Журнал «Медицина неотложных состояний» 3-4(22-23) 2009

Вдосконалення служби швидкої медичної допомоги (ШМД) є актуальною проблемою в Україні. Важливим кроком у цьому напрямку є прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови від 5 листопада 2007 р. № 1290 «Про затвердження Державної програми створення єдиної системи надання екстреної медичної допомоги на період до 2010 року». Програма регламентує шляхи вдосконалення, що вже давно підтвердили свою ефективність у світі. Якщо проаналізувати стан служби ШМД у країнах постсоціалістичного табору на прикладі Республіки Польща, можна зробити єдиний висновок: зі збагаченням бюджету держави у сфері охорони здоров’я в першу чергу витрачаються кошти на забезпечення своїм громадянам та громадянам інших країн, які тимчасово перебувають на території держави, гарантованої безоплатної екстреної медичної допомоги з урахуванням найсучасніших досягнень науки і техніки. Вагомим кроком у цьому напрямку стало приєднання Республіки Польща до Європейської спільноти та вступ у НАТО.

Однак удосконалення ШМД це не тільки технічне переоснащення, забезпечення сучасними засобами зв’язку, аеромобільною евакуацією і т.д., це насамперед формування нового виду ментальності медичного працівника, для якого головною метою стає врятування життя людини, формування виїзної бригади як колективу однодумців із чітким розподілом ролей у процедурі надання медичної допомоги відповідно до прийнятих медико-технологічних стандартів, максимально ергономічне облаштування карети швидкої допомоги й медичного майна, щоб жодна секунда не була згаяна під час рятування життя людини.

Щодо цього важливим є проведення конкурсів серед виїзних бригад ШМД. Їх роль полягає насамперед в особистому вдосконаленні, що забезпечується участю в реалізації різноманітних типових і нетипових клінічних ситуацій із подальшим їх аналізом, прослуховуванням лекцій провідних фахівців з актуальних проблем екстреної медичної допомоги й медицини катастроф, оглядом найсучаснішого майна для роботи «швидкої», участю в майстер-класах із відпрацюванням окремих елементів його використання чи технологій надання медичної допомоги, особистим спілкуванням із колегами інших міст, із-за кордону, що в кінцевому підсумку дає потужний позитивний емоційний заряд, що підкреслює вагомість особистої ролі в житті суспільства. Важливим елементом конкурсів ШМД є нагода зустрітися керівникам служби ШМД різних регіонів держави з представниками Міністерства охорони здоров’я й республіканськими спеціалістами, що дає змогу оперативно обговорити стан справ, намітити в неформальній обстановці шляхи подальшого вдосконалення. І нарешті, ще одним корисним елементом конкурсів ШМД є організація спільних навчань для всіх учасників. Частіше це стосується ситуацій із масовими ураженнями, що трапляються нечасто, й тому рівень підготовки виїзних бригад ШМД є недостатнім.

Виходячи з цих міркувань, маючи нагоду бути спостерігачами, а пізніше й підготувати команду студентів VI курсу на ІІ і ІІІ Міжнародний зимовий конкурс ШМД (м. Щирк, Республіка Польща), ставши переможцем серед іноземних команд у 2007 році, кафедра медицини катастроф і військової медицини Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського зініціювала проведення І Міжнародного конкурсу ШМД, який відбувся 22–24 червня 2008 р. на базі навчально-оздоровчого комплексу медуніверситету «Червона калина», розташованого в лісовій зоні поблизу Тернополя. Потрібно справедливо зауважити, що першість в організації подібних конкурсів має Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги й медицини катастроф, який уже провів два конкурси «Галицькі медичні ралі». Однак центр працює в рамках коштів і угод міжнародного гранту.

