Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Здоровье ребенка» Том 20, №1, 2025

Вернуться к номеру

Дебют автоімунного гепатиту у дітей і підлітків з огляду на фенотип захворювання

Авторы: Диба М.Б.
Державна установа «Всеукраїнський центр материнства та дитинства Національної академії медичних наук України», м. Київ, Україна

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Автоімунний гепатит (АІГ) у дітей є рідкісним захворюванням, яке часто супроводжується прогресуванням фіброзу та розвитком цирозу печінки. Різноманітність фенотипів ускладнює своєчасну діагностику та затримує початок терапії. Мета: проаналізувати варіанти дебюту АІГ у дітей і підлітків з огляду на фенотип захворювання. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний і проспективний аналіз даних 132 дітей із АІГ, розподілених на чотири фенотипи: АІГ-1, АІГ-2, серонегативний АІГ (СНАІГ) та автоімунний склерозуючий холангіт (АСХ). Аналізували клінічні, лабораторні й імунологічні характеристики дебюту, тривалість діагностики та супутню патологію. Результати. АІГ найчастіше дебютував гострим гепатитом із жовтяницею (53 %) або малосимптомним перебігом (28 %). У 73 % дітей був виявлений фіброз 3–4-го ступеня, у 26 % — цироз. АІГ-1 (56 %) характеризувався ANA-позитивністю (80 %), IgG > ВМН (66 %) і високоактивним гепатитом (АЛТ > 10 ВМН у 66 %). АІГ-2 (9 %) характеризувався anti-LKM1 (87,5 %) та anti-LC1 (75 %), IgG > ВМН мали 42 %, у 8 % — дефіцит IgA. АСХ (29 %) асоціювався із запальним захворюванням кишечника (68 %) і мав найвищий індекс ГГТ/АСТ (0,8). СНАІГ (6 %) характеризувався відсутністю антитіл, менш вираженим цитолізом (АЛТ > 10 ВМН у 25 %) і коморбідністю з ювенільним ідіопатичним артритом (25 %). Діагностичний пошук становив 3 місяці (IQR: 1–7) для АІГ-1, тоді як для АІГ-2, АСХ і СНАІГ середня тривалість діагностики становила 12–15 місяців із затримкою понад 2 роки у 50, 24 та 37 % відповідно. Висновки. Фенотипи АІГ-2, АСХ і СНАІГ мають неспецифічні клінічні та лабораторні ознаки, які ускладнюють їх своєчасну діагностику та лікування, що є критичним для прогнозу захворювання.

Background. Autoimmune hepatitis (AIH) in children is a rare but severe condition often associated with rapid progression of fibrosis and the development of cirrhosis. The diversity of phenotypic presentations complicates timely diagnosis and delays the initiation of treatment. The study aimed to analyze the patterns of AIH onset in children and adolescents, considering its phenotypes. ­Materials and methods. This retrospective study analyzed data from 132 children with AIH classified into four phenotypes: AIH-1, ­AIH-2, seronegative AIH (SN-AIH), and autoimmune sclerosing cholangitis (ASC). Clinical, laboratory, and immunological features of the onset, diagnostic timelines, and comorbidities were assessed. Results. AIH most often began as acute hepatitis with jaundice (53 %) or with a subclinical course (28 %). Fibrosis stages 3–4 affected 73 % of children, and 26 % had cirrhosis. AIH-1 (56 %) was characterized by antinuclear antibody positivity (80 %), immunoglobulin G > upper limit of normal (ULN) (66 %), and acute hepatitis (alanine aminotransferase (ALT) > 10 ULN in 66 % of cases). AIH-2 (9 %) was characterized by the presence of anti-LKM1 (87.5 %) and anti-LC1 (75 %), with immunoglobulin G > ULN in 42 % and IgA deficiency in 8 % of children. ASC (29 %) was associated with inflammatory bowel disease (68 %) and the highest gamma-glutamyl transferase/aspartate aminotransferase ratio (0.8). SN-AIH (6 %) was characterized by the absence of autoantibo­dies, less significant cytolysis (ALT > 10 ULN in 25 %), and comorbidity with juvenile idiopa­thic arthritis in 25 % of cases. Diagnostic search averaged 3 months (interquartile range 1–7) for ­AIH-1, while for AIH-2, ASC, and ­SN-AIH, it required 12–15 months, with delays exceeding 2 years in 50, 24, and 37 % of cases, respectively. ­Conclusions. ­AIH-2, ASC, and SN-AIH phenotypes exhibit nonspecific clinical and laboratory features, which complicate their timely diagnosis and treatment that is crucial for disease prognosis.


