Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Здоровье ребенка» 4(19) 2009

Вернуться к номеру

Імунітет і харчування дитини

Авторы: Няньковський С.Л., д.м.н., професор, Добрянський Д.О., д.м.н., професор, Івахненко О.С., к.м.н., Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Версия для печати

На сьогодні всі розуміють, що материнське молоко є ідеальною їжею для немовлят: воно забезпечує всі основні потреби дитини в поживних речовинах, енергії, різноманітних біологічно активних речовинах, що обумовлюють адекватний розвиток органів і систем, у тому числі центральної нервової системи й імунітету. Незважаючи на це, кількість дітей в Україні, які до 6 міс. вигодовуються виключно груддю, залишається недостатньою. Так, за підсумками одного з досліджень, яке нещодавно проводилось у м. Києві, частота виключно грудного вигодовування (ГВ) до 6 міс. Становила 26,6 % (Ю. Марушко, 2007), за офіційними даними ЮНІСЕФ (2006), відповідний показник для України в цілому за підсумками 2005 р. не перевищував 6 % [10].

Водночас при проведенні серії опитувань лікарів і батьків маленьких дітей ми не змогли отримати чіткої відповіді на питання, чому саме грудне вигодовування забезпечує максимальний захист дитини і за яким принципом слід підбирати суміші для штучного вигодовування в разі виникнення такої потреби. Особливо розпливчастими були відповіді щодо зв’язку ГВ з особливостями імунітету дитини. Це обумовило необхідність зробити спробу відповісти хоча б на 2 запитання: яким чином ГВ впливає на імунітет дитини і чи існують наукові дані, що засвідчують подібний ефект у сумішей для штучного вигодовування.

Згідно з рекомендаціями ВООЗ, усі діти як мінімум до 6 міс. мають знаходитися на ГВ. Це пояснюється тим, що, за даними сучасної нутриціології, тільки ГВ, особливо повне й тривале, забезпечує надійний захист проти тяжких інфекцій, у тому числі кишкових та респіраторних. Англійські вчені в рамках когортного дослідження Millennium за участю 15 980 дітей чітко показали протективний ефект ГВ. За їх даними, повне ГВ дозволяє запобігти 53 % щомісячних госпіталізацій унаслідок діареї та 27 % — унаслідок респіраторних інфекцій [20]. Отримані дані збігаються з результатами досліджень, що були проведені раніше [19].

Імунні органи є надзвичайно складною, динамічною й не зовсім зрозумілою системою, що постійно синтезує нові молекули й сполуки, забезпечує високий рівень диференціації та проліферації клітин, зберігає тканинну унікальність і захищає наш організм від проникнення сторонніх білків і біополімерів, контролює генетичну програму організму, знищує трансформовані й старі клітини, значною мірою визначає розвиток інфекційних, запальних, автоімунних і алергічних процесів, забезпечує необхідну імунологічну толерантність. Говорячи про імунну систему, слід пам’ятати, що 60–70% імунних клітин знаходяться в шлунково-кишковому тракті, утворюючи так звану гастроінтестинальну імунну систему, роль якої неможливо переоцінити [1, 5, 11].

Відомо, що імунна система новонародженого і дитини першого року життя характеризується своєю незрілістю, порушенням рівноваги між окремими ланками імунітету, схильністю до алергічних реакцій, зниженням характеристик основних захисних бар’єрів організму [3, 10].

Природний шлях захисту дитини раннього віку забезпечує материнське молоко зі своїм унікальним комплексом імуноактивних речовин, що мають імунозамісну, імуноадаптуючу й імуностимулюючі дії і є абсолютно необхідними для повноцінного розвитку системи адекватного захисту дитини [2, 9, 12].

До основних імуноактивних речовин грудного молока на сьогодні відносять:
— нейтральні й кислі олігосахариди (ОС);
— жири та жирні кислоти: GLA, ARA, DHA, EPA;
— мікроелементи, насамперед цинк;
— протеїни, пептиди й амінокислоти, в тому числі аргінін, імуноглобуліни, sIgA, гормони, ферменти, фактор росту, лактоферин;
— нуклеотиди: CMP, UMP, AMP, GMP, IMP;
— імунорегулятори (в тому числі розчинний CD14, що запобігає розвитку запальних процесів у кишках та атопічного дерматиту);
— інші речовини.