Організаторами конкурсу стали Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф, Головне управління охорони здоров’я Тернопільської обласної державної адміністрації, Головне управління МНС України у Тернопільській області, Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Комунальний центр ШМД м. Тернополя та Теребовлянська районна державна адміністрація, на території якої й проходив конкурс. Конкурс відбувався під патронатом міністра охорони здоров’я України Василя Князевича.

На першому етапі підготовки до конкурсу було створено Положення про конкурс відповідно до міжнародних правил проведення:

1. У змаганнях можуть брати участь виїзні бригади швидкої медичної допомоги у складі лікаря (фах «Медицина невідкладних станів»), фельдшера (фах «Швидка та невідкладна медична допомога»), санітара і водія. Керівником команди є лікар. Обов’язковим є приїзд укомплектованою каретою швидкої допомоги.

2. В основі оцінювання команд лежить якість виконання Наказів МОЗ України № 175 від 19.06.1996 р. «Про заходи щодо удосконалення швидкої медичної допомоги»; № 507 від 28.12.2002 р. «Про затвердження нормативів надання медичної допомоги та показників якості медичної допомоги»; № 24 від 17.01.2005 р. «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Медицина невідкладних станів», а також № 117 від 29.03.2002 р. «Про впровадження випуску Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров’я».

Оцінювання команд здійснюватиметься шляхом визначення їх рівня знань і практичних навичок під час виконання змодельованих критичних ситуацій, якості оснащення карети швидкої допомоги та виконання додаткових завдань на вправність.

3. Змагання відбуваються в населених пунктах, на дорогах, а не в замкненому просторі, що зобов’язує учасників до дотримання правил дорожнього руху. Під час проїзду заборонено використовувати звукові та світлові сигнали, крім наступних ситуацій: а) в описі завдання є відповідна вказівка; б) їх використання є необхідним для забезпечення місця події.

4. Водії команд повинні мати з собою повний набір документів, що стосуються транспортного засобу (карети швидкої допомоги). На маршруті можуть знаходитись патрулі ДАІ, що слідкують за дотриманням правил дорожнього руху та вимірюють швидкість руху транспортних засобів. За порушення правил дорожнього руху командам призначають штрафні бали, що будуть відніматись від суми, набраної командою. Учасник несе повну відповідальність за порушення вказаних вище правил аж до виключення зі змагань.

Перед виїздом водіїв можуть перевіряти на вміст алкоголю в крові. У випадку його наявності команда дискваліфікується.

5. Стартові номери визначаються жеребкуванням на початку змагань.

6. Кожна команда отримує таблицю стартів. На старт команда повинна з’являтись за 5 хвилин до визначеного часу. Нез’явлення у визначений час загрожує дискваліфікацією.

7. На старті кожна команда отримує карту проїзду та завдання, а також, виходячи з умови задачі, часові обмеження на дорогу до місця події. На проїзд до місця події суворо визначені максимальний та мінімальний час. Занадто швидке й занадто повільне прибуття караються штрафними балами.

8. На виконання кожного завдання час чітко окреслений — 10 хвилин (за винятком завдань на вправність). За 2 хвилини до його завершення команду про це інформують. Коли час на виконання завдання вийшов, команда за знаком судді залишає місце події незалежно від запланованих подальших рятувальних маніпуляцій.

9. Відлік часу починається за командою судді «час-старт» після прибуття на місце події. Судді надають інформацію тільки після чіткого прохання учасників команди. Питання можуть стосуватися винятково реалізації завдання.

10. Усі інвазивні маніпуляції можна виконувати на манекенах, що знаходяться на місці завдання. Якщо частиною завдання є приготування постраждалого до транспортування, це треба зробити так, як у реальній ситуації.

11. Команди зобов’язуються виконувати розпорядження суддів.

12. Кожне завдання оцінюється за відповідною картою оцінювання (з ними можна буде ознайомитися після закінчення змагань).

