Статтю опубліковано на с. 77-81
Здоров’я дiтей є iнтегральним показником загального благополуччя суспiльства [4–6]. Незважаючи на зусилля медиків і науковців, результати дослiджень свiдчать про наявну тенденцiю до погiршення показникiв здоров’я дiтей та пiдлiткiв в Українi [7]. Спостерiгаються зростання поширеностi морфофункцiональних вiдхилень молодого органiзму, гострої та хронiчної соматичної захворюваностi, збільшення числа випадків синдрому дезадаптацiї, вроджених вад розвитку тощо [8–11].
Важливим елементом розвитку дитини є її харчування. Воно має вирiшальне значення для здоров’я, працездатностi, стiйкостi органiзму до впливу факторiв довкiлля. Рацiональне харчування є необхiдною умовою формування нормального стану здоров’я дiтей на всiх вiкових етапах їх розвитку й одним з основних факторiв, вiдповiдальних за збереження здоров’я дитячого населення [2].
Для дiтей шкiльного вiку особливе значення має повноцiнне й регулярне харчування, що повинно забезпечити пiдростаючий органiзм всiма необхiдними макро- та мiкронутрiєнтами, вiтамiнами й мiнеральними речовинами [1, 3, 12, 13]. Окремi нутрiєнти та їх поєднана бiологiчна дiя вiдiграють провiдну роль у забезпеченнi не лише фiзичного, а й нервово-психiчного розвитку, опiрностi органiзму до дiї несприятливих факторiв довкiлля, функцiонування iмунної, кровотворної систем, нормалiзацiї обмiну речовин, профiлактицi соматичних алiментарно-залежних захворювань i порушень когнiтивних функцiй [14, 15, 17].
В Українi на сьогоднi недостатньо дослiджень, що узагальнювали б данi про стан харчування школярiв рiзного вiку, поширенiсть порушень харчової поведiнки та дефiциту основних макро- i мiкронутрiєнтiв. Розробка нових та удосконалення iснуючих технологiй щодо збереження здоров’я пiдростаючого поколiння є прiоритетним завданням педiатрiї [5].
Метою дослiдження була оцiнка особливостi харчового статусу учнiв загальноосвiтнiх шкiл м. Львова рiзного вiку (початкових, середнiх i старших класiв), виявлення дефiциту споживання мiкро- та макронутрiєнтiв, порушень харчової поведiнки.
Матерiали та методи дослiдження
У дослiдженнi взяли участь 90 учнiв загальноосвiтнiх шкiл мiста Львова. Вiдповiдно до вiку вони були подiленi на 3 групи: 1-ші — 4-ті класи (вiк 6–9 рокiв), 5-ті — 8-мі класи (вiк 10–13 рокiв), 9–11-ті класи (вiк 14–17 рокiв). У школярiв, якi взяли участь у дослiдженнi, був ретельно визначений триденний рацiон харчування (два буднi днi та один вихiдний день). Для цього використовували спецiально розробленi щоденники, якi заповнювали батьки учнiв молодших класiв або учнi старших класiв самостiйно. У щоденниках фіксувались усі харчові продукти, спожиті протягом днів спостереження, їх склад та кількість. Кількість спожитої іжі визначалась за допомогою спеціальних побутових електронних ваг для зважування продуктiв харчування. Харчову цiннiсть рацiону пiдраховували за допомогою спецiальної комп’ютерної програми Dietplan 6 (Великобританiя). Були розрахованi i включенi в аналiз такі показники: добова калорiйнiсть харчування, кiлькiсть спожитих бiлкiв, жирiв, вуглеводiв, макроелементiв (кальцiй, фосфор, калiй, натрiй, хлор i магнiй), есенцiальних мiкроелементiв (залiзо, цинк, йод, фтор, мiдь, селен, хром, молiбден, кобальт i марганець), вiтамiнiв A, D, E, H, C, групи B та iн. Отриманi результати порiвнювалися з добовою нормою (пiдвищене, знижене або нормальне споживання) для кожного макро- або мiкронутрiєнту. Програма Dietplan 6 дозволяє визначити добове споживання всiх основних нутрiєнтiв з урахуванням вiку, статi, фiзичної активностi й iнших особливостей дiтей, має референтнi значення споживання нутрiєнтiв i калорiйностi харчових продуктiв, що рекомендованi Committee of Medical Aspects of Food Policy (1991) з урахуванням адаптованих норм i стандартiв України.
