Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Здоровье ребенка» 1 (60) 2015

Вернуться к номеру

Спектр сенсибілізації у дітей раннього віку із IgE-залежним механізмом захворювань в умовах великого промислового регіону

Авторы: Волосовець О.П. - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ; Врублевська С.В. - Запорізький державний медичний університет

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Останнім часом істотно зросла роль техногенного впливу на організм людини, що обумовлює поширення алергопатології серед дитячого населення. Серед 318 немовлят з IgE-залежними захворюваннями шкіри зареєстровано максимальний рівень гіперсенсибілізації до харчових алергенів (переважно до протеїнів курячого ембріона (34,48 %) та коров’ячого молока (25 %)) та інгаляційних алергенів (переважно до епідермальних алергенів домашніх тварин (28,7 %) та побутових алергенів (29 %)). Створення гіпосенсибілізуючого ефекту до вищезазначених облігатних алергенів дозволить запобігти розвитку атопії в дітей раннього віку. До алергенів риби, пшениці, бобових, арахісу, моркви, картоплі сенсибілізацію серед 318 дітей піддослідної групи не виявлено, що робить недоцільним елімінацію їх відповідно до загальноприйнятих рекомендацій із профілактики алергічних захворювань у дітей у Запорізькому регіоні.

В последнее время роль техногенного воздействия на организм человека значительно возросла, что обусловливает распространенность аллергопатологии среди детского населения. Среди 318 младенцев с IgE-зависимыми заболеваниями кожи отмечен максимальный уровень гиперсенсибилизации к пищевым аллергенам (преимущественно к протеинам куриного эмбриона (34,48 %) и коровьего молока (25 %)) и ингаляционных аллергенов (преимущественно к эпидермальным аллергенам домашних животных (28,7 %) и бытовых аллергенов (29 %)). Создание гипосенсибилизирующего эффекта к вышеуказанным облигатным аллергенам позволит преду­предить развитие атопии у детей раннего возраста. К аллергенам рыбы, пшеницы, бобовых, арахиса, моркови, картофеля сенсибилизации среди 318 детей подопытной группы не выявлено, что делает нецелесообразной элиминацию их в соответствии с общепринятыми рекомендациями по профилактике аллергических заболеваний у детей в Запорожском регионе.

Recently, the role of anthropogenic impact on the human bodysignificantly increased, which determines the spread of allergic pathologies in children. Among 318 infants with IgE-dependent skin diseases maximum level of hypersensitivity to food allergens (mostly proteins in chick embryo (34.48 %) and cow’s milk (25 %)) and airborne allergens (predominantly to epidermal allergens of domestic animals (28.7 %) and household allergens (29 %)). Creating hyposensitizing effect to the above-mentioned obligate allergens will prevent the development of atopy in young children. Sensitization to fish allergens, wheat, legumes, peanuts, carrots, potatoes wasn’t detected in 318 children from experimental group, which makes inappropriate their elimination in accordance with generally accepted guidelines on the prevention of allergic disease in children in Zaporizhzhia region.

Статья опубликована на с. 81-86

Вступ

Останнім часом істотно зросла роль техногенного впливу на організм людини, що обумовлює поширення алергопатології серед дитячого населення. За даними МОЗ України (2013 р.), всього по Україні зареєстровано 43 930 хворих на бронхіальну астму дітей. Лідерами виявилися регіони з високою техногенною напругою: Донецька (8,24 на 1000 дітей), Запорізька (8,27 на 1000 дитячого населення), Дніпропетровська (7,11 на 1000 дітей), Харківська (7,70 на 1000) області і м. Київ (9,36 на 1000 дітей). Зростання рівня алергопатології потребує подальшого вивчення механізмів її формування та вдосконалення комплексу первинної профілактики.

