Журнал «Здоровье ребенка» 8 (59) 2014

Статья опубликована на с. 16-19

Наукові висновки дослідження знаходять своє відображення в системі медичних документів, що забезпечують споживача (лікаря чи науковця) інформацією наукового чи прикладного змісту, одержаною за результатами дослідницьких розробок і представленою у вигляді статей у наукових журналах, монографій, посібників, довідників, описів патентів на винаходи та корисні моделі, свідоцтв про реєстрацію авторських прав на наукові твори, комп’ютерні програми та бази даних, методичних рекомендацій, інформаційних листів, бюлетенів нововведень МОЗ і НАМН України, реєстрів несекретних медичних технологій, що формують інформаційні й інноваційні ресурси дослідницьких робіт. Наявність інформації, що несуть у собі ці документи, їх своєчасний аналіз забезпечують виключення дублювання наукових розробок, виділення найбільш пріоритетних наукових напрямків, виявлення прогалин у знаннях про досліджувані явища. Вивчення цих інтелектуальних ресурсів є досить цінним і корисним для вирішення багатьох наукових і прикладних завдань, у т.ч. у галузі охорони здоров’я дітей і підлітків. Тому організація проведення наукових досліджень за проблемою охорони здоров’я дітей і підлітків повинна передбачати не тільки інформацію про створений науковий потенціал (інформаційні та інноваційні ресурси), наукові напрямки досліджень у цій галузі медицини, але і їх аналітичну оцінку [1–12].

Разом із тим важливою ланкою аналізу науково-технічної діяльності в цілому є оцінка результативності конкретної завершеної науково-дослідницької (НДР) або дисертаційної роботи, тобто отриманого наукового результату. Проблема кількісного оцінювання наукового результату (інформаційних та інноваційних ресурсів) дослідницької роботи, незаперечно, займає одну з пріоритетних позицій у подібних аналітичних дослідженнях.

Ця проблема тісно пов’язана з категорійно-понятійним апаратом, а саме з визначенням термінів інформаційного та інноваційного ресурсів, які складають наукові результати дослідницької роботи. Авторами статті вони використовуються в такому значенні [12]:

— інформаційні ресурси наукового дослідження: обліково-звітні документи (звіт НДР, автореферат дисертації), книжкові видання (монографії, довідники, посібники), статті, тези доповідей, науково-популярні видання, доповіді на форумах різного рівня (на паперових носіях та в електронному вигляді);

— інноваційні ресурси наукового дослідження: патенти на винаходи чи корисні моделі, авторські свідоцтва, заявки на патенти та авторські свідоцтва, медичні технології, нововведення, методичні документи, інструктивно-директивні документи.

Кількісні показники наукового результату стосуються продуктивності публікування (кількість статей, тез доповідей, монографій, довідників, посібників, атласів та ін.), створення об’єктів інтелектуальної власності та авторського права (патенти на винаходи, корисні моделі та авторські свідоцтва), кількість створених нововведень і методичних документів. При цьому ці показники доцільно розраховували на певну кількість науковців [3, 4].

Вищенаведені положення було покладено в основу розв’язання завдання щодо визначення статистичних кількісних показників публікування, створення об’єктів патентного та авторського права, розробки методичних документів за результатами конкретної НДР.

Мета статті: визначення кількісних показників інформаційного та інноваційного ресурсів науково-дослідницьких робіт, що виконувалися в Україні у 2007–2011 рр. у галузі охорони здоров’я дітей і підлітків та їх тематичної направленості.

Матеріали та методи

За ключовими словами: діти, підлітки, діти та підлітки, школярі, учні, дівчата, юнаки, хлопці, діти першого року життя, новонароджені, діти раннього віку — відібрано масив електронних версій облікових карток (n = 323) науково-дослідницьких робіт, що були виконані в Україні у 2007–2011 рр. у галузі охорони здоров’я дітей і підлітків. У цих картках є відомості про публікування результатів досліджень і створення об’єктів інтелектуальної власності, бібліографічний опис.

Обговорення результатів дослідження для аналізу матеріалів

Інформаційні ресурси наукових досліджень є певним обсягом наукових первинних документів, в яких втілені теоретичний і практичний результати, одержані в процесі НДР і призначені для розповсюдження або обміну новими знаннями в професійному середовищі. Вони становлять основну частину формальних наукових комунікацій. Тому надзвичайно важливо оцінити обсяг опублікованих документів за науково-дослідницькими роботами і, таким чином, дати оцінку продуктивності науковців.

Проаналізовано кількісні показники складових інформаційного ресурсу науково-дослідницьких робіт, що проведено в досліджуваний період в Україні в галузі охорони здоров’я дітей і підлітків (табл. 1).

Аналіз свідчить, що більше половини (за відсотком) інформаційних ресурсів НДР становлять тези доповідей (57,46 %), на другому місці — статті (39,24 %). Відсоток монографій, довідників, посібників у складі інформаційного ресурсів становить 3,3 %.

Кількісні показники створених за результатами НДР інноваційних ресурсів наведено в табл. 2.

Важливо відзначити, що найбільш вагомою складовою створених інноваційних ресурсів є нововведення (46,9 %), друге місце посіли корисні моделі (21,91 %). Відсоток винаходів становив 12,48 %. Найменший науковий результат був втілений у таку складову, як авторські свідоцтва (3,94 %). Тобто автори недостатньо використовують таку важливу складову, як авторські свідоцтва. За аналізом даних, що наведені в облікових картках науково-дослідницьких робіт, у бібліографічному описі тільки 2,5 % становили згадування про цю складову інноваційних ресурсів.

Кількісні показники тематичної спрямованості складових інформаційних ресурсів НДР, що було проаналізовано, наведені в табл. 3.

За аналізом установлено, що більш за все створено інформаційних ресурсів за такими напрямками: інфектологія (11,22 %), новонароджені та діти першого року життя, пульмонологія (відповідно 10,82 та 10,55 %), гастроентерологія, кардіологія, ревматологія (біля 7 %).

Кількісні показники тематичної спрямованості інноваційних ресурсів наведено в табл. 4.

Дані свідчать, що за напрямками «інфектологія», «гастроентерологія», «ревматологія» та «пульмонологія» створено більш за все об’єктів інтелектуальної власності та методичних документів (відповідно 15,79; 14,04; 14,47 %).

Висновки

Кількісний аналіз результативності науково-дослідницьких робіт, виконаних в Україні в галузі охорони здоров’я дітей і підлітків у 2007–2011 рр., свідчить, що науковий результат більш за все втілюється в тези доповідей, менш за все — у монографії, довідники, підручники. Інноваційний результат представлений більш за все у нововведеннях, менш за все — в авторських свідоцтвах на науковий твір. За тематичним змістом більше за все опубліковано наукових праць і створено об’єктів інноваційної діяльності за напрямками: «інфектологія», «пульмонологія», «гастроентерологія», «діти першого року життя».

Безумовно, результати наукових досліджень, що втілені в різні наукові документи, призначені як для дифузії знань у медичному середовищі, так і для використання фахівцями в практичній діяльності та містять нові або удосконалені медичні технології, послуги, організаційні рішення, які істотно впливають на ефективність медичної допомоги та характеризують науково-інформаційну та інноваційну складові дослідницьких розробок.

Постає необхідним і важливим питання не тільки створення фонду науково-дослідницьких і дисертаційних робіт, їх наукометричного аналізу та експертної оцінки, а також кількісної оцінки наукового результату, що дає змогу запобігати дублюванню, прогнозувати тенденції розвитку науки, удосконалити системи планування та координації виконання досліджень.