Международный неврологический журнал 3(19) 2008
Вернуться к номеру
Системи моніторингу в медичній реабілітації за методом В.І. Козявкіна
Авторы: О.О. Качмар, І.П. Маргосюк, Міжнародна клініка відновного лікування, м. Трускавець
Рубрики: Неврология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
У Міжнародній клініці відновного лікування розроблено та впроваджено програму моніторингу, що є органічною складовою єдиної інформаційної системи клініки. Вона поєднує в собі три основних компоненти: 1) медичний моніторинг — контроль за станом пацієнтів та динамікою змін у процесі лікування; 2) адміністративний моніторинг — контроль за роботою медичного персоналу; 3) технологічний моніторинг — контроль за роботою інфраструктур клініки.
Система моніторингу, інтегруючи в собі інформацію про стан пацієнтів, роботу персоналу та функціонування технологічного обладнання, забезпечує співробітників вірогідною та оперативною інформацією, що допомагає приймати правильні і своєчасні рішення.
реабілітація, інформатика, електронна картка пацієнта, моніторинг.
Широке упровадження інформаційних технологій у лікувальний та діагностичний процес, інтеграція у світовий інформаційний простір за рахунок застосування сучасних інформаційних технологій є необхідною складовою розвитку охорони здоров’я.
З огляду на велике значення і перспективу застосування комп’ютерних технологій медична інформатика завжди вважалася пріоритетним напрямком розвитку Міжнародної клініки відновного лікування. Одним із значних досягнень колективу клініки були розробка та впровадження єдиної медичної інформаційної системи, що забезпечує інформаційні потреби лікувального та діагностичного процесів, науково-дослідної та навчально-методичної роботи [1].
Ефективний реабілітаційний процес потребує не лише відповідної медичної технології, але й вимагає оптимальної організації робочого процесу. Для прийняття правильних та своєчасних рішень адміністрації лікувального закладу та медичному персоналу необхідна оперативна і вірогідна інформація як про стан кожного хворого і його зміни в процесі лікування, так і про діяльність усіх служб установи. Одним з інструментів, які допомагають у цьому, є програма моніторингу — органічна складова єдиної інформаційної системи клініки, що поєднує в собі три основних компоненти: 1) медичний моніторинг — контроль за станом пацієнтів та динамікою змін у процесі лікування; 2) адміністративний моніторинг — контроль за роботою медичного персоналу; 3) технологічний моніторинг — контроль за роботою інфраструктур клініки.
Медичний моніторинг
Відновне лікування за методом В.І. Козявкіна проводиться командою реабілітологів, і оперативний обмін інформацією між різними її ланками є однією з передумов успішного лікування. Кожному члену команди необхідні відомості про стан пацієнта, історію його захворювання, зміни, що відбулися протягом курсу лікування, а також особливі вимоги та застереження до проведення певних процедур.
Вирішити ці завдання допомагає розроблена та впроваджена у Міжнародній клініці відновного лікування програма медичного моніторингу, що забезпечує аналіз кожної історії хвороби та узагальнення даних усіх пацієнтів, присутніх у клініці (рис. 1).
Розробка та упровадження програми медичного моніторингу стали можливими завдяки тому, що дані, які накопичуються в електронній картці пацієнта, зберігаються не як текст, що потім дуже важко аналізувати, а як послідовність кодів. Усі документи вводяться в електронну картку пацієнта у вигляді розроблених шаблонів огляду. Ці шаблони задають послідовність та перелік інформації, яку необхідно ввести у відповідний документ. При цьому кожний фрагмент речення, фраза або окреме слово мають свій унікальний код. Саме коди разом із шаблонами огляду і зберігаються в картці пацієнта. Такий підхід дає можливість легко й ефективно аналізувати всю інформацію про кожного пацієнта [2, 4].
При створенні шаблонів застосовувалася спеціально розроблена уніфікована медична термінологія. Розробка термінології була обов’язковою передумовою успішного упровадження електронної картки пацієнта. Вона необхідна для того, щоб спеціалісти, які працюють з записами в електронній історії хвороби, користувалися спільною, зрозумілою мовою.
У своїй роботі ми використали досвід стандартизації медичної інформації, що почала застосовуватися в різних країнах світу ще 40 років тому. За цей час найбільшим успіхом можна вважати розроблену в США уніфіковану систему медичної мови UMLS і систематизовану номенклатуру медичних термінів SNOMED. Для прикладу: медична мова UMLS, розроблена Національною медичною бібліотекою США і спрямована на забезпечення інтеграції різних медичних інформаційних систем, охоплює 730 155 концепцій і 1 338 650 термінів. Для порівняння: загальновідома класифікація захворювань МКХ-10 (ICD-10) подана в UMLS лише 13 503 рядками.
На жаль, в Україні розробка уніфікованої медичної термінології українською мовою, придатної до застосування в інформаційних системах, знаходиться в зародковому стані. Нашими експертами-медиками розроблена спеціалізована термінологія огляду пацієнтів з органічними ураженнями нервової системи. Ця термінологія представлена у вигляді ієрархічного дерева, що може розширюватися та удосконалюватися відповідно до потреб реабілітологів клініки. Наприкінці 2007 року це дерево нараховувало 15 645 вузлів, що становить основу наших шаблонів огляду пацієнтів.
Програма медичного моніторингу аналізує записи електронних карток пацієнтів і вибирає певні показники, що несуть інформацію про зміни стану хворого. Ці дані доступні усім медичним працівникам, які займаються з пацієнтом, а також адміністрації клініки. Збереження конфіденційності інформації забезпечується шляхом застосування захищеного доступу до медичної картки пацієнта. Для доступу до цих даних кожному працівнику необхідно ідентифікувати себе, ввівши свій пароль користувача.