Ключевые слова

автоімунний гепатит; автоімунний гепатит 1-го типу; автоімунний гепатит 2-го типу; серонегативний автоімунний гепатит; автоімунний склерозуючий холангіт; діти; діагностика

autoimmune hepatitis; autoimmune hepatitis type 1; autoimmune hepatitis type 2; seronegative autoimmune hepatitis; autoimmune sclerosing cholangitis; children; diagnosis


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Beretta-Piccoli BT, Mieli-Vergani G, Vergani D. HLA, gut microbiome and hepatic autoimmunity. Front Immunol. 2022;13:980768. doi: 10.3389/fimmu.2022.980768.
2. Nastasio S, Mosca A, Alterio T, Sciveres M, Maggiore G. Juvenile Autoimmune Hepatitis: Recent Advances in Diagnosis, Management and Long-Term Outcome. Diagnostics. 2023;13:2753. doi: 10.3390/diagnostics13172753.
3. Sokollik C, McLin VA, Vergani D, Beretta-Piccoli BT, Mieli-Vergani G. Juvenile autoimmune hepatitis: A comprehensive review. J Autoimmun. 2018;95:69-76. doi: 10.1016/j.jaut.2018.10.007.
4. Sutton H, Tayler R, Chalmers I, Cowieson J, Fraser K, Henderson P, et al. The Epidemiology of Pediatric Autoimmune Hepatitis in Scotland. JPGN Rep. 2022;3:e223-e223. doi: 10.1097/pg9.0000000000000223.
5. Volk ML, Reau N. Diagnosis and Management of Autoimmune Hepatitis in Adults and Children: A Patient-Friendly Summary of the 2019 AASLD Guidelines. Clin Liver Dis. 2021;17:85-9. doi: 10.1002/cld.1080.
6. Floreani A, Gabbia D, Martin SD. Are Gender Differences Important for Autoimmune Liver Diseases? Life. 2024;14:500. doi: 10.3390/life14040500.
7. Mieli-Vergani G, Vergani D, Baumann U, Czubkowski P, Debray D, Dezsofi A, et al. Diagnosis and Management of Pediatric Autoimmune Liver Disease. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2018;66:345-60. doi: 10.1097/mpg.0000000000001801.
8. Roepe IG, Vierling JM, Goss JA, Miloh T. Presentation and Outcomes of Autoimmune Hepatitis Type 1 and Type 2 in Children. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2021;72:101-7. doi: 10.1097/mpg.0000000000002892.
9. Lee HE, Zhang J, Wilhelm AB, Stevenson HL, Merwat S. Serone–gative Autoimmune Hepatitis: A Rare Manifestation of COVID-19. Cureus. 2023;15:e45688. doi: 10.7759/cureus.45688.
10. Bowlus CL, Arrivé L, Bergquist A, Deneau M, Forman L, Ilyas SI, et al. AASLD practice guidance on primary sclerosing cholangitis and cholangiocarcinoma. Hepatology. 2023;77:659-702. doi: 10.1002/hep.32771.
11. Sierra R, Marenco-Flores A, Alsaqa M, Barba R, Cuellar-Lobo M, Barberan C, et al. Autoimmune Hepatitis Management: Recent Advances and Future Prospects. Livers. 2024;4:240-52. doi: 10.3390/li–vers4020017.
12. Schmutz M, Chartier S, Leblanc T, Mussini C, Gardin A, Gonzales E, et al. Increased incidence of seronegative autoimmune hepatitis in children during SARS-CoV-2 pandemia period. Front Immunol. 2024;15:1445610. doi: 10.3389/fimmu.2024.1445610.