13. Кінцевий результат (місце в турнірній таблиці) визначається після сумування балів всіх команд та віднімання штрафних балів. У підбитті підсумків конкурсу — аналізі протоколів, що надходять від суддів, підрахунку кінцевої суми балів кожної команди й визначення її місця в турнірній таблиці можуть брати участь спостерігачі від команд-учасниць.

14. Апеляцію щодо рішення суддів можна подавати протягом години після оголошення результатів і після спонсорського внеску в сумі 200 грн.

15. Додаткова інформація для команд, що стосуватиметься змагань, буде подаватися в письмовій формі під час змагань.

16. У суперечливих та сумнівних ситуаціях рішення буде приймати комітет апеляційних суддів.

17. Дискваліфіковані команди не отримують сертифікатів учасників та підтвердження відрядження.

На другому етапі працівниками кафедр медуніверситету, комунального центру ШМД м. Тернополя були підготовлені конкурсні завдання. Всього завдань було вісім. Перший конкурс з умовною назвою «Ревізія» полягав в оцінюванні якості оснащення карети відповідно до регламентованих табелів оснащення. Другий конкурс «Відгомін Болоньї» полягав у проведенні тестового контролю знань із різних галузей, що необхідний виїзній бригаді ШМД (Конституція України, Законодавство про охорону здоров’я, Правила дорожнього руху, медицина невідкладних станів і т.ін.). Третій конкурс «Плесо»: на озері тоне плавець, його рятують випадкові свідки події, які прогулювалися човном, і доставляють на берег, проводячи серцево-легеневу реанімацію. На березі схвильована подруга утопленика, яка викликала бригаду ШМД. У постраждалого апное, асистолія. Четвертий конкурс «Дорога»: автомобіль збив велосипедиста-спортсмена. Останній лежить на узбіччі на велосипеді, у шоломі, непритомний, відкритий перелом гомілки. В автомобілі схвильований водій і непритомний пасажир, який не був пристібнутий паском безпеки і вдарився головою об передню панель. П’ятий конкурс, нічний, «Стара фортеця». Він проходив з 23.00 до 4.00 біля стін Теребовлянського замку. Потрібно було пройти близько 500 м вгору по неосвітленому серпантину кам’яної дороги. Біля стіни замку лежить юнак, який упав із висоти понад 6 м. Дихання і пульс є. З рота запах алкоголю. Біля нього троє друзів напідпитку, з якими він проводив час. Усі збуджені. Під час виконання завдання один із них непритомніє. Шостий конкурс «Центр міста». Була змодельована відома ситуація наїзду автомобіля на автобусну зупинку, яка трапилася у м. Харкові. Легковий автомобіль збиває 8 осіб, серед них — немовля. Схвильований неушкоджений водій, травмований пасажир. Сьомий конкурс «Драйвер». Це конкурс для водіїв, який відбувався на території бурякоприймального пункту з урахуванням сучасних вимог до оцінювання вмінь водія. Його проводив тюнінг-клуб «Тернопіль». І нарешті, восьмий конкурс — «Багатоборець», який визначав фізичну вправність команд. Він полягав у перетягуванні линвою автомобіля на віддаль 30 м, завантаження умовного постраждалого, розташованого на щиті (чотири відра, наповнені по вінця водою), на човен, перевезення його через озеро (100 м), віднесення до контрольного пункту (150 м), повернення до місця старту. За кожен літр втраченої води додатково до результату додавали 10 с.

У конкурсах, що стосувалися безпосереднього надання медичної допомоги, крім безпосередніх учасників, були присутні рятувальники, працівники ДАІ, волонтери Товариства Червоного Хреста, умовні свідки пригоди — ті, хто вірогідно може бути присутнім при тій чи іншій пригоді. Важливим було визначити організаторські вміння команди для залучення учасників пригоди до надання допомоги, адже в подібних ситуаціях лікар є основною дійовою особою, він повинен керувати роботою всіх присутніх із метою рятування життя постраждалого.