G.K. Scadding (2007) [5] висунув гіпотезу про існування як мінімум двох типів алергічного маршу: перший поєднується зі спадковою схильністю, має IgE-залежний механізм розвитку, стартує в ранньому дитинстві з атопічним дерматитом зі шкірною сенсибілізацією, другий починається пізніше і пов’язаний зі значним впливом довкілля і первинною сенсибілізацією респіраторного тракту, має зазвичай комбінованій IgG + IgE або інші шляхи розвитку алергії. Даних про динаміку специфічних IgE до харчових та інгаляційних алергенів у дітей України до 3 років залежно від віку ми не знайшли. У дітей Європейського регіону на першому році життя провідне місце серед харчових алергенів посідають білки коров’ячого молока (b-лактоглобулін, a-лактоглобулін, казеїн), яйця (овальбумін, овомукоїд), риби (М-паральбумін), а друге місце — білки арахісу (перехресна алергія з бобовими рослинами: зелений горох, соя, боби, люпин і сочевиця), злаків (глютен — гліадин), пшениці, кукурудзи, рідше рису та гречки [2–5].

Всі попередні роки зарубіжні документи, що пропонують різні стратегії з первинної профілактики алергії, концентрувалися в основному на запобіганні впливу факторів ризику. У найостанніших зарубіжних джерелах зроблені спроби запропонувати методи і способи захисту від імовірної сенсибілізації [2–5].

Метою нашої роботи було дослідити спектр причинно-вагомих алергенів у дітей раннього віку м. Запоріжжя та Запорізької області порівняно з даними по Україні та Європі для адаптації комплексу профілактичних засобів у немовлят з обтяженим алергологічним анамнезом для нашого регіону.

Матеріали і методи дослідження

Дизайн дослідження. Нами було проведено дослідження загального та специфічних IgE у 318 дітей віком від народження до 3 років із клінічними проявами шкірних алергічних симптомів. Ми розділили піддослідних на 5 груп: мешканці м. Запоріжжя (великого промислового міста) — 111 дітей, м. Енергодару (Енергодарська атомна електростанція) — 39 малюків, мешканці районних центрів, які не мають великих промислових об’єктів, — 32 пацієнти, мешканці навколишніх сіл — 19 дітей, мешканці міст Одеса, Херсон (узбережжя Чорного моря) — 80 дітей, Приморська та Бердянська (узбережжя Азовського моря) — 37 пацієнтів. Групи спостереження були рандомізовані за віком та соціальними умовами життя, не мали гострих та хронічних захворювань, уроджених вад, які би призводили до порушення загального стану організму.

Забір матеріалу для біохімічного дослідження. Матеріал отриманий шляхом забору крові з периферичних (кубітальних) вен за допомогою вакутайнера — системи вакуумного забору крові. Протягом 4 годин зразки доставлялися у спеціальних пробірках для транспортування, що містять ЕДТА, до лабораторії із дотриманням температурних вимог.

Методи дослідження. Рівень специфічного IgE визначали методом імуноферментного аналізу за допомогою ІФА-аналізатора Іmmulyte 2000 та набору реактивів фірми Siemens (Німеччина) на базі сертифікованої лабораторії «ДІА-сервіс». Рівень сенсибілізації дітей до причинно-вагомих нативних алергенів за IgE-обумовленим механізмом розвитку ми оцінювали відповідно до інструкції, яку розроблено виробником, за шкалою: клас 0 (неможливо визначити) < 0,10; клас 0 (дуже низький): 0,11–0,34; клас І (низький): 0,35–0,69; клас ІІ (середній): 0,70–3,49; клас ІІІ (високий): 13,50–17,49; дуже високі — клас ІV: 17,50–52,49, клас V: 52,50–99,99; клас VІ > 100,0. Отримані у процесі дослідження дані були оброблені методом математичної статистики за допомогою стандартних пакетів програм Microsoft Excel та Statistica for Windows.

Результати та їх обговорення

Серед 318 дітей раннього віку з клінічними проявами алергічних реакцій тільки 116 мали IgE-залежний тип алергічних реакцій, у 202 немовлят загальний та специфічні IgE, еозинофільний катіонний білок були в межах вікової норми. Рівень IgE-опосередкованих алергічних реакцій у дітей раннього віку в 1,74 раза нижчий від алергозахворювань із неатопічним механізмом розвитку (табл. 1).

За отриманими нами даними, 6,52 % немовлят м. Запоріжжя страждають від алергодерматозів, за європейськими даними — 21,5 % дітей, що у 3,29 раза вище, тоді як за рівнем загальної захворюваності на атопію серед дітей дані порівняно однакові [2–3], що свідчить про необхідність підвищення виявлення IgE-залежних захворювань у дітей раннього віку.