Немодифіковане коров’яче молоко значно відрізняється від грудного молока як за якістю, так і за кількістю харчових речовин, воно практично не містить олігосахаридів, лізоциму і різноманітних біологічно активних речовин, що сприяють адаптації та розвитку інтестинальної й загальної імунної системи малюка, формуванню адекватного біоценозу кишок та харчової толерантності.

Коров’яче молоко містить менше вуглеводів, які є невичерпним джерелом алергенів, мітогенів та імуномодуляторів, що викликають фізіологічну поліклональну активацію В-лімфоцитів.

Воно містить залізо, яке погано всмоктується у кишечнику дитини, менше цинку, вітаміну С, Е й ніацину, що, у свою чергу, регулюють чутливість організму до мікробних і вірусних інфекцій, продукцію тимічних гормонів (цинк-тимозину), Т-клітинну реактивність, постнатальне дозрівання і проліферацію лімфоцитів, функції фагоцитів, процеси диференціації й проліферації Т-лімфоцитів, апоптоз імуноцитів.

Коров’яче молоко містить менше незамінних жирних кислот, поліненасичених жирних кислот, дефіцит яких впливає на захисні реакції організму, кількість і якість клітинних регуляторних молекул.

Невідповідність білкового компонента коров’ячого молока може опосередковано призводити до пригнічення функції тимуса, лімфоцитів, селезінки, гіпогаммаглобулінемії, зниження кількості Т-лімфоцитів, продукції INF, сповільнення хемотаксису фагоцитів, недостатності фагоцитозу, виникненню алергічних реакцій [1, 5, 10, 22].

Підсумовуючи вищенаведене, можна зробити висновок, що оптимальною їжею для дітей першого року життя є грудне молоко. У тому випадку, якщо немає можливості забезпечити дитині природне вигодовування, дитина першого року життя повинна вигодовуватися сумішшю, максимально наближеною за своїми параметрами до показників грудного молока, що забезпечує дітям досягнення таких же показників розвитку, метаболічного профілю та імунологічних показників, як і в дітей на природному вигодовуванні [16, 17].

Прикладом таких сумішей можна вважати лінійку високоадаптованих сумішей серії Nutrilon, які містять складний комплекс олігосахаридів Immunofortis, подібний до комплексу ОС грудного молока. Уважається, що саме цей достатньо складний комплекс несе певну відповідальність за формування адекватної мікрофлори кишок та імунний захист дитини раннього віку і дозволяє сумішам ще на один крок наблизитися до основних характеристик материнського молока [14, 21].

Результати численних досліджень, виконаних наприкінці 90-х років, беззаперечно довели, що через особливості своєї хімічної структури в ОС існує резистентність до дії людських ензимів, вони кислотно стабільні, не гідролізуються лактозою і ферментами дванадцятипалої кишки. Отже, вони досягають товстих кишок у незміненому стані, де й діють як пребіотик, а також виконують захисні функції у всіх відділах травної системи. ОС сприяють синтезу вільних жирних кислот та пригнічують ріст патогенної флори, зменшують епітеліальну адгезію бактерій та вірусів, виконують роль гомологічних рецепторів, мають чітку імунотропну дію, що достатньо вивчена [8, 13].

У подальших дослідженнях був установлений позитивний вплив ОС на формування імунних реакцій дитини перших 2 років життя. Наукові дані засвідчили, що запропоновані олігосахариди:
— змінюють структуру і функцію кишок, модифікують вироблення гормонів шлунково-кишкового тракту;
— модулюють тип і функцію клітин різних ділянок GALT, змінюють співвідношення CD4+ та CD8+;
— істотно покращують реакцію на мітогени у Т-клітинних ділянках тканин (брижові лімфовузли, внутрішньоепітеліальні лімфоцити) та в ділянках, що включають функцію В-клітин (власна пластина, пейєрові бляшки);
— змінюють активність натуральних кілерів у периферичній крові;
— впливають на стан лімфатичного апарату кишок, кількість sIgA, збільшують кількість Пейерових бляшок та активність цитокінів, кількість лейкоцитів та лімфоцитів у таких тканинах, як кров, слизова оболонка ШКТ, та тканині селезінки;
— зменшують кількість загального IgE та збільшують IgG4;
— зменшують кількість специфічного імуноглобуліну G1 до протеїну коров’ячого молока [3, 4, 6, 7, 15, 18].