Запрошення на конкурс були відправлені у МОЗ АР Крим, усі Головні управління охорони здоров’я облдержадміністрацій України, м. Київ та Севастополь, медичну клініку «Борис» (м. Київ), медичну компанію INTO-SANA (м. Одеса), Головний центральний військовий клінічний госпіталь (м. Київ), Львівський клінічний госпіталь державної прикордонної служби, Львівський військово-медичний центр, а також у центр ШМД м. Вітебська (Республіка Білорусь). Були запрошені команди з воєводських станцій ШМД Кракова, Жешува, Любліна, повітової станції ШМД м. Бєльско-Бяла та мисливської пожежної станції м. Куров (Республіка Польща).

На конкурс відгукнулися:

1. Білоцерківська станція ШМД (Київська область).

2. Вінницька міська станція ШМД.

3. Запорізька станція ШМД.

4. Відділення ШМД Кіцманської ЦРЛ (Чернівецька область).

5. Київська міська станція ШМД і медицини катастроф.

6. Медична клініка «Борис» (м. Київ).

7. Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф — призер «Галицьких медичних ралі — 2006».

8. Львівський клінічний госпіталь державної прикордонної служби.

9. Медична компанія INTO-SANA (м. Одеса).

10. Сімферопольська станція ШМД (АР Крим).

11. Сумська станція ШМД.

12. Комунальний центр ШМД (м. Тернопіль).

13. Тернопільське районне відділення ШМД (Тернопільська область).

14. Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф.

15. Чернівецька міська станція ШМД.

16. Краківська ШМД (Республіка Польща).

17. Воєводська станція ШМД м. Жешув (Республіка Польща).

18. Воєводська станція ШМД м. Люблін (Республіка Польща).

19. Повітова станція ШМД м. Бєльско-Бяла (Республіка Польща).

20. Мисливська пожежна станція м. Куров (Республіка Польща).

Одразу хочеться відзначити, що фінансування ряду команд з України відбувалося або особистими коштами, або коштами спонсорів. У команд виникло побажання на майбутнє, щоб під час наступних конкурсів був наказ по МОЗ України, який би уповноважив Головні управління охорони здоров’я відрядити команди на конкурс.

На конкурс відгукнулися й спонсори — провідні фірми, які поставляють медичне обладнання, вироби медичного призначення, медикаменти й технічні засоби навчання для потреб служби ШМД: «УкрТелеМед» (Україна), «ІСС Україна» (Україна), «ЮріяФарм» (Україна), ОНІКО (Україна), MEDCOME UKRAINE (Україна), PROFARM (Республіка Польща). Генеральними спонсорами виступили фірми Paramedika Polska (Республіка Польща) і WASKO (Республіка Польща). Під час конкурсу відбувся сателітний симпозіум компанії Boehringer Ingelheim «Практичні аспекти догоспітального тромболізису».

Під час відкриття конкурсу з доповіддю «Сучасний стан швидкої медичної допомоги в Україні» (автори І.С. Зозуля, А.В. Вершигора, С.В. Тихенко) виступив Сергій Вікторович Тихенко — заступник головного лікаря, керівник Київського територіального центру екстреної медичної допомоги і медицини катастроф, учений секретар ВГО «Всеукраїнська асоціація працівників швидкої і невідкладної медичної допомоги і медицини катастроф».

На відкритті вперше було продемонстровано колекцію спецодягу (зимовий і літній варіанти) для працівників ШМД, підготовлений відділенням дизайну Галицького інституту імені В’ячеслава Чорновола, який врахував кращі традиції провідних іноземних фірм, особисте бачення українськими працівниками ШМД власного спецодягу та український ринок з медичних тканин. Доречі, команди з Тернополя були одягнені в такі костюми. Слід відзначити, що українські команди були одягнуті досить різноманітно: темно-сині, світло-блакитні, зелені костюми. Тільки декілька команд мали червоні костюми з додаванням темно-синього, як того вимагають європейські стандарти (70 % червоного «томатного» відтінку).

