Газета «Новости медицины и фармации» 11-12(285-286) 2009

Серед процесів адаптації новонародженого до навколишнього середовища важливе місце належить формуванню та підтримці нормального мікробіоценозу біотопів дитячого організму, особливо мікробіоценозу кишечника. За визначенням Dubos (1966), «аутофлора, набута на самому ранньому етапі життя дитини, так суттєво впливає на її морфологічний та фізіологічний статус, що більшість характеристик дорослого організму, які вважаються спадковими, в дійсності визначаються особливостями формування та станом мікроекологічної системи організму».

Клінічні та епідеміологічні дослідження підтверджують, що дисбіоз кишечника (зменшення кількості облігатних мікроорганізмів та збільшення патогенних та умовно-патогенних) у дітей поєднується із підвищеною захворюваністю на інфекційні кишкові та респіраторні, алергічні захворювання, супроводжується порушеннями нервово-психічного розвитку дитини, розладами в психоемоційній сфері (за рахунок негативної дії деяких нейротрансмітерів бактеріального походження) [3]. Доведено, що порушення процесу формування кишкової мікробіоти в період новонародженості є предиктором розвитку екземи та інших важких алергічних захворювань у старшому віці [7].

Спрямованість та темпи формування мікробіоценозу дитини залежать від багатьох факторів. Заселення стерильних відкритих біотопів новонароджених аутофлорою матері при проходженні по пологовим шляхам, перший контакт зі шкірою та груддю матері, надходження імунних факторів з грудним молоком, особливо молозивом, — це головні фактори, що обумовлюють фізіологічну колонізацію їх організму.

Такі фактори, як перинатальна патологія, антибактеріальна терапія, пізній початок грудного вигодовування, роздільне перебування матері й дитини після пологів, штучне вигодовування, можуть призводити до затримки фізіологічної колонізації кишечника та сприяти заселенню його умовно-патогенними мікроорганізмами (УПМ) і розвитку дисбіотичних порушень різного ступеня й характеру [2, 4].

Серед найбільш вагомих факторів, що позитивно впливають на процес формування системи мікробіоценозу дитини, провідні вчені особливо виділяють раціональне харчування протягом перших місяців життя. Численними дослідженнями показано, що найбільш фізіологічним видом, золотим стандартом вигодовування новонароджених та дітей раннього віку є вигодовування грудним материнським молоком (ГМ), яке має виражені пребіотичні властивості та забезпечує оптимальні темпи формування системи мікробіоценозу дитини.

Згідно з сучасними уявленнями, пребіотичний ефект ГМ є складним та багатокомпонентним. У першу чергу ГМ містить широкий спектр специфічних (sIgA) та неспецифічних (лактоферин, лізоцим, лактопероксидаза тощо) захисних факторів, які забезпечують високий рівень пасивного місцевого імунітету шлунково-кишкового тракту (ШКТ), захист кишечника від колонізації патогенною мікрофлорою, що сприяє заселенню його представниками нормофлори.

Низький вміст та високий ступінь засвоєння білків ГМ, сприяє тому, що бактерії-протеолітики в нижніх відділах ШКТ не отримують достатньої кількості білка для свого розвитку і не домінують над біфідо- та лактофлорою. Залізо, яке використовується в процесі життєдіяльності багатьма патогенними бактеріями, в ГМ знаходиться у формі особливого залізозв’язуючого білка — лактоферину, що робить залізо недоступним для бактерій. Більш низькі показники рН у товстому кишечнику дітей, які знаходяться на грудному вигодовуванні, забезпечують більш сприятливі умови для розвитку біфідо- та лактофлори й стримують розвиток умовно-патогенної флори.

Доведено, що пребіотичні властивості ГМ забезпечують такі компоненти, як лактоза, олігосахариди, цистеїн, пантотенова кислота. Експериментальними та клінічними дослідженнями останніх років показано, що найбільш виражену пребіотичну активність мають олігосахариди (ОС) — неперетравлювані волокноподібні вуглеводи, які в незмінному вигляді досягають товстого кишечника та служать харчовим середовищем для біфідо- та лактобактерій, а також здійснюють імуномодулюючий вплив на розвиток імунної системи дитини (модуляція специфічних та неспецифічних, клітинних та гуморальних реакцій, загальної імунної відповіді та реакції на слизових оболонках) [10]. Встановлено також, що деякі ОС ГМ виконують в кишечнику захисну та бар’єрну функцію — зв’язують патогенні бактерії, віруси й токсини, перешкоджаючи їх адгезії до слизової оболонки кишечника та проникненню в організм дитини [9].