Причому всі ці зміни відбуваються без зниження імунної реакції на вакцинацію [21].

У вірогідних клінічних дослідженнях було доведено, що в результаті використання сумішей, збагачених ОС, істотно зменшується ризик розвитку алергічного дерматиту й атопії в дітей, які перебувають на штучному вигодовуванні, вони вдвічі рідше хворіють інфекційними (шлунково-кишковими та респіраторними) захворюваннями, рідше потребують антибіотикотерапії [4, 18].

Дані всіх таких клінічних досліджень вказують, що суміш пребіотичних олігосахаридів, яка отримала назву Immunofortis:
— має біфідогенний ефект;
— відіграє роль у профілактиці алергії;
— знижує захворюваність на інфекційні хвороби;
— природним шляхом зміцнює імунну систему немовлят;
— має ранній захисний ефект, що триває протягом як мінімум перших 2 років життя [10, 18].

Наші власні дослідження, які ми проводили протягом останніх 3 років, показали, що застосування в дітей першого року життя суміші Nutrilon 1 позитивно впливає на біоценоз кишок, збільшуючи кількість біфідо- та лактофлори у випорожненнях, підвищує рівень sIgA у слині та зберігає відносно високий рівень лізоциму у випорожненнях, нормалізує рівень α-дифензинів 1–3 у слині. Аналізуючи гостру захворюваність дітей протягом перших 18 міс. життя, ми визначили, що сумарна кількість випадків гострих кишкових розладів та респіраторних інфекцій в дітей, які вигодовувалися сумішшю Nutrilon 1, була істотно меншою, ніж у малюків, які отримували високоадаптовані суміші без ОС (0,28 ± 0,05 проти 0,78 ± 0,12 епізоду, p < 0,001; 2,81 ± 0,51 проти 5,78 ± 0,97 епізоду, p < 0,001 відповідно). Алергічна захворюваність також була меншою в дітей, які вигодовувалися сумішшю з ОС (56 % проти 65 %, p = 0,26), але без істотної статистичної різниці.

Отже, на сьогодні нутриціологія не може запропонувати повної альтернативи ГВ, що обумовлює необхідність повсякденної боротьби за його збереження. Грудне вигодовування — це єдиний еволюційно сформований, ідеально збалансований тип вигодовування, що забезпечує дитину раннього віку всіма необхідними речовинами, повністю відповідає її фізіологічним потребам і сприяє адекватному функціональному розвитку, формуванню захисних і адаптивних реакцій. Підтримка ГВ є ключовою стратегією у зниженні дитячої й неонатальної смертності.

Використання для штучного вигодовування дітей сумішей Nutrilon, що містять Immunofortis, забезпечує імуномоделюючий ефект, подібний до ефекту грудного молока, і є корисним для здоров’я малюка.


Список литературы

1. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология. — М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2003. — 604 с.

2. Майданник В.Г. Некоторые проблемные вопросы естественного вскармливания детей первого года жизни с позиций доказательной медицины // Педиатрия. — 2003. — № 1. — С. 56-63.

3. Муквіч О.М., Отт В.Д. Вплив суміші Нутрилон з пребіотиками на імунологічні та цитопротекторні процеси у дітей з порушенням мікрофлори кишечника // Мат-ли науково-практичної конференції «Харчова алергія у дітей: профілактика та лікувальне харчування» (16–17 березня 2005 р.). — К., 2005. — С. 38-44.

4. Няньковський С., Добрянський Д., Івахненко О. Результати мультицентрового відкритого рандомізованого дослідження ефективності раннього штучного вигодовування дітей сумішшю з пребіотиками олігосахаридами // Новости медицины и фармации. — 2008. — № 16 (255). — С. 8-9.

5. Няньковський С.Л. Профілактичне і лікувальне харчування дітей раннього віку. — Львів: Кварт, 2005. — 145 с.