Під час презентації оновленого Комунального центру ШМД м. Тернополя відбулася нарада керівного складу служби швидкої і невідкладної медичної допомоги і медицини катастроф, виробників медичного обладнання і медикаментів з актуальних питань організації і надання екстреної медичної допомоги в Україні. Нараду проводив директор Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги і медицини катастроф проф. Г.Г. Рощін. Він виступив з програмною доповіддю «Основні напрямки реорганізації швидкої медичної допомоги в Україні» (автори В.Д. Юрчено, Г.Г. Рощін), у якій окреслив основні завдання, що витікають з Постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2007 р. № 1290 «Про затвердження Державної програми створення єдиної системи надання екстреної медичної допомоги на період до 2010 року» та шляхів медичного забезпечення Євро-2012. З великим інтересом учасники наради заслухали доповідь Малгожати Поплавської — керівника Краківської ШМД, голови Асоціації працедавців служби ШМД Республіки Польща. У виступі було зосереджено увагу на здобутках поляків у сфері розвитку служби ШМД.

Після завершення конкурсних завдань запечатані в конверти протоколи надходили в секретаріат й у присутності представників команд-учасників відкривалися, отримані бали вносились в електронну таблицю і відсортовувались від найбільшого до найменшого за сумою балів (табл. 1).

З табл. 1 видно, що рівень польських команд є значно вищим, ніж українських. Приємно відзначити якість підготовки команд Вінницької станції ШМД і медичної клініки «Борис», які показали відмінний європейський результат. На солідному рівні виступили команди Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги і медицини катастроф та Тернопільського комунального центру ШМД. Звертає на себе увагу той факт, що команди, які увійшли у трійку призерів, з Вінниці і медичної клініки «Борис» уже брали участь у літніх конкурсах ШМД, що проходили у Польщі, а львів’яни самі є організаторами таких конкурсів. Це свідчить про важливе значення конкурсів для вдосконалення рівня підготовки виїзних бригад ШМД. З іншого боку, в конкурсі є присутнім елемент гри, тому такий досвід є важливим для досягнення перемоги.

У спільних навчаннях, конференціях із медицини катастроф, які систематично проводить кафедра медицини катастроф і військової медицини Тернопільського медуніверситету систематично брала участь виїзна бригада Кіцманської ЦРЛ. Зацікавленість у цьому особисто проявляє головний лікар Василь Залявський. Цій лікарні, до речі, староста повіту Бєльсько-Бяла подарував повністю укомплектований реанімобіль на базі «Мерседес-Спринтер». Усіма зазначеними факторами можна пояснити такий високий результат виїзної бригади цієї центральної районної лікарні, що було відмічено спеціальним заохочувальним призом.

Спеціальними призами були нагороджені переможці окремих конкурсів. Зокрема за нічний конкурс «Стара фортеця» була нагороджена команда мисливської пожежної станції м. Куров (Республіка Польща), за перемогу в конкурсі з масовим ураженням людей «Центр міста» — команда Хмельницького обласного центру екстреної медичної допомоги і медицини катастроф, за перемогу в конкурсі на фізичну вправність приз отримала команда Львівського клінічного госпіталю державної прикордонної служби. У кулуарах обговорювався конкурс водіїв. Керівництво автотюнінгового клубу «Тернопіль» відмітило водія Запорізької станції ШМД Віталія Кіценка, який на кареті ШМД марки «Газель» показав особливу вправність, і нагородило його спеціальним призом.

Окремо слід зупинитися на кращій закордонній команді. Нею стала команда мисливської пожежної станції м. Куров (Республіка Польща), яка перемогла професійні команди з воєводських станцій. На наш погляд, головним фактором перемоги цієї команди було суворе дотримання протоколів надання медичної допомоги.