Проте, незважаючи на успіхи реалізації програми МОЗ України «Підтримка грудного вигодовування дітей України», у теперішній час досить значна частка новонароджених та дітей раннього віку знаходяться на змішаному або штучному вигодовуванні, що створює передумови для порушення процесів формування системи мікробіоценозу й негативно впливає на стан здоров’я дітей. У зв’язку із цим актуальними є розробка та застосування для вигодовування новонароджених та немовлят, позбавлених материнського молока, продуктів функціонального харчування із дією, спрямованою на оптимізацію процесу формування системи мікробіоценозу дитини.

До таких продуктів функціонального харчування відносять високоадаптовані суміші із про- та пребіотичними властивостями. Згідно з сучасними уявленнями, перевагу має включення до складу молочної суміші пребіотиків, а не пробіотиків. У період внутрішньоутробного розвитку в дитини формується специфічна імунологічна толерантность, завдяки якій представники мікробіоценозу материнського організму сприймаються її організмом після народження як свої, не викликають синтезу прозапальних цитокінів та специфічних sIgA і добре приживляються у відповідних біотопах малюка [8]. За цих умов вигодовування дитини молочними сумішами із пребіотичними властивостями створює умови для фізіологічної колонізації біотопів дитини представниками нормофлори матері й швидкого формування нормального мікробіоценозу. У низці робіт показано, що при тривалому застосуванні пробіотиків у кишечнику дитини починають синтезуватись sIgA та IgM проти бактерій, які входять до складу пробіотика [5, 6]. Саме розвитком імунної відповіді на надходження в кишечник дитини деяких штамів корисних бактерій можна пояснити недостатню їх ефективність та нестійкий терапевтичний ефект. Із особливою застережністю необхідно відноситись до пробіотиків у харчуванні недоношених дітей — у деяких випадках масивне надходження живих бактерій в складі пробіотика може спровокувати у них розвиток некротичного ентероколіту та навіть сепсису, що пояснюють незрілістю ШКТ та особливостями розвитку місцевого імунітету у цієї категорії новонароджених [1].

До продуктів функціонального харчування із доведеною пребіотичною активністю, представлених на ринках України, відноситься високоадаптована молочна суміш нового покоління Nutrilon 1 з IMMUNOFORTIS. Пребіотичні властивості даного продукту забезпечує унікальний запатентований комплекс IMMUNOFORTIS (суміш природних галакто- та фруктоолігосахаридів, які, подібно до олігосахаридів грудного молока, мають виражений пребіотичний ефект та стимулюють розвиток нормальної мікрофлори кишечника).

У відділенні проблем харчування та соматичних захворювань дітей раннього віку Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України проведено клініко-бактеріологічне дослідження ефективності застосування молочної суміші Nutrilon 1 з IMMUNOFORTIS у дітей, що знаходились на ранньому штучному вигодовуванні. Необхідно відзначити, що в ІПАГ концентрується контингент жінок із найбільш важкими екстрагенітальними захворюваннями та акушерською патологією, значна частина яких має протипоказання для грудного вигодовування. Діти, народжені від таких жінок, в більшості випадків мають порушення неонатальної адаптації, важку перинатальну патологію, отримують інтенсивну терапію, що негативно позначається на процесах формування системи мікробіоценозу та стані здоров’я дітей в майбутньому.

Під нашим спостереженням знаходилось 45 новонароджених дітей, які були переведені із відділення реанімації та інтенсивної терапії (ВРІТ) на другий етап виходжування новонароджених віком 7–10 діб та мали різноманітну перинатальну патологію. Усі діти від народження перебували на штучному вигодовуванні у зв’язку із протипоказаннями до грудного вигодовування з боку матері. Залежно від виду молочної суміші, яку вони отримували, було виділено 2 групи:
1-ша група — 25 дітей — отримувала молочну суміш Nutrilon 1 з IMMUNOFORTIS;
2-га група — 20 дітей — знаходилась на штучному вигодовуванні стандартними молочними сумішами, яке не передбачало застосування пре- та пробіотиків.

Клінічне обстеження дітей в період перебування в стаціонарі показало, що при вигодовуванні молочною сумішшю з пребіотичною активністю (Nutrilon 1 з IMMUNOFORTIS) у новонароджених відзначалась тенденція до поліпшення перебігу основного захворювання, кращою була середньодобова прибавка маси тіла, меншою — частота дисфункцій ШКТ (кишкові коліки, метеоризм, зригування, порушення частоти та характеру випорожнень, стеато- та амілорея при копрологічних дослідженнях). Це сприяло прискоренню темпів одужання та зменшенню тривалості перебування дітей у стаціонарі.