Під час аналізу спадковості атопії у багатодітних сім’ях підтвердження так званого «сиблінг-ефекту» (ймовірність розвитку атопічного дерматиту і бронхіальної астми тим менша, чим більше народилося дітей у цій сім’ї до розглянутої дитини) ми не знайшли.

За отриманими нами даними (рис. 1), батьки у 2 рази частіше звертаються по допомогу до лікаря на 2-му році життя тому, на наш погляд, що в цей період спостерігається пік клінічних проявів алергодерматозів у дітей. Техногенний вплив промислового мегаполісу — м. Запоріжжя — обумовлює зростання рівня атопічних дерматитів у 3,4 раза порівняно з районними центрами Запорізької області та узбережжя Азовського моря, та в 5,7 раза — порівняно із Одесою, Херсоном та сільською місцевістю Запорізької області.

Парадоксально, проте рівень неатопічних алергічних реакцій у м. Одесі, Херсоні серед немовлят на 21,43 % вищій, ніж у м. Запоріжжі, у 3,33 раза вищий, ніж у районних центрах Запорізької області, у 3,18 раза — ніж на узбережжі Азовського моря, та у 7 разів перевищує захворюваність на IgE-незалежні алергічні реакції у сільській місцевості. Таким чином, перенавантаження ксенобіотиками, забруднення великого промислового та портового міста переважає позитивні ефекти кліматотерапії Чорноморського узбережжя, тому ми рекомендуємо уникати великого скупчення людей при організації кліматотерапії немовлят.

Ми використали показник загального IgE в пуповинній/периферичній венозній крові як скринінговий фактор для призначення первинної профілактики атопічних захворювань новонароджених тому, що європейськими дослідженнями доведений кореляційний зв’язок атопічних захворювань дітей у неонатальному періоді з його підвищенням [5]. Відповідно до отриманих даних (рис. 2), найвищій рівень загального IgE виявлений у немовлят з атопічним механізмом алергічних реакцій, мешканців великого промислового міста — Запоріжжя, у 2 рази менше — у селищах та районних центрах. Найменший показник загального IgE отриманий у дітей, які проживають на узбережжі Азовського моря, — у 3,22 раза нижчій, ніж у м. Запоріжжі.

Цей факт, на нашу думку, пояснюється гіпосенсибілізуючим ефектом галотерапії морською сіллю: галит, іонізовані в повітрі йодистий натрій і магній мають протизапальний та антисептичний ефект, поліпшують мікроциркуляцію в органах дихання, відновлюють функцію миготливого епітелію дихальних шляхів, нормалізують функції ендокринних залоз, знижують імунні порушення [7]. Цікава тенденція поступового зростання показників загального IgE з віком у жителів м. Енергодару (на відміну від інших районних центрів Запорізької області) пояснюється, на нашу думку, впливом радіації в мінімальних «нешкідливих» дозах.

На відміну від літературних даних [2–6] наше дослідження показало інформативність еозинофільного катіонного білка (ЕКБ) як маркера активності атопічного запалення: рівень ЕКБ зростає у дітей з атопічними захворюваннями з віком (як і показник загального IgE): 38,14 нг/мл — для немовлят, 79,85 — для дітей віком 1–2 роки, 101,65 нг/мл — віком 2–3 роки, що відповідно в 1,5, 3 і 5 разів перевищує літературні дані. Під час аналізу змін ЕКБ залежно від регіону вірогідної відмінності ми не знайшли. Проте в 67,0 % піддослідних спостерігалося підвищення ЕКБ на фоні нормальних значень загального IgE, тому, на нашу думку, ЕКБ може використовуватися як маркер активності атопічної реакції, що підвищується раніше, ніж загальний IgE.