Перед оголошенням результатів голови суддівських бригад висвітлили протоколи кожного конкурсу, вказали на правильний алгоритм дій і типові помилки, що допускали команди, дали відповіді на запитання.

При наданні допомоги постраждалим у ДТП (конкурс № 4 «Дорога») і при падінні з висоти (конкурс № 5 «Стара фортеця») судді відмітили типові помилки:
— більшість команд не оцінювала рівень власної безпеки, поганою була координація з рятувальниками, які були присутніми на місці події;
— не проводився огляд місця події з метою виявлення всіх постраждалих;
— первинний огляд відбувався хаотично, не всі бригади визначали пульс на сонній і променевій артеріях, мало хто акцентував увагу на тактильній температурі тіла та капілярному наповненні;
— зауважень щодо транспортної іммобілізації не було;
— інгаляцію кисню проводили тільки окремі команди (медична клініка «Борис» та всі польські команди);
— деякі бригади намагались розмістити всіх постраждалих в одній машині, не виконувалися елементи сортування щодо черговості евакуації, не викликалися додаткові бригади на підмогу;
— вторинний огляд виконували тільки поодинокі команди. Його проведення було несистемним і не в повному об’ємі;
— при визначенні подальшої допомоги в салоні автомобіля по дорозі до лікувальної установи окремі бригади взагалі не намагались її виконувати;
— рідко використовувалося термопокривало.

Судді відмічають, що найменше балів практично в кожній українській команді було виставлено за відсутність реальної співпраці з працівниками міліції і рятувальниками.

При оцінюванні надання медичної допомоги утопленику (конкурс № 3 «Плесо») судді відзначили такі типові помилки:
— не всі українські команди мали достатню кількість обладнання для проведення серцево-легенево-церебральної реанімації (СЛЦР) на березі озера, з чим не було проблем у польських команд;
— ряд команд намагалися розпочати реанімаційні заходи безпосередньо в надувному човні, що, враховуючи особливості його конструкції і те, що він уже знаходився біля берега, було недоцільним і малоефективним;
— близько 20 % команд не забезпечили іммобілізацію шийного відділу хребта комірцями, хоча ці засоби були в їхньому арсеналі. Не було виконано навіть ручної фіксації. Також не всі учасники дотримувались правил синхронного перетранспортування постраждалого з човна на щит;
— лише 70 % команд в належному обсязі приділили увагу дівчині парубка, який утопився, застосувавши адекватні заходи для її заспокоєння, що в кінцевому результаті дозволило їм працювати без зайвих перешкод. Дівчина, перебуваючи у збудженому стані, зчинила лемент, заважаючи рятувальникам;
— третина команд удалася до поверхневих, застарілих методик визначення абсолютних ознак клінічної смерті, не оцінивши належним чином (упродовж 10 секунд) наявність дихання, пульсу над магістральними судинами, стан зіниць;
— аналогічний відсоток учасників взявся до проведення штучної вентиляції легень без попередньої санації зовнішніх дихальних шляхів, надалі не подавши до мішка Амбу належного потоку кисню;
— майже половина команд не дотримувалась правильного співвідношення ШВЛ до непрямого масажу серця, а саме 2 : 30. Декілька учасників змагань не виконали інтубацію трахеї, хоча мали в своєму арсеналі необхідне для цього обладнання;
— абсолютна більшість команд після забезпечення прохідності дихальних шляхів розпочали СЛЦР, відразу ж провівши оцінку ритму, що відповідає нормативам АLS, проте окремі колективи вибрали не оптимальний шлях введення ліків — інтратрахеальний, хоча загальновідомо, що найкращим для введення медикаментів під час реанімації є внутрішньовенний шлях. До того ж введення 1 мл 0,1% розчину адреналіну до інтратрахеальної трубки для створення терапевтичної концентрації в плазмі є недостатнім;
— третина команд не дотримувалась принципу введення розчину атропіну — 3 мл 0,1% розчину одноразово, а зменшила дозу до 1 мл, при цьому 3 колективи вдавались до повторних уведень даного препарату. Подальше застосування розчину адреналіну, як і оцінювання ритму через кожні 2 хвилини, у всіх команд були правильними;
— майже 90 % колективів зуміли вкластися у відведений їм час, приблизно такий же відсоток злагоджено і правильно на фоні СЛЦР доставили постраждалого до реанімобіля. Лише 4 команди транспортували утопленика головою вперед, що, без сумніву, значно ускладнювало проведення реанімаційних заходів та контроль за його життєвими функціями.