13. Maggiore G, Socie G, Sciveres M, Roque-Afonso AM, Nastasio S, Johanet C, et al. Seronegative autoimmune hepatitis in children: Spectrum of disorders. Dig Liver Dis. 2016;48:785-91. doi: 10.1016/j.dld.2016.03.015.
14. Khedr MA, Salem TA, Boghdadi GM, Elharoun AS, El-Shahaway AA, Atallah HR, et al. Seronegative autoimmune hepatitis in children. Wien Klin Wochenschr. 2022;134:195-201. doi: 10.1007/s00508-021-01907-x.
15. Rojas CP, Bodicharla R, Campuzano-Zuluaga G, Hernandez L, Rodriguez MM. Autoimmune Hepatitis and Primary Sclerosing Cholangitis in Children and Adolescents. Fetal Pediatr Pathol. 2014;33:202-9. doi: 10.3109/15513815.2014.898721.
16. Fagundes EDT, Ferreira AR, Hosken CC, Queiroz TCN. Primary Sclerosing Cholangitis in Children and Adolescents. Arq Gastroenterol. 2017;54:286-91. doi: 10.1590/s0004-2803.201700000-50.
17. Mieli-Vergani G, Vergani D. Sclerosing Cholangitis in Children and Adolescents. Clin Liver Dis. 2016;20:99-111. doi: 10.1016/j.cld.2015.08.008.
18. Stevens JP, Gupta NA. Recent Insights into Pediatric Primary Sclerosing Cholangitis. Clin Liver Dis. 2022;26:489-519. doi: 10.1016/j.cld.2022.03.009.
19. Lohse AW, Sebode M, Bhathal PS, Clouston AD, Dienes HP, Jain D, et al. Consensus recommendations for histological criteria of autoimmune hepatitis from the International AIH Pathology Group. Liver Int. 2022;42:1058-69. doi: 10.1111/liv.15217.
20. Cazzagon N, Sarcognato S, Catanzaro E, Bonaiuto E, Peviani M, Pezzato F, et al. Primary Sclerosing Cholangitis: Diagnostic Criteria. Tomography. 2024;10:47-65. doi: 10.3390/tomography10010005.
21. Ludz C, Stirnimann G, Semela D, Mertens J, Kremer AE, Sinnreich MF, et al. Epidemiology, clinical features and management of autoimmune hepatitis in Switzerland: a retrospective and prospective cohort study. Swiss Med Wkly. 2023;153:40102. doi: 10.57187/smw.2023.40102.
22. Mieli-Vergani G, Vergani D. Autoimmune paediatric liver disease. World J Gastroenterol. 2008;14:3360-7. doi: 10.3748/wjg.14.3360.
23. Mack CL, Adams D, Assis DN, Kerkar N, Manns MP, Mayo MJ, et al. Diagnosis and Management of Autoimmune Hepatitis in Adults and Children: 2019 Practice Guidance and Guidelines From the American Association for the Study of Liver Diseases. Hepatology. 2020;72:671-722. doi: 10.1002/hep.31065.
24. Muratori P, Fabbri A, Lalanne C, Lenzi M, Muratori L. Autoimmune liver disease and concomitant extrahepatic autoimmune di–sease. Eur J Gastroenterol Hepatol. 2015;27:1175-9. doi: 10.1097/meg.0000000000000424.
25. Muratori L, Lohse AW, Lenzi M. Diagnosis and management of autoimmune hepatitis. BMJ. 2023;380:e070201. doi: 10.1136/bmj-2022-070201.
26. Ramonet M, Ramirez-Rodriguez N, Chávez FA, Arregui MC, Boldrini G, Osorio VB, et al. Autoimmune hepatitis in pediatrics, a review by the Working Group of the Latin American Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition. Arch Argent Pediatr. 2022;120:281-7. doi: 10.5546/aap.2022.eng.281.

Вернуться к номеру