В усіх дітей, які отримували Nutrilon 1 з IMMUNOFORTIS, відмічалась хороша переносимість продукту, діти із задоволенням їли дану суміш, у них досить швидко зменшувалась неврологічна симптоматика, прояви підвищеної нервової збудливості, збільшувалась тривалість сну. При застосуванні Nutrilon 1 з IMMUNOFORTIS нами не було відзначено жодного випадку появи побічних ефектів (дисфункції ШКТ, алергічна висипка тощо).

Ретроспективний аналіз стану здоров’я дітей у 6-місячному віці показав, що застосування молочної суміші Nutrilon 1 з IMMUNOFORTIS у неонатальному періоді та протягом перших місяців життя дитини позитивно впливає на стан здоров’я, зумовлює зменшення захворюваності, у першу чергу на інфекційні та алергічні захворювання, аліментарно-залежну патологію та функціональні розлади ШКТ дитини.

Бактеріологічне обстеження відкритих біотопів на початку дослідження (у віці 7–10 діб) показало, що в дітей обох груп спостерігалось порушення процесу формування мікробіоценозу всіх вивчених біотопів (кишечник, шкіра, ротоглотка). Зокрема, це проявлялось значним зменшенням кількості індигенної мікрофлори кишечнику (біфідобактерій, лактобацил, кишкових паличок із нормальними властивостями) та високими титрами УПМ з переважанням стафілококів та грибкової флори. Так, на початку дослідження концентрація біфідобактерій при обстеженні фекалій досягала лише lg (4,2 ± 0,3) КУО/г, а у 20,0 % дітей біфідобактерії не були виявлені в діагностично значущій кількості. Асоціації УПМ були виявлені у 57,7 % новонароджених. У 44,4 % дітей були виявлені також дисбіотичні порушення із переважанням патогенної та умовно-патогенної флори над нормофлорою при обстеженні інших біотопів. Значні порушення стану мікробіоценозу, виявлені нами в узятих під спостереження дітей, можна пояснити дією багатьох факторів — всі діти народились від матерів із важкою екстрагенітальною та акушерською патологією, від народження знаходились на штучному вигодовуванні, у зв’язку із важкістю стану в періоді ранньої неонатальної адаптації перебували у ВРІН, де отримували інтенсивну терапію, в тому числі антибактеріальну.

Бактеріологічне дослідження дітей 1 місяць дозволило виявити чіткий позитивний вплив застосування молочної суміші Nutrilon 1 з IMMUNOFORTIS на формування системи мікробіоценозу відкритих біотопів дитини, в першу чергу кишечника. Так, нами виявлено, що рівень біфідо- та лактобактерій в кишечнику дітей 1-ї групи був вірогідно вищим порівняно із 2-ю групою дітей — відповідно lg (9,4 ± 0,7) КУО/г і lg (7,25 ± 0,4) КУО/г у дітей 1-ї групи та 6,7 ± 0,44 КУО/г і 5,05 ± 0,6 КУО/г у дітей 2-ї групи. Одночасно в групі дітей, які отримували Nutrilon 1 з IMMUNOFORTIS, спостерігалась чітка тенденція до зменшення контамінації кишечника УПМ. Порівняльне дослідження інших біотопів дитини (ротоглотка, шкіра) показало, що при застосуванні Nutrilon 1 з IMMUNOFORTIS суттєво зменшується частота висівання та концентрація патогенних та умовно-патогенних бактерій і збільшується частка дітей із нормальними показниками мікрофлори. Так, при бактеріологічному дослідженні ротоглотки нормальні результати були отримані у 68 % дітей 1-ї групи і у 25 % дітей 2-ї групи, при дослідженні шкіри — відповідно, у 78 та 35 %. Частота висівання коків, які мають патогенні властивості, при обстеженні відкритих біотопів склала в дітей 1-ї групи — 8 %, 2-ї групи — 40 %.

Отже, проведені дослідження показали, що застосування молочної суміші Nutrilon 1 з IMMUNOFORTIS при необхідності штучного вигодовування новонароджених та немовлят перших місяців життя позитивно впливає на процеси формування мікробіоценозу відкритих біотопів дитини, добре сприймається дитиною, не викликає побічних ефектів, забезпечує більш оптимальний перебіг періоду неонатальної адаптації новонароджених, сприяє покращенню показників здоров’я цієї категорії дітей, що дозволяє рекомендувати цю суміш в якості функціонального харчування, у тому числі як компонент реабілітаційної терапії дітей з перинатальною патологією.