Під час надання медичної допомоги постраждалим при масовому ураженні людей (конкурс № 6 «Центр міста») у більшості український команд виникли труднощі. Зрозуміло, що найважливішим було організувати надання медичної допомоги, провести насамперед медичне сортування. Однак в українських медико-технологічних стандартах немає критеріїв, за якими можна визначити уражених тяжкого, середнього і легкого ступеня. Так само немає критеріїв визначення постраждалих, стан яких несумісний із життям і яким тільки полегшують страждання. Не розроблені в Україні сортувальні талони, придатні для медицини катастроф. Все це стало основною проблемою, що не стільки залежала від умінь кожної команди, скільки від недосконалості самої системи медицини катастроф в Україні. На жаль, нас нічого не навчили Чорнобильська катастрофа, трагедія у Скнилові, численні ситуації з масовим ураженням людей. Слід відзначити, що найбільш комфортно почувалися ті команди, які були учасниками чи спостерігачами перших спільних українсько-польських навчань із медицини катастроф, що відбулися на базі «Червоної калини» в листопаді 2007 року. Кафедра медицини катастроф і військової медицини Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського та фахівці аналогічної кафедри Ягеллонського університету (м. Краків, Республіка Польща) на моделі зіткнення двох автобусів на автобусній зупинці продемонстрували в реальному часі із використанням трьох пожежно-рятувальних команд, наряду міліції та семи карет ШМД із Тернополя, Львова (Клінічний госпіталь державної прикордонної служби), Кіцмані, Києва (клініка «Борис») та Бєльсько-Бялої європейську технологію організації надання медичної допомоги при масовому ураженні з використанням систем сортування START (Newport Beach Fire Departament and Hoag Memorial Hospital, Kalifornia, USA) та jumpSTART (Developed by Lou E. Roming MD, FAAP, FACEP Miami Children’s Hospital Miami-Dale Fire Rescue Department Medical Director, FL/5DMAT). При цьому використовувалися сортувальні талони, розроблені доктором Аркадіушем Тшосом (Ягеллонський університет), ідентично відтворені українською мовою. Тому деякі українські команди продемонстрували добрі знання наведених систем сортування, мали при собі найпростіші сортувальні мітки червоного (тяжко уражений), жовтого (уражений середнього ступеня тяжкості), зеленого (легко уражений) та чорного (не підлягає врятуванню) кольорів. Проте головними помилками були такі:
— погана взаємодія з представниками рятувальних служб, міліції, червонохрестівцями;
— мало хто інформував диспетчера про масове ураження й викликав підмогу;
— недостатня увага приділялася легко ураженим «зеленим», роботу з якими можна було доручити будь-кому, не задіяному у процедурі рятування. Практично не забезпечувалася психологічна підтримка цієї категорії уражених;
— більшість українських команд не виконала п’яти реанімаційних вдихів немовляті з симптомом апное, після яких дитина повинна почати дихати і перейти до категорії «червоних»;
— не всі команди організували пункти збору окремо «червоних», «жовтих» і «зелених». Цьому перешкоджала відсутність транспортувальних щитів у пожежних;
— практично всі команди розгубилися, як визначити серед категорії «червоних» найтяжчого, щоб з ним займатися до приїзду інших бригад;
— не всі команди діяли злагоджено, було багато хаотичних дій.