Дані медичного моніторингу також узагальнюються та групуються у зведені таблиці. Щодня на ранковій медичній п’ятихвилинці на великому екрані виводяться дані про важливі зміни стану пацієнтів, що відбулися за останній день або декілька днів, коментарі, зауваження та перестороги стосовно особливостей проведення процедур пацієнтам, а також перелік пацієнтів, які з певних причин потребують особливої уваги лікарів та медсестер. За необхідності можна отримати детальну інформацію про кожного з пацієнтів [3].
Своєчасний обмін інформацією сприяє узгодженій роботі всіх ланок реабілітаційної команди та допомагає досягати кращих результатів відновного лікування наших пацієнтів.
Поряд із цією інформацією виводяться дані адміністративного моніторингу, що відображають роботу персоналу клініки.
Адміністративний моніторинг
Формування самоконтролю та самодисципліни працівників поряд з мотивуванням їх до підвищення якості та продуктивності праці є суттєвим важелем покращення роботи установи.
Вирішенню значної кількості управлінських завдань у Міжнародній клініці відновного лікування допомагає програма адміністративного моніторингу, в якій накопичуються та аналізуються важливі параметри роботи кожного працівника. У подальшому на підставі цих даних за відповідними коефіцієнтами нараховуються матеріальні премії працівникам, оголошуються подяки та заохочення або застосовуються (при необхідності) штрафні санкції [4].
Основним компонентом програми адміністративного моніторингу є аналіз роботи медичного персоналу, що проводиться за такими критеріями: трудова дисципліна, додаткові навантаження, деонтологія в роботі, творчий пошук, рівень кваліфікації працівника та ін.
Дотримання трудової дисципліни автоматично контролюється за рядом параметрів, серед яких: недоліки ведення медичної документації, зауваження від адміністрації або пацієнтів, регулярність відвідування занять, присутність на п’ятихвилинках, а також облік робочого часу (рис. 2).
Контроль дотримання робочого часу здійснюється за допомогою системи доступу «розумного будинку», що діє в Міжнародній клініці відновного лікування. Усі двері клініки обладнані електронними замками, а кожний працівник має свою персональну картку-ідентифікатор, що є одночасно електронним ключем. За допомогою цього ключа працівник може відкривати ті приміщення, які йому дозволено в конфігурації «розумного будинку». Система реєструє відчинення дверей кожним працівником і потім вираховує час перебування співробітника у приміщеннях клініки.
У системі обліковується також і робоче навантаження кожного працівника. Позитивні бали можна отримати за додаткові процедури, чергування у клініці, проведення дитячих олімпіад, консультації для пацієнтів, а також за підготовку та проведення занять з медичним персоналом. Підготовка журнальних публікацій, методичних рекомендацій, упровадження раціоналізаторських пропозицій також оцінюється програмою моніторингу. Такі роботи мають високий коефіцієнт і цінуються адміністрацією клініки. Беруться до уваги також кваліфікація персоналу, рівень освіти, професійна категорія та знання іноземних мов.
Для зручності працівників усі робочі кабінети обладнані телефонами. З метою впорядкування дзвінків телефонна станція Міжнародної клініки відновного лікування приєднана до системи моніторингу: реєструються усі телефонні дзвінки, їх тривалість та кабінет, із якого вони здійснені. Ця інформація в узагальненому вигляді виводиться на один із екранів програми моніторингу, що стимулює працівників раціонально та економно використовувати час на телефонний зв’язок.
Технологічний моніторинг
Застосування концепції «розумного будинку» при побудові Міжнародної клініки відновного лікування дозволило вивести управління роботою інфраструктури клініки на якісно новий рівень. Усі технологічні служби клініки — безперебійне енергопостачання, освітлення, озвучення, контроль доступу до приміщень, робота котельні, регуляція температури у приміщеннях — керуються за допомогою комп’ютерів [4].
Підпрограма технологічного моніторингу інтегрує дані про основні параметри роботи технологічних служб, проводить первинний аналіз і подає їх у наочному вигляді. Вона також реєструє неполадки, що виникли в системі, попереджає про можливі несправності, нагадує про необхідні сервісні роботи і зберігає в архіві важливі параметри роботи обладнання.
Отже, система моніторингу, інтегруючи в собі інформацію про стан пацієнтів, роботу персоналу та функціонування технологічного обладнання, забезпечує співробітників вірогідною та оперативною інформацією, що допомагає приймати правильні і своєчасні рішення. Загальний доступ до більшості даних програми моніторингу є потужним стимулом до покращення самоорганізації та самоконтролю усіх працівників сучасної реабілітаційної установи.
1. Гордієвич С.М., Козявкіна О.В., Качмар О.О. Система інформаційного забезпечення Інституту проблем медичної реабілітації // Український вісник психоневрології. — 2002.— Т. 10, вип. 2. — C. 18.
2. Козявкін В.І., Качмар О.О., Волошин Б.Д., Лисович В.І. Застосування електронної медичної картки в реабілітації // Мат-ли міжнарод. наук.-практ. конф. «Проблеми клінічної неврології: історія, сучасність, перспективи». — Львів: ЛНМУ імені Данила Галицького, 2005.
3. Козявкін В.І., Маргосюк І.П., Гордієвич С.М., Качмар О.О. Системи моніторингу в медичній реабілітації / Основи медико-соціальної реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи. — К.: Інтермед, 2005. — С. 183-185.
4. Качмар В.О., Качмар О.О. Інформаційні технології в стандартизації та організації медичної реабілітації за методом проф. Козявкіна. — Львів: Дизайн-студія «Папуга», 2007. — 104 с.