135923.