За отриманими нами даними (рис. 3) щодо 34,48 % обстежених немовлят з атопічними захворюваннями, 1/3 частина дітей мають якісно і кількісно вищий рівень сенсибілізації до протеїнів курячого ембріона (13F1-G,13f67-G,13f68-G,13f75-G) та м’яса курки (f83), ніж до протеїнів коров’ячого молока (у 25 %, 29 дітей, у 2,5 рази вищий — ІV клас проти ІІІ класу — рівень сенсибілізації). Атопічні реакції на продукти червоного кольору (полуниці, малина, томати тощо) виявлені у 7 дітей із 318 з атопічним дерматитом, та у 5 з 318 немовлят — гіперчутливість до цитрусових, що робить недоцільним повне виключення з раціону харчування вагітних жінок Запорізького регіону цитрусових та продуктів червоного кольору.

Ми виявили поступове зменшення рівня гіперсенсибілізації до причинно-вагомих алергенів у малюків із атопічними захворюваннями відповідно до зниження рівня забруднення навколишнього середовища (рис. 3): у м. Запоріжжя — дуже високий, 17,04 ± 2,3 кО/л, ІV клас — до нативних алергенів курячого ембріона; 7,04 ± 3,21 кО/л, клас ІІІ, високий — до протеїнів коров’ячого молока (13f2-G, 13f293-295-G); на морському узбережжі — у 7,4 раза нижчий, ніж у м. Запоріжжя, та у 4,85 раза нижчий, ніж у районних центрах Запорізької області. Найнижчий рівень сенсибілізації до компонентів курячого ембріона в сільській місцевості — 0,79 ± 0,17 кО/л, до протеїнів коров’ячого молока — 0,51 ± 0,07 кО/л, клас І (низька сенсибілізація), що у 20,56 раза нижче, ніж у м. Запоріжжі. Отримані нами результати підтверджують сенсибілізуючий ефект ксенобіотиків промислових виробництв, напівсинтетичних продуктів харчування тощо.

Під час аналізу рівня гіперсенсибілізації до протеїнів курячого ембріона та алергенів коров’ячого молока ми також виявили поступове зменшення рівня специфічного IgE з віком: до 1 року — 6,57 ± 0,97 кО/л — ІІІ клас (висока сенсибілізація) та 2,12 ± 0,17 кО/л — ІІ клас, середня сенсибілізація; 1–2 роки — 7,97 ± 4,20 кО/л та 4,08 ± 1,20 кО/л — ІІІ клас, високий; 2–3 роки — 1,76 ± 0,15 кО/л та 1,82 ± 0,15 кО/л — клас ІІ, середній, у 3 рази нижчий ніж у дітей до 2 років (рис. 3).

Максимальний рівень специфічного IgE до інгаляційних алергенів у дітей раннього віку з клінічними проявами атопічних захворювань — також у м. Запоріжжі (рис. 4). Найбільш вагоме значення у формуванні атопічних захворювань серед інгаляційних алергенів мають епідермальні алергени домашніх тварин (е1-5): специфічний IgE — у 9,8 раза вищий, ніж до грибкових алергенів (16,67 ± 5,82 кО/л проти 1,70 ± 0,70 кО/л), та у 2,78 раза вищий, ніж до бур’янистих трав. Рівень специфічного IgE до побутових алергенів (d1-3,ex6) нижче, ніж до епідермальних алергенів домашніх тварин у 7,57 раза (16,67 ± 5,85 кО/л проти 2,21 ± 0,17 кО/л). Гіперсенсибілізацію до нативних грибкових алергенів (m2, m3, m6) виявлено тільки у сполученні із гіперчутливістю до побутових алергенів у дітей старше 2 років — жителів м. Запоріжжя та Азовського узбережжя — 1,79 ± 0,17 кО/л, клас ІІ — середній. Гіперчутливість до бур’янистих трав виявляється вже на 2-му році життя і сягає 1,40 ± 0,56 кО/л — клас ІІ (середній рівень), проте вже на 3-му році життя рівень сенсибілізації стає високим — 12,02 ± 1,30 кО/л. Підвищення рівня сенсибілізації до інгаляційних алергенів у дітей групи ризику у віці після 2 років та позитивний вплив тривалого перебування у сільській місцевості треба враховувати при організації профілактичних засобів для немовлят.

За отриманими даними, середній рівень IgE до інгаляційних алергенів у немовлят м. Запоріжжя — 36,48 ± 9,78 кО/л, клас ІV (дуже висока сенсибілізація), що у 10 разів вище, ніж у районних центрах Запорізької області, у 12,84 раза вище, ніж на Чорноморському узбережжі, у 20 разів вище, ніж на узбережжі Азовського моря. Таким чином, найбільш сприятливою зоною для малюків є сільська місцевість, де ми не виявили сенсибілізацію до епідермальних алергенів домашніх тварин, пилкових алергенів бур’янистих трав та грибкових алергенів.

Спектр сенсибілізації у дітей з уже сформованим атопічним дерматитом вказує на високу частоту використання в дієтах вагітних жінок і годуючих матерів продуктів коров’ячого молока, відсутність розуміння необхідності обмеження облігатних алергенів у дієті малюків, житлових приміщеннях, використання тільки якісних, спеціально призначених для дитячого віку засобів гігієни із зволожуючим шкіру малюків ефектом. Тривожить висока частота догодовування новонароджених з групи ризику в перші дні життя сумішами на основі коров’ячого молока (частота догодовування сумішами у пологовому будинку — 58 %), що, ймовірно, не завжди проводиться за абсолютними показаннями. Цей фактор ризику є регульованим.

Ефективність первинної профілактики алергії в дітей у постнатальному періоді не має сумніву, проте відсутній єдиний комплексний підхід до вирішення цієї проблеми на рівні педіатричної ланки медичної допомоги дітям. З необхідністю призначення гіпоалергенної дієти новонародженим із групи ризику до появи у них клінічних симптомів алергії погоджуються не всі вчені [2].

Висновки

1. Серед немовлят з IgE-залежними захворюваннями шкіри максимальний рівень гіперсенсибілізації до харчових алергенів (переважно до протеїнів курячого ембріона (34,48 %) та коров’ячого молока (25 %)) й інгаляційних алергенів (переважно до епідермальних алергенів домашніх тварин (28,7 %) та побутових алергенів (29 %)). Створення гіпосенсибілізуючого ефекту до вищезазначених облігатних алергенів дозволить запобігти розвитку атопії в дітей раннього віку.

2. До алергенів риби, пшениці, бобових, арахісу, моркви, картоплі сенсибілізацію серед 318 дітей піддослідної групи не виявлено, що робить недоцільним елімінацію їх відповідно до загальноприйнятих рекомендацій із профілактики алергічних захворювань у дітей у Запорізькому регіоні.

3. Отримані нами результати ще раз підтвердили гіпосенсибілізуючий ефект кліматотерапії морського узбережжя та елімінації ксенобіотиків у сільській місцевості.


Список литературы

1. Прилуцкий А.С., Лесниченко Д.М., Деев В.А., Борзенко Б.Г., Фролов А.К. Нормы специфических IgE у детей различного возраста // Лабораторная диагностика. — 2013. — № 3(65). — С. 8-10.

2. Martorell A. The predictive value of specific immunoglobulin E levels in serum for the outcome of the development of tolerance in cow’s milk allergy // Allergol. Immunopathol. (Madr). — 2008. — Vol. 36. — № 6. — P. 325-330.

3. Ramesh S. Food Allergy Over view in Children / S. Ramesh // Clin. Rev. Allergy Immunol. — 2007. — Vol. 8. — Р. 23-33.

4. Woods R.K. Prevalence of food allergies in young adults and their relationship to asthma, nasal allergies, and eczema / R.K. Woods, F. Thien, J. Raven // Ann. Allergy Asthma Immunol. — 2002.  — Vol. 88. — Р. 183-189.

5. Охотнікова О.М. Профілактика алергії у дітей: cучасні можливості та перспективи // Дитячий лікар. — 2011. — № 4. — С. 26-35.

6. Костроміна В.П., Стриж В.О. Етапи профілактики алергійних захворювань у дітей // Дитячий лікар. — 2010. — № 2. — С. 48-50.

7. Беш Л.В. Профілактика алергічних захворювань у дітей: наскільки можливою вона є сьогодні? // Дитячий лікар. — 2009, квітень. — С. 7-13.

8. Allergic Diseases and Environment / Eds. E. Isolauri, W.A. Walker. — Basel, 2004. — Р. 324.


Вернуться к номеру