Журнал «Здоровье ребенка» 4(19) 2009

У перші місяці життя заглоткові абсцеси зустрічаються доволі рідко. У літературі є поодинокі повідомлення про паратонзиліти, позаглоткові абсцеси в дітей першого року життя: Т.М. Державіна [1] описує паратонзилярний абсцес у дитини віком 12 днів, Г.М. Ларіна [2] — у дитини 27-денного віку та Н.Я. Лєкарева [3] — в одномісячної дитини. Заглотковий абсцес у немовлят розвивається внаслідок недостатності загальної та місцевої реактивності організму. Наявність цього захворювання у дітей перших років життя ще не знайшло клінічного пояснення, тому накопичення клінічних спостережень щодо даного питання має певний інтерес.

Наводимо результати власного спостереження. Дівчинка А., 1 міс. 10 днів, надійшла до відділення анестезіології та інтенсивної терапії ОДКЛ м. Івано-Франківська ургентно зі скаргами мами на неспокій дитини, підвищення температури тіла до 39 °С, набряк шиї справа. Дитина хворіла добу, відколи появилися вищезазначені скарги. Дівчинка від першої доношеної з фізіологічним перебігом вагітності, перших термінових пологів. Спадковий анамнез не обтяжений. На грудному вигодовуванні.

Об’єктивно. Стан дівчинки дуже тяжкий, млява. Шкіра бліда з мармуровим відтінком. Температура тіла 38,4 °С, ЧСС 168/1 хв, АТ 80/40 мм рт.ст., ЦВТ 0, ЧД 64/1 хв. Велике тім’ячко на рівні кісток черепа. Носове дихання частково утруднене. У носових ходах помірна кількість слизових виділень. Слизова носа гіперемована. Орофарингоскопія: слизова оболонка задньої стінки ротогорла гіперемована, незначне випинання її. Значна підвищена салівація. Отоскопія: ADex = AS — слуховий прохід вільний, барабанні перетинки блискучі, виражені всі пізнавальні пункти. Підщелепні й передньошийні лімфовузли збільшені (0,7–1 см), чутливі при пальпації, еластичні, не спаяні з прилеглими тканинами.

Серцеві тони помірно ослаблені, прослуховується систолічний шум у п’ятій точці без проведення, тахікардія. Гемодинамічні показники на фоні кардіотонічної підтримки стабільні (допамін 5 мкг/кг). Дихання ритмічне, з участю допоміжних м’язів у спокої. Перкуторно над легенями укорочення в задньобокових відділах, дихання ослаблене, з двох боків крепітація по всіх легеневих полях. Живіт м’який, печінка виступає на 3 см нижче краю реберної дуги, край гладкий, еластичний, не болючий. Селезінка не пальпується. Перистальтика ослаблена. Неврологічний статус: зорові зосередження сумнівні. Очні щілини D = S. Легке обмеження активних рухів у лівій шийній ділянці. Сухожильні рефлекси D > S. Рефлекси новонародженого не викликаються. Функція кишечника не порушена. Діурез 2,8 мл/кг/год. За тяжкістю стану дитина заінтубована і переведена на ШВЛ. Під загальним знеболюванням проведена пункція слизової задньої стінки горла голкою Кулаковського в ділянці найбільшого випинання. Отримано гнійні виділення. Проведено розкриття абсцесу, отримано 1,5 мл гною. Рана розширена тупим шляхом. Упродовж трьох днів при огляді краї рани розширювалися, виділялося 1,5–2 мл густого гною. На четвертий день рана очистилася від патологічного вмісту. На шосту добу з’явилося спонтанне дихання, стабілізувалася гемодинаміка. На восьму добу дитина переведена до отоларингологічного відділення.

Аналіз крові: загальний білок 64,6–57,0 г/л, IgМ 0,28–0,58 г/л, IgA 0,33–0,20 г/л, IgG 2,71–16,5 г/л, сечовина 4,5 ммоль/л, креатинін 53,1 мкмоль/л, калій 3,63 ммоль/л, натрій 140,3 ммоль/л, хлориди 103,8 ммоль/л. Білірубін загальний 14,4 ммоль/л (прямий 3,6 мкмоль/л, непрямий 10,8 мкмоль/л), АлАТ 0,75 ммоль/л, АсАТ 0,45 ммоль/л, глюкоза 4,6 ммоль/л. Показники коагулограми в межах нормальних величин. Повторні посіви крові негативні. З гнійних виділень висіяно золотистий стафілокок, чутливий до меропенему, амікацину, тейкопланіну. Аналізи сечі в межах нормальних величин. ЕКГ: міграція водія ритму, нормограма, порушення процесів реполяризації міокарда. Ультразвукове обстеження: фракція викиду лівого шлуночка 64 %; функціонуюче овальне вікно 4 мм, незначне перевантаження правих відділів серця, додаткова хорда вихідного тракту лівого шлуночка. Сумарна скоротливість міокарда добра. Ехоструктура, розміри і положення паренхіматозних органів черевної порожнини і нирок відповідають нормальним величинам. Нейросонографія: ехоструктура тканин мозку, розміри шлуночків, великої цистерни і міжпівкульової щілини в межах нормальних величин. На рентгенограмі органів грудної клітки двобічні вогнищеві тіні з двох сторін по всіх легеневих полях.

Діагноз: сепсис, септикопіємічна форма, гострий перебіг. Заглотковий правобічний абсцес. Двобічна вогнищева пневмонія ускладнена гнійно-обструктивним синдромом, гострий перебіг, ДН ІІ–ІІІ. Шийний лімфаденіт справа. Інфекційна енцефалопатія. Анемія середнього ступеня тяжкості. Недиференційована дисплазія сполучної тканини: правобічна пахова кила, пупкова кила, коротка вуздечка язика, функціонуюче овальне вікно, додаткова хорда лівого шлуночка.

Лікування: внутрішньовенно: допамін, меронем, тейкопламін, флуконазол, рефортан, фурасимід, глутаргін, лазолван, тіотриазолін, свіжозаморожена одногрупна плазма, ВВІГ. Амікацин внутрішньом’язово, всередину креон, біфідумбактерін, ентеросгель.

Дитина виписана на 21-й день лікування в стаціонарі здоровою за даними клінічного, лабораторного та інструментального досліджень. Спостереження за дитиною в катамнезі 3–6 місяців: фізичний і психоемоційний розвиток відповідає віку, показники імунного статусу (протеїнограма, СД3, СД19, фагоцитоз) відповідають нормальним величинам для даного віку.

Висновок

Заглотковий абсцес у дітей в місячному віці є доволі рідким захворюванням. Наведене спостереження заглоткового абсцесу в дитини другого місяця життя стало причиною розвитку сепсису в зв’язку з фізіологічною недостатністю системного та місцевого імунітету.