Польські команди продемонстрували кращі вміння й навички дій при масових ураженнях, що свідчить про більшу увагу в цій країні до проблеми масових уражень.

Після закінчення змагань більшість команд висловили організаторам щиру вдячність за участь у конкурсі, за отримані нові знання, хвилини позитивних емоційних переживань, нові знайомства. Хоча були емоції протилежного змісту — у тих учасників, які сподівалися на вище місце в турнірній таблиці. Забігаючи наперед, варто сказати, що демонстрація участі в цьому конкурсі під час річних звітів роботи ШМД в багатьох регіонах викликала позитивний відгук, змінила ставлення керівництва до «швидкої» не тільки як до перевізника хворих і постраждалих, стимулювала придбання нових реанімобілів. Одностайною була думка проводити такі конкурси й надалі, що було висловлено в резолюції проведеного заходу.

Керівник станції ШМД м. Бєльско-Бяла пан Рішард Одживолєк, який традиційно організовує міжнародні зимові конкурси ШМД, запросив три команди-переможці до участі в IV Міжднародних зимових змаганнях, які відбулися в січні 2009 року.

Отже, проведення І Міжнародного конкурсу ШМД засвідчило його вагоме значення для вдосконалення служби ШМД у державі, започаткуванні міжнародного співробітництва. Аналіз результатів виступів команд дозволяє зробити такі висновки:

1. Ретельна реалізація медико-технологічного стандарту (протоколу) є запорукою успішного надання медичної допомоги постраждалим. Протоколи вимагають систематичного перегляду й оновлення відповідно до досягнень сучасної науки й техніки. Доцільним є врахування стандартів Американської асоціації кардіологів та Європейської ради реанімації. У зв’язку з цим на часі створення Української ради реанімації.

2. Подальшої роботи вимагає уніфікація оснащення карет ШМД. Проте на сьогодні працівники «швидкої» не використовують наявну апаратуру, вироби медичного призначення та медикаменти в повному обсязі для надання медичної допомоги постраждалим. Акцент на перевезенні постраждалого ще домінує в ментальності працівників ШМД.

3. Катастрофічною є ситуація з алгоритмом дій в умовах масових уражень. До медицини катастроф слід поставитися як до окремої медичної технології починаючи з етапу планування медичного забезпечення масових заходів і закінчуючи правилами дій у вогнищі ураження, взаємодії служб, розуміння кінцевої мети — врятувати якомога більше людей. Насамперед це розробка алгоритму дій і взаємодії між службами у вогнищі ураження, прийняття на озброєння технології медичного сортування, розробка сортувальних талонів, підготовка й перепідготовка працівників ШМД з цих питань.

4. У роботі виїзної бригади вагоме значення відводиться водію. В його обов’язки повинна входити допомога лікарю чи фельдшеру з різноманітних питань надання екстреної медичної допомоги. Тому такій категорії працівників слід дати змогу отримати первинну медичну освіту.

5. Конкурс яскраво підтвердив якість і практичність сучасних реанімобілів на базі «Мерседес», «Фольксваген», «Пежо» та ін. «Газель», незважаючи на свою низьку вартість, не йде ні в яке порівняння з такими автомобілями.

6. Працівники ШМД повинні мати уніфікований спецодяг, який би відповідав специфіці роботи, був гігієнічним і зручним у користуванні. Крім цього, рукавички, маска, окуляри, ліхтарик у нічний час та каска повинні стати обов’язковими атрибутами особистого оснащення.

7. Конкурси (літній і зимовий) повинні стати в Україні одним з основних методів підвищення якості надання екстреної догоспітальної медичної допомоги. Доцільно, щоб МОЗ України зініціювало регіональні конкурси в областях, а їх переможці брали участь у Всеукраїнських заходах. Доцільно кращі команди залучати до участі у конкурсах за кордоном.