6. Аряев Н.Л., Каплина Л.Е., Зброжик О.П. и др. Опыт применения адаптированных смесей «Нутрилон-1» и «Нутрилон-2» с пребиотиками у детей раннего возраста // Мат-ли науково-практичної конференції з міжнародною участю «Здорове харчування, дисбіози та їх аліментарна профілактика із застосуванням продуктів нового покоління з пребіотиками» (26–27 березня 2003 р.). — К., 2003. — С. 23.

7. Тищенко В.А., Бакай Н.С., Белозерова В.Л., Величко Е.Г. Опыт применения смеси с пребиотиком в питании новорожденных детей // Мат-ли науково-практичної конференції з міжнародною участю «Здорове харчування, дисбіози та їх аліментарна профілактика із застосуванням продуктів нового покоління з пребіотиками» (26–27 березня 2003 р). — К., 2003. — С. 17-19.

8. Хавкин А.И., Бельмер С.В., Жихарева Н.С. Пищевые волокна в коррекции микроэкологических нарушений у детей // Лечащий врач. — 2002. — № 6. — С. 67-71.

9. Хавкин А.И., Бельмер С.В., Волынец Г.В., Жихарева Н.С. Функциональные заболевания пищеварительного тракта у детей. Принципы рациональной терапии. — М., 2002. — 24 с.

10. Харчування дітей раннього віку: теорія і практика / Няньковський С., Добрянський Д., Марушко Ю, Івахненко О., Шадрин О. — Львів: Ліга-Прес, 2009. — 288 с.

11. Якобисяк М. Імунологія: Пер. з польської за редакцією проф. В.В.Чоп’як. — Вінниця: Нова Книга, 2004. — 672 с.

12. Boehm G., Stahl B., Garssen J. et al. Prebiotics in infant formulas — immune modulators during infancy // NUTRA foods.— 2005. — Vol. 4 (2/3). — P. 51-57

13. Boehm G., Jelinek J., Stahl B. et al. Prebiotics in infant formulas // J. Clin. Gastroenterol. — 2004. — Vol. 38. — S76-79.

14. Boehm G., Fanaro S., Jelinek J. et al. Prebiotic concept for infant nutrition // Acta Paediatrica. — 2003. — Vol. 441. — P. 64-76.

15. Boehm G., Lidestri M., Casetta P., Jelinek J., Negretti F., Stahl B., Marini A. Supplementation of a bovine milk formula with an oligosaccharide mixture increases counts of faecal bifidobacteria in preterm infants // Arch. Dis. Child Fetal Neonatal. — 2002. — Vol. 86. — F178-181.

16. Breastfeeding and the use of human milk. AAP Policy statement // Pediatrics. — 2005. — Vol.115. — P. 496-506.

17. Agostoni C., Decsi T., Fewtrell M. et al., ESPGHAN Committee on Nutrition Complementary feeding: a commentary by the ESPGHAN Committee on Nutrition // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. — 2008. — Vol. 46. — P. 99-110.

18. Arslanoglu S., Moro G.E., Schmitt J. et al. Early dietary intervention with a mixture of prebiotic oligosaccharides reduces the incidence of allergic manifestations and infections during the first two years of life // J. Nutr. — 2008. — Vol. 138. — P. 1091-1095.

19. Paricio Talayero J.M. et al. Full Breastfeeding and Hospitalization as a Result of Infections in the First Year of Life // Pediatrics. — 2006. — Vol. 118. — P. 92-99.

20. Maria A. Quigley et al. Breastfeeding and Hospitalization for Diarrheal and Respiratory Infection in the United Kingdom Millennium Cohort Study // Pediatrics. — 2007. — Vol. 119. — P. 837-842.

21. Moro G., Arslanoglu S., Stahl B., Jelinek J., Wahn U., Boehm G. A mixture of prebiotic oligosaccharides reduces the incidence of atopic dermatitis during the first six months of age // Arch. Dis. Child. — 2006. — Vol. 91. — Р. 814–819.

22. Pediatric Nutrition in Practice / Ed. by B. Koletzko. — Basel: Karger, 2008. — 305 р.


Вернуться к номеру