Отриманi результати та їх обговорення
Згiдно з отриманими нами результатами, серед анкетованих нами учнiв 1–4-х класiв м. Львова не було виявлено жодної дитини з надмiрною вагою. Натомiсть 10,0 % учнiв цих класiв мали недостатню вагу i вiрогiдно менше забезпечення енергiєю — 1360,0 ккал/добу (р < 0,01) (табл. 1). Дефiцит енергiї в дiтей із недостатнiм індексом маси тіла був пов’язаний із вiрогiдно меншим споживанням дiтьми жирiв — 47,8 г/добу i бiлкiв — 40,7 г/добу (р < 0,01) (табл. 1).
/78.jpg)
Крiм того, згідно з отриманими нами даними, харчовий рацiон дiтей із недостатньою масою тіла був недостатнім і не забезпечував їх органiзм необхiдною кiлькiстю насичених жирних кислот i таких мiкронутрiєнтiв, як натрiй, калiй, магнiй, фосфор, залiзо, мiдь, цинк. Дефiцит насичених жирних кислот, який був характерним для цiєї групи учнiв, можна пояснити нестачею у їх добовому рацiонi тваринного білка (м’яса), а дефiцит фосфору асоцiювався з майже цiлковитою вiдсутнiстю рибних страв. Найбiльш неадекватним у харчовому рацiонi дітей цього віку виявилось недостатнє споживання сирих овочiв, фруктiв, молока й кисломолочних продуктiв, що обумовлювало дефіцит добового споживання цинку — 5,0 мг/добу (р < 0,01), кальцiю — 571,3 мг/добу (р < 0,01), магнiю — 158,7 мг/добу (р < 0,005), залiза — 5,5 мг/добу (р < 0,05), натрiю — 1760,3 мг/добу (р < 0,05), калiю — 1748,7 мг/добу (р < 0,01), міді — 0,7 мг/добу (р < 0,01), а також вiтамiну А (каротину) — 1381,7 мкг/добу (р < 0,05). На тлi недостатнього споживання перерахованих вище продуктiв нами було виявлено тенденцiю до зменшення надходження в органiзм таких нутрiєнтiв, як фруктоза (в 1,3 раза), мальтоза (у 0,6 раза), лактоза (в 1,1 раза). Крім того, в добовому харчовому раціоні школярів початкової школи з недостатньою масою тіла визначено вiрогiдний дефiцит споживання нiкотинової кислоти — 7,30 мг/добу, триптофану — 8,30 мг/добу i вiтамiну В1 — 0,87 мг/добу (р < 0,05). Згiдно з даними лiтератури, цi вiтамiни необхiднi для забезпечення окисно-вiдновних реакцiй, нормального функцiонування серцево-судинної i нервової систем особливо щодо фiзiологiчних особливостей органiзму, що iнтенсивно розвивається [16, 18–20]. За нашими даними, учнi з недостатньою вагою споживали меншу порiвняно з їх однолiтками кiлькiсть солодощiв, цукерок, газованих вод із барвниками, сокiв тощо. Вiдповiдно, у них також визначено тенденцiю до меншого надходження в органiзм глюкози (в 1,5 раза) i сахарози (в 1,4 раза).
На вiдмiну вiд учнiв початкової школи, серед учнiв 5–8-х класiв визначено 6 осiб (20,0 %) із надмiрною вагою, що асоцiювалася з вiрогiдно надлишковим споживанням вуглеводiв 427,0 г/добу (р < 0,005) (табл. 2).
/79.jpg)
Аналiз їх щоденного харчового меню показав, що особи з надмiрною вагою споживали в середньому на 11,8 % бiльшу кiлькiсть їжi щодня порiвняно з однолiтками, а надлишок вуглеводiв у цих осiб корелював зi споживанням великої кiлькостi хлiбобулочних виробiв, кондитерських виробiв i страв мережi фастфуд тощо. У той же час у групi школярiв із надмiрною вагою виявлено вiрогiдний дефiцит надходження натрiю 2524,7 мг/добу (р < 0,05) порiвняно з їх однолiтками, що могло впливати на функцiонування клiтинної натрiєво-калiєвої помпи, призводячи до розладiв електричної збудливостi нервових i м’язових клiтин, якi є рушiйною силою для транспортування цукрiв, амiнокислот, iонiв кальцiю тощо. Для дiтей із надмiрною вагою цiєї вiкової групи внаслiдок щоденного переїдання i зловживання висококалорiйною їжею виявлено вiрогiдно бiльше надходження фолiєвої кислоти — 403,2 мкг/добу (р < 0,01), бiотину — 43,6 мг/добу (р < 0,05) i вiтамiну С — 136,5 мг/добу (р < 0,05). Окрiм цього, в цих осiб спостерiгалась тенденцiя до бiльшого надходження глюкози (в 1,4 раза) на тлi меншої кiлькостi фруктози (в 1,5 раза), сахарози (в 1,4 раза), мальтози (в 1,2 раза), що обумовлює ймовiрнiсть формування метаболiчних розладiв у даних учнiв, в т.ч. ожирiння.
Зауважимо, що серед школярiв 5–8-х класiв, де виявлено 20 % осiб із надмiрною вагою, були визначенi окремi особи (3,3 %) з недостатньою масою тiла. Хоча в цих учнiв вiрогiдних вiдмiнностей у споживаннi макро- i мiкронутрiєнтiв нами не було виявлено, однак спостерiгалась тенденцiя до дефiциту енергiї за рахунок меншого надходження таких важливих складових їжi, як бiлки (в 1,3 раза), жири (в 1,6 раза) i вуглеводи (в 1,2 раза), порiвняно з однолiтками з нормальною масою тiла. Також спостерiгалась тенденцiя до меншого надходження жирних кислот — 1,4 г/добу, холестерину — 129,9 мг/добу, мiкроелементiв: кальцiю — 763,0 мг/добу, залiза — 9,1 мг/добу, йоду — 94,2 мкг/добу. Порiвняльний аналiз отриманих результатiв та даних харчового щоденника показав, що загалом щоденне меню учнiв середньої школи характеризувалось споживанням недостатньої кiлькостi тваринного мяса, кисломолочних продуктiв, свiжих овочiв i фруктiв. Натомiсть популярною їжею цих школярiв були печиво i цукерки, надлишок яких корелював з пiдвищеними рiвнями надходження цукрiв (р < 0,01).
Серед учнiв старших (9–11-х) класiв нами було виявлено 20,0 % осiб із надмiрною вагою, як i в групi учнiв середньої школи (табл. 3). За результатами аналiзу за програмою Dietplan 6, було визначено вiрогiдно бiльше надходження енергiї — 3763,0 ккал/добу (р < 0,05) у цiєї групи учнiв, що могло бути пов’язане з бiльшим споживанням бiлкової їжi — 105,3 г/кг/добу порiвняно з учнями з нормальною вагою тiла i вiрогiдно бiльшим споживанням крохмалю — 383,6 (р < 0,05). Порiвняльний аналiз харчового меню показав, що кiлькiсть спожитої цими учнями їжi на 10–12,7 % перевищувала аналогiчний показник у школярiв із нормальною масою тiла. Надмiрне споживання крохмалю в них корелював з великою кiлькiстю картопляних i бобових виробiв у рацiонi, а бiлкових iнгредiєнтiв — зi споживанням надмiрної кiлькостi яєць. Також в осiб з надлишковою вагою виявлено вiрогiдно бiльше надходження кальцiю — 1481,8 мг/добу (р < 0,001) i магнiю — 450,8 мг/добу (р < 0,005) поряд з недостатнiм споживання цинку — 8,5 мг/добу (р < 0,01). У харчовому рацiонi старшокласникiв з надлишковою вагою вiдмiчалась також бiльша кiлькiсть свинини, що може обумовлювати зазначений вище дефiцит цинку. Окрiм цього, привертає увагу вiрогiдно бiльша кiлькiсть споживання учнями з надмірною вагою глюкози — 32,9 г/добу (р < 0,01) на тлi тенденцiї до меншого споживання фруктових i молочних цукрiв: фруктози (в 1,3 раза), сахарози (в 1,3 раза), лактози (в 1,2 раза). Вiдтак, з огляду на дані харчового щоденника, подiбно до iнших вiкових груп школярiв учнi старшої школи надавали перевагу печиву, хлiбобулочним виробам i солодощам порівняно з фруктами, овочами й молочними продуктами.
/80.jpg)
Позитивним фактом було те, що серед учнiв старшої школи, якi були включенi у дослiдження, не виявлено жодної особи з недостатньою вагою. Це можна пояснити певною мiрою тим, що старшокласники є бiльш самостiйними щодо придбання i споживання їжi, а також мають здебiльшого неконтрольовану батьками харчову поведiнку, про що й зазначили, заповнюючи харчовi щоденники.
Таким чином, згiдно з отриманими даними, серед учнiв рiзного вiку загальноосвiтнiх шкiл м. Львова було 13,3 % осiб із надмірною вагою. Зазначену групу школярiв порiвну становили учнi 5–8-х класів (вiком 10–13 рокiв) i 9–11-х класів (вiком 14–17 рокiв). Визначено, що учнi з надмiрною вагою споживали бiльшу (в середньому на 11,5 %) кiлькiсть їжi щодня порiвняно з однолiтками з нормальною масою тiла. Для них було характерним вiрогiдно бiльше надходження енергiї, яке асоцiювалося з надлишком бiлкiв, глюкози, мальтози, полiненасичених жирних кислот на тлi меншого надходження фруктози. Окрiм зазначеного, в учнiв із надмiрною вагою встановлено надходження вiрогiдно бiльшої кiлькостi ряду мiкронутрiєнтiв (кальцiю, магнiю, фосфору, залiза) i вітамінів (каротину, ретинолу тощо). Виявленi вiдхилення харчової поведiнки, кiлькiсного та якiсного складу їжi також можуть призводити до більшого ризику формування метаболiчних порушень i вказують на необхiднiсть запровадження заходiв щодо їх профiлактики.
Iншим, не менш цiкавим фактом було те, що переважна більшість учнів з недостатньою масою тіла спостерігалась серед дітей початкової школи. Оскiльки вибiр i контроль над харчуванням учнiв 1–4-х класiв здiйснюється здебільшого батьками, виявлений факт може свідчити про неправильний/неконтрольований пiдхiд щодо харчової поведінки дітей i обумовлює необхiднiсть проведення освітньої роботи серед батьків.
Натомiсть серед учнiв 9–11-х класiв нами не було виявлено жодної особи з недостатньою масою тiла. Цей факт може вказувати на традицiйну вiкову змiну поглядiв щодо харчової поведiнки учнів, формування у старшокласникiв самостiйних навичок необхiдностi споживання продуктiв харчування для забезпечення функцiонування органiзму, самостiйностi до вибору продуктiв, приготування i приймання їжi тощо. Однак наявнiсть порiвняно великої кiлькостi осiб з надмiрною вагою серед учнiв 5–11-х класiв, у свою чергу, свiдчить про неадекватний i неправильний пiдхiд до щоденної харчової поведiнки. Окрiм цього, отриманi результати наводять на думку, що надлишкова маса тiла в учнiв 9–11-х класiв закладалась ще на рiвнi середньої школи, а в старших класах це зі значною вірогідністю можна трактувати як вiдносно сформований процес.
Висновки
1. Сучасний харчовий рацiон школярiв в цiлому є незбалансованим, мiстить надлишок енергiї та бiлкiв на тлi недостатньої кiлькостi мiкроелементiв i вiтамiнiв.
2. Серед обстежених учнiв з недостатньою масою тiла більшість становили переважно учнi початкової школи, що було пов’язано з дефiцитом надходження енергії, асоцiйованим з недостатнім споживанням жирів та бiлків на фоні дисбалансу життєво важливих мiкронутрiєнтiв.
3. Серед учнiв 5–8-х класiв виявлена достатньо велика кiлькiсть осiб із надмiрною вагою. Характерним для них був дисбаланс у надходженнi важливих нутрiєнтiв на тлi споживання збiльшеної кiлькостi висококалорiйних продуктiв.
4. У групi учнiв 9–11-х класiв нами не було виявлено жодної особи з недостатньою масою тiла, натомість 20 % осiб мали надмiрну вагу.
5. Цi дослiдження показали наявну тенденцію до порушення оптимальних принципів вигодовування школярів, що збільшує ризик формування рiзних видiв метаболiчних порушень та їх патологiчних наслiдкiв у школярiв. Це обумовлює необхiднiсть навчання основ рацiонального харчування i корекцiї харчової поведiнки вже на рiвнi початкової школи, в тому числi в середовищi батькiв.
Список литературы
1. Боровик Т.Э. Клиническая диетология детского возраста / Т.Э. Боровик, К.С. Ладодо. — М.: МИА, 2008. — 606 с.
2. Бухановська Т.М. Стан здоров’я сучасних школярiв, шляхи його збереження та полiпшення / Т.М. Бухановська, Л.О. Мальцева, Л.В. Андрейчин // Україна. Здоров’я нацiї. — 2012. — № 1. — С. 44-51.
3. Квашнина Л.В. Кальций и его значение для растущего организма // Doctor. — 2003. — № 2. — С. 68-70.
4. Лук’янова О.М. Медико-соцiальнi аспекти збереження здоров’я дiтей, забезпечення їхнього гармонiйного фiзичного та iнтелектуального розвитку / О.М. Лук’янова // Журнал АМН України. — 2001. — Т. 7, № 3. — С. 408-415.
5. Лук’янова О.М. Проблеми здоров’я здорової дитини та науковi аспекти профiлактики його порушень / О.М. Лук’янова // Мистецтво лiкування. — 2005. — № 2. — С. 6-15.
6. Лук’янова О.М. Стан здоров’я дiтей молодшого шкiльного вiку та шляхи його корекцiї / О.М. Лук’янова // Перинатологiя та педiатрiя. — 2004. — № 1. — С. 3-5.
7. Резнiченко Г.I. Проблеми охорони здоров’я дiтей та пiдлiткiв в Українi / Г.I. Резнiченко, Ю.Г. Резнiченко // Современная педиатрия. — 2005. — № 2. — С. 25-28.
8. Сердюк А.М. Медична екологiя i проблема здоров’я дiтей / А.М. Сердюк // Журнал АМН України. — 2001. — Т. 7, № 3. — С. 437-449.
9. Няньковский С.Л., Яцула М.С., Сенкевич Е.М., Пасичнюк И.П. Медико-социальные особенности состояния здоровья школьников в Украине // Georgian Medical News. — 2014. — 5 (230). — 60-65.
10. Яцула М.С. Фактори ризику порушення адаптації першокласників до систематичного шкільного навчання // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2011. — № 4 (73). — С.169-170.
11. Яцула М.С. Стан здоров’я першокласників, їх готовність до систематичного навчання в школі // Здоровье ребенка. — 2010. — № 3 (24). — С. 55-58.
12. Спиричев В.Б. Витамины и минеральные вещества в питании и поддержании здоровья детей / В.Б. Спиричев. — М., 2007. — 22 с.
13. Шадрiн О.Г., Дюкарева-Бездєнєжних С.В. Дефiцит макро- i мiкронутрiєнтiв у харчуваннi дiтей раннього вiку та шляхи його корекцiї // Перинатология и педиатрия. — 2010. — № 4 (44). — С. 69-74.
14. Children’s adaptations to a fat-reduced diet: the Dietary Intervention Study in Children (DISC) / L.Van Horn, E. Obarzanek, L. Friedman [et al.] // Pediatrics. — 2005. — Vol. 115, № 7. — P. 1723-1733.
15. Effects of fast-food consumption on energy intake and diet quality among children in a national householdsurvey / S.A. Bowman, S.L. Gortmaker, C.B. Ebbeling [et al.] // Pediatrics. — 2004. — Vol. 113, № 7. — P. 112-118.
16. Resnicow K. The relationship between breakfast habits and plasma cholesterol levels in schoolchildren / K. Resnicow // J. Sch. Health. — 2006. — № 61. — P. 81-85.
17. Role of dietary factors and food habits in the development of childhood obesity: a commentary by the ESPGHAN Committee on Nutrition / C. Agostoni, C. Braegger, T. Decsi [et al.] // JPGN. — 2011. — V. 52. — P. 662-669.
18. Szajewska H. Systematic review demonstrating that breakfast consumption influences body weight outcomes in children and adolescents in Europe / H. Szajewska, M. Ruszczynski // Crit. Rev. Food Sci. Nutr. — 2010. — № 50. — P. 113-119.
19. Trends of dietary habits in adolescents / L. Moreno, G. Rodriguez, J. Fleta [et al.] // Crit. Rev. Food Sci. Nutr. — 2010. — № 50. — P. 106-112.
10. U.S. Per Capita Food Supply Trends: More Calories, Refined Carbohydrates and Fats / J. Putnam, J. Allshouse, L. Kantor. — Washington, DC: Economic Research Service, US Department of Agriculture